- •Тема 1 Сутність, принципи та роль страхування
- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •3. Форми організації та методи утворення страхового фонду супільства.
- •4. Економічна необхідність та сутність страхування.
- •5. Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •6. Функції страхування як економічної категорії.
- •7. Принципи страхування.
- •8. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •9. Особливості гільдійсько-цехового страхування.
- •10. Страхування періоду капіталізму, його особливості.
- •31. Збитковість страхової суми. Рівень виплат. Економічний зміст і призначення цих показників.
- •11. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р.
- •12. Розвиток страхової справи в срср в період 1917 -1941 рр.
- •13. Розвиток страхової справи в срср в період 1945-1990 рр.
- •14. Монополія держави на ведення страхової справи в срср та її наслідки.
- •15. Еволюція страхування в Україні.
- •16. Розвиток страхової справи в Україні в умовах ринку.
- •17. Страхування як необхідний елемент ринкової еконоки.
- •18. Роль страхування у вирішенні соціальних проблем суспільства.
- •19. Страхова термінологія та її класифікація.
- •20. Поняття об`єктів страхування. Об`єкти страхування в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •21. Страхова відповідальність (страхове покриття). Обсяг страхової відповідальності (страхового покриття).
- •22. Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •23. Страхова сума. Смисл і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •24. Страхова сума, страховий тариф, страховий платіж (премія). Сутність і взаємозв`язок цих понять
- •25. Строк страхування і строк дії договору страхування. Розбіжності між цими поняттями.
- •26. Страховий вік.
- •27. Страхова франшиза: види та призначення.
- •28. Страхове поле.Страховий портфель. Рівень охоплення страхового поля. Смисл та значення цих показників.
- •29. Страховий збиток. Смисл і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •30. Страхове відшкодування; взаємозв`язок та розбіжності понять “страховий збиток” і “страхове відшкодування”.
- •32. Страховий тариф, ціна за страхову послугу, структура тарифа.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •33. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.
- •34. Класифікація страхування за об`єктами. Поняття галузей страхування.
- •35. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •36. Форми страхування та їх особливості.
- •37. Класифікація страхування в Україні для цілей ліцензування (з урахуванням міжнародного досвіду).
- •Загальні види страхування
- •38. Сутність майнового страхування, його значення.
- •39. Сутність особистого страхування, його значення.
- •40. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •41. Сутність страхування відповідальності, його значення.
- •42. Форми та види страхування відповідальності.
- •43. Обовязкове страхування в Україні: призначення і види.
- •46. Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності його страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики.
- •44. Поняття ризику в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •45. Ознаки ризику, придатного для страхування.
- •47. Методи управління ризиком (уникнення, запобігання, поглинання, страхування).
- •1. Скасування або уникнення:
- •3. Власне утримання (поглинання) ризику:
- •48. Специфіка ризиків у майновому страхуванні.
- •49. Специфіка ризиків в особистому страх-ні.
- •50. Специфіка ризиків у страх-ні відпов-ті (св).
- •Тема 4. Страховий ринок.
- •51. Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків.
- •52. Внутрішня сртуктура страхового ринку. Субєкти страхового ринку.
- •53. Характеристика основних чинників страхового ринку України.
- •54. Характеристика сучасного стану страхового ринку України.
- •55. Перспективи розвитку страхового ринку України.
- •56. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні.
- •57. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •58. Законодавче регулювання діяльності страхових посередників в Україні.
- •59. Правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •60. Закон України “Про страхування ”, його зміст та значення.
- •61. Договір страхування і його зміст згідно з Законом України “Про страхування”.
- •62. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними; обовязки сторін згідно з Законом України “Про страхування”.
- •63. Місце і роль страхових компаній в економіці країни. Тема 5. Страхова організація (компанія).
- •64. Основні типи страхових організацій (господарчьке товариство, товариства взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •1. Господарські товариства:
- •65. Організаційно-правовий статус страховиків в Україні згідно з Законом України “Про страхування”.
- •66. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •67. Структура страхової компанії та управління нею.
- •68. Ресурси страхової компанії.
- •69. Обєднання страховиків, їх види та функції.
- •Тема 6. Сутність, принципи та роль страхування
- •70. Смисл та умови ліцензування страхової діяльності в Україні.
- •71. Регулювання страхового ринку.
- •72. Необхідність та методи державного регулювання.
- •73. Державний наглядовий орган у сфері страхування в Україні, його функції та задачі.
- •Тема 7. Перестрахування і співстрахування.
- •74. Сутність перестрахування та його значення.
- •75. Оснівні поняття і терміни, що використовуються у перестрахуванні (цедент, перестраовик, цесія, ретроцесія, власне утримання, комісія, тантьєма, сліп).
- •76. Поняття власного утримання у перестрахуванні та чинники, що обумовлюють його обсяг.
- •77. Законодавче регулювання операцій з перестрахування в Україні.
- •78. Сутність співстрахування та механізм його дії.
- •79. Порівняльна характеристика перестрахування та співстрахування.
- •93. Страхові резерви: їх призначення та склад згідно з Законом України “Про страхування”.
- •81. Методи перестрахування (факультативне, облігаторне) та їх порівняльна характеристика.
- •82. Договори пропорційного перестрахування та їх види.
- •83. Договори непропорційного перестрахування та їх види.
