79. Порівняльна характеристика перестрахування та співстрахування.

За своєю економічною сутністю перестрахування та співстрахування дуже схожі. В обох випадках здійснюється розподіл страхових внесків та страхо­вих виплат, наявна співучасть у преміях та страхових ризиках. В обох випадках відповідно координуються страхові фонди різних страхови­ків (перестраховиків), які одночасно беруть участь в одному й тому самому страхуванні.

Інколи співстрахування розглядається як окремий випадок перест­рахування, коли одночасно кілька страховиків за взаємним узгоджен­ням приймають чи передають на страхування великі ризики.

З юридичного погляду співстрахування та перестрахування різні. Страховик, котрий бере участь у співстрахуванні в меншій частці, підпорядковується умовам, узгодженим страховиком, що має більшу частку. Однак це не зобов'язує його, як прийнято у пропорцій­ному перестрахуванні, підпорядковуватися всім рішенням лідируючо­го страховика та сплачувати свою частку у збитках на тій підставі, що інші страховики сплатили свої частки.

Страховик, який укладає договір перестрахування, залишається відповідальним пред страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування. У співстрахуванні, на відміну від перестрахування, страховик залишається відповідальним перед страхувальником лише в розмірі своєї частки.

93. Страхові резерви: їх призначення та склад згідно з Законом України “Про страхування”.

Страхові резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування).

Страхові резерви поділяються на технічні резерви і резерви із страхування життя.

Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування.

Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):

▪ незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів, що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

▪ збитків, що включають зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

Величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) по відповідних видах страхування в кожному з трьох кварталів періоду, який передує цій звітній даті, і обчислюється у такому порядку:

 сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у першому кварталі цього періоду множиться на 1/4;

 сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у другому кварталі множиться на 1/2;

 сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) в останньому кварталі множиться на 3/4;

 одержані добутки додаються.

Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя:

– довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

– належних виплат страхових сум.

Страхові резерви повинні розміщуватись з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій:

▪ грошові кошти на розрахунковому рахунку;

▪ банківські вклади (депозити);

▪ нерухоме майно;

▪ цінні папери, що передбачають одержання доходів;

▪ цінні папери, що емітуються державою;

▪ права вимоги до перестраховиків;

▪ довгострокові інвестиційні кредити (для резервів із страхування життя);

▪ готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.

Резерви із страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будівництва.