Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект ЗТЗ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Кореляція між результатами бігу та величиною мск

(за К.Купером, 1972)

Таблиця 2.

Подолана за 12 хв. відстань, км

Максимальне споживання кисню, мл/хв./кг

до 1,6

до 25,0

1,6-2

25,0-33,7

2,01-2,4

33,8-42,5

2,41-2,8

42,6-51,5

понад 2,8

понад 51,6

Доведено, що МСК — це показник, який характеризує стійкість організму до дії різноманітних екстремальних факторів, від гіпоксії та крововтрати до впливу радіаційного випромінювання. Установлено також оптимальне значення рівню аеробної здатності, нижче нього зростає ризик смерті. Воно становить 9 метаболічних одиниць для жінок і 10 — для чоловіків.

Разом з тим слід пам'ятати, що використання методу фізичних навантажень "до відмови", а також тест Купера є небезпечними для людей з прихованими формами серцево-судинних захворювань. Таким чином, контроль за енергетичним потенціалом дозволяє прогнозувати стан здоров'я. При цьому певний рівень утворення енергії може бути критерієм адекватності адаптаційних можливостей людини, порогом, за яким можуть розвинутись деструктивні процеси в організмі з відповідними наслідками.

Питання для самооцінки здоров'я

1. Чи турбує вас головний біль?

2. Чи легко Ви просинаєтесь від будь-якого шуму?

3. Чи турбує Вас біль у ділянці серця?

4. Чи погіршився Ваш зір?

5. Чи погіршився Ваш слух?

6. Ви п'єте лише кип'ячену воду?

7. Чи пропонують Вам місце у міському транспорті?

8. Чи турбує Вас біль у суглобах?

9. Чи впливає на Вас переміна погоди?

10. Чи буває у Вас утрата сну?

11. Чи турбує Вас запор?

12. Чи турбує Вас біль у ділянці печінки?

13. Чи буває у Вас запаморочення?

14. Чи стало Вам зосереджуватись важче, ніж раніше?

15. Чи турбує Вас послаблення пам'яті?

16. Чи відчуваєте Ви у різних місцях тіла пекучість, поколювання,

повзання мурашок"?

17. Чи турбує Вас шум або дзвін у вухах?

18. Чи носите Ви валідол, нітрогліцерин тощо?

19. Чи бувають у Вас набряки на ногах?

20. Чи змушені Ви відмовлятись від деяких справ?

21. Чи маєте Ви задишку під час швидкої ходьби?

22. Чи турбує Вас біль у ділянці попереку?

23. Чи використовуєте Ви для лікування мінеральну воду?

24. Чи можете Ви сказати, що Ви стали плаксивим?

25. Чи ходите Ви на пляж?

26. Чи вважаєте Ви, що ваша працездатність залишилась такою ж, як раніше?

27. Чи часто Ви відчуваєте радість, збудження?

28. Як Ви оцінюєте стан свого здоров'я?

Якщо відповідь — добрий, задовільний, поганий і дуже поганий, то до всіх 28 запитань додають 1. При ідеальному стані оцінка буде "0" і "28" при поганому самопочутті.

Методика діагностики кількості соматичного здоров'я дозволяє комплексно оцінити стан здоров'я людини, тому що поєднує основні антропометричні показники, оцінку стану вегетативної нервової системи й гемодинаміки. Її перевагою є простота, гарна переносимість і безпека для пацієнтів (особливо для пацієнтів старшого віку), система не вимагає спеціального дорогого устаткування, проводить оцінку в загальноприйнятих метричних величинах. Методика може використовуватися для індивідуальної оздоровчої роботи, а також як критерій динамічної оцінки ефективності процесу оздоровлення. Результати всіх етапів дослідження порівнюють із даними в таблиці й визначають клас пацієнта, що також дозволяє уніфікувати й порівнювати дані. При цьому визначають:

Росто-ваговий коефіцієнт (індекс Кетле) – це відношення показника маси тіла до росту індивіда. Після виміру росту з точністю до одного сантиметра і зважування з точністю до 50 г розраховують індекс маси тіла в грамах до росту в сантиметрах (г/см).

Життєвий індекс – це відношення ЖЕЛ до маси тіла досліджуваного. Передбачає об'єктивізацію показника життєвої ємності легенів. Вимір ЖЕЛ проводиться за допомогою спірометра триразово з 15-секундними інтервалами між спробами, із трьох результатів вибирають кращий.

Силовий індекс — оцінює силу м'язів-згиначів пальців найсильнішої кисті (правої або лівої) у кілограмах, у відсотках до маси тіла в кілограмах. Вимір проводять кистьовим пружинним динамометром. Дослідження сили м'язів-згиначів кисті дозволяє також діагностувати плечолопатковий періартрит у ранніх стадіях, коли болючий синдром ще відсутній, а сила м'язів-згиначів кисті вже знижена.

Подвійний добуток – це добуток ЧСС на АТ сист, помножене на 102 (ЧСС х АТ сист. х 102), він відбиває функціональні можливості організму, досконалість роботи вегетативної нервової системи і навіть дозволяє опосередковано судити про МПК при зростаючому навантаженні.

Проба Мартіне-Кушелевского дозволяє визначити функціональний клас випробуваного за рахунок визначення часу відновлення серцевих скорочень після фізичного навантаження. АТ та ЧСС виміряються в стані спокою, потім за два підходи виконується 20 присідань за 30 секунд (після 40 років - за 40 секунд ). Після цього в положенні сидячи в пацієнта вимірюють ЧСС по десяти секундним інтервалах в перші й останні 10 сек. Потім 3-х хвилинні відновні періоди, а в проміжку яких між 15 і 40 секундами виміряється АТ.

Час відновлення ЧСС до вихідного рівня є критерієм віднесення пацієнта в один з функціональних класів . Аналіз динаміки зміни АТ дозволяє судити про тип реакції на фізичне навантаження. Виділяються наступні типи реакцій (по С.П. Летунову):

  • нормотонічна реакція - помірне підвищення ЧСС, систолічного АТ й незначне зниження діастолічного АТ. Ha 3-й хвилині відновного періоду показники вертаються до вихідних величин. Ця реакція є типовою, всі інші реакції нетипові (ненормальні).

  • гіпертонічна реакція - ЧСС і АТ сист. підвищується різко (на 70-80 одиниць), АТ діаст. підвищується незначно, всі показники до кінця відновного періоду залишаються зміненими.

  • гіпотонічна реакція - незначне підвищення сист. і діас. АТ й різке підвищення ЧСС до 200 уд/хв, до кінця відновного періоду всі показники залишаються підвищеними.

  • дистонічна реакція - ЧСС підвищується незначно, різко збільшується сист. АТ (до 200 мм рт.ст.), діаст.АТ різко знижується, показники залишаються зміненими протягом усього відновного періоду.

При виникненні атипових реакцій на фізичне навантаження, випробуваному необхідний більше уважний лікарський огляд, після якого можна говорити про призначення режиму оздоровчих фізкультурних навантажень. Результати кожної з перерахованих вище проб оцінюються певною кількістю балів, які в підсумку підсумуються.