- •Тема 9. Фінансова надійність страхової компанії.
- •90. Поняття фінансової надійності та методи її забезпечення.
- •91. Сутність і значення платоспроможності страхової компанії. Запас платоспроможності та його визначення згідно з Законом України “Про страхування”.
- •92. Умови забезпечення платоспроможності страховка в Україні згідно з Законом України “Про страхування”.
- •95. Сучасний стан особистого страхування в Україні.
- •94. Розміщення та інвестування коштів страхових резервів згідно з Законом України “Про страхування”.
- •Тема 10. Особисте страхування.
- •96. Сучасний стан страхування життя в Україні
- •97. Страхування життя та його основні види.
- •98. Особисте страхування від нещасних випадків: форми та основні види.
- •109. Добровільна форма страхового захисту громадян: зміст і значення.
- •100. Медичне страхування та його основні види.
- •101. Форми медичного страхування та їх характеристика.
- •Тема 11. Майнове страхування.
- •102. Сучасний стан майнового страхування в Україні.
- •103. Страхування майна юридичних осіб: особливості та основні види.
- •104. Особливості страхування засобів транспорту.
- •105. Страхування майна громадян: особливості та основні види.
- •106. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств.
- •Тема 12. Страхування відповідальності.
- •107. Сучасний стан страхування відповідальності в Україні.
- •108. Обов’язкові види страхування відповідальності в Україні та їх значення.
- •110. Страхування цивільної відповідальності та його сутність.
- •111. Страхування цівільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні: значення і особливості проведення.
- •112. Міжнародна система “Зелена картка” та її значення.
- •113. Страхування професійної відповідальності та його сутність.
- •114. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •99. Обов’язкові види особистого страхування в Україні та їх значення.
- •80. Страхові пули, їх значення та види.
Тема 7. Перестрахування і співстрахування.
74. Сутність перестрахування та його значення.
В період індустріалізації та науково-технічної революції ризики нестримно примножуються, а це, у свою чергу, збільшує як кількість, так і розміри збитків.
Якщо страхова компанія утримуватиме на своїй відповідальності ризики з високою страховою вартістю, то можлива ситуація, коли створені страхові резерви не відповідатимуть ступеню ризику і в разі настання страхової події компанія не зможе виконати своїх фінансових зобов'язань. Страховій компанії загрожують також великі збитки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій території.
Отже, потреба в перестрахуванні виникає за таких обставин.
Можливий збиток, пов'язаний з великим ризиком. До цієї категорії згідно з правилом, прийнятим ЄС, належать підприємства, що відповідають двом з трьох наведених далі умов:
• сума балансу перевищує 6,2 млн екю;
• товарообіг більший за 12,8 млн екю за рік;
• число зайнятих понад 250 осіб.
Можливий катастрофічний випадок, тобто кумуляція збитків у результаті однієї події.
Перевищується середня частота збитків.
Перестрахування – це страхування одним страховиком (цвден-том, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика).
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перєстрахо-виком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, – ретроцесіонарієм.
Перестраховуючи дорогі ризики часто звертаються до послуг брокерів.
За свої послуги (представлення клієнта; консультування; ведення переговорів; розподіл ризиків) брокер отримує комісію (10-15% нетто-премії).
При проведенні перестрахувальних операцій спираються на ті самі принципи, що й при страхуванні.
Страховик передає перестраховику частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди.
Існують такі види комісій:
Оригінальна комісія – відрахування з премії на користь цедента. Виплачується в перестраховувальній цесії.
Перестраховувальна комісія – відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується при ретроцесії.
Брокерська комісія – відрахування з премії на користь брокера.
Страховик (цедент) має також право на тантьсму — комісію 'з прибутку, що його перестраховик може отримати за результатами проходження договору перестрахування. Тантьєма виплачується щороку Із суми чистого прибутку, який отримує перестрахову вальна компанія.
Перестрахування не лише захищає страховиків, а й сприяє захисту самого страхувальника.
75. Оснівні поняття і терміни, що використовуються у перестрахуванні (цедент, перестраовик, цесія, ретроцесія, власне утримання, комісія, тантьєма, сліп).
Цедент страховик, що передає за плату частину прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страховику або професійному перестраховику.
Цесія процес передання застрахованого ризику в перестрахування.
Перестраховик страхова організація, яка приймає обєкти в перестрахування. Компанія, яка здійсн. виключно операції з перестрахування, називається професійним перестраховиком.
Ретроцесія процес подальшої передачі раніше прийнятих у перестрахування ризиків іншим перестраховикам. Ретроцесія досягається дробленням великих ризиків, розподілом відповідальності між дедалі більшою кількістю страховиків.
Сліп страховий документ, що використовується для попереднього розміщення ризику. Містить дані про цедента, короткий опис ризику, страхову суму, умови страхування і перестрахування, ставку премії, власне утримання цедента тощо.
Власне утримання обгрунтований рівень страхової суми, в межах якої страховик залишає на своїй відповідальності частину страхових ризиків, а решту передає на престрахування. Це частина ризику, яку залишає собі страховик згідно зі своїми фінансовими можливостями.
Комісія – узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування.
Тантьєма комісія з отриманого прибутку, яку перестраховик щорічно виплачує цедентові за наслідками проходження договорів перестрахування.