101. Форми медичного страхування та їх характеристика.

Медичні послуги можуть надаватися у двох формах: обов’язковій і добровільній.

▪ Обов’язкове медичне страхування охоплює все населення країни і призначене задовольняти основні, першочергові потреби в медич­ній допомозі. Страху­вальником в обов’язковому медичному страхуванні може бути лише юридична особа, яка укладає договори стра­хування на користь застрахованих. Обов’язкове медичне страхування базується на таких принципах: загальності, державності, некомерційності. Для обов’язкового медичного страхування характерним є те, що сплата страхувальниками внесків здійснюється у встановлених розмі­рах і у встановлений час (тобто страхові платежі мають форму податку), а рівень страхового забезпечення однаковий для всіх застрахованих (в основу проведення обов’язкового медичного страхування закладається програма обов’язкового медичного обслуговування, яка охоплює мінімально необхідний перелік медичних послуг).

Але обов’язкове медичне страхування не може задо­вольнити всі існуючі потреби, тому необхідним є про­ведення добровільного медичного страхування, яке базується на залученні вільних коштів юридичних і фізичних осіб у сферу охоро­ни здоров’я.

▪ Добровільне медичне страхування є доповненням до обов’язкового. У рамках добровільного медичного страхування передбачається оплата медичних послуг понад програмою обов’язкового медичного страхування. Об’єктом добровільного медичного страхування є майнові інтереси страхувальника або застрахованого, пов’язані з витратами на одержання медичної допомоги.

Добровільне медичне страхування може бути колективним (за рахунок коштів юридичних осіб), індивідуальним (за рахунок коштів окремих громадян).

Тема 11. Майнове страхування.

102. Сучасний стан майнового страхування в Україні.

Майнове страхування  це галузь страхування, де об’єктами є майнові інтереси страхувальника, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном.

Це найдавніша галузь страхування. Перші договори стосувалися морського страхування (1347р.). До революції в Росії майнове страхування було дуже розвинутим, особливо с/г. Після 1917р. до 1922 воно зовсім не проводилося, а потім його розвиток стосувався здебільшого майна громадян, бо з 1931р. майно під-в страхуванню не підлягало і будь-які збитки під-в покривалися за рахунок коштів бюджету (90% економіки становив державний сектор). Починаючи з 90х рр. з появою під-в іншої форми власності, почало реально розвиватися страхування майна юридичних осіб. Через таку ситуацію зараз мало розвинуті ті види страхування, які вже стали класичними в інших країнах.

Наше майнове страхування за внутрішньою структурою дуже відрізняється від ринку майнового страхування інших країн. Зараз майнове страхування за збором премій займає 31% загального збору премій.

В Україні страхові компанії можуть отримати ліцензію на проведення таких видів майнового страхування:

Від громадян на страхування майна, як правило, надходить 8-10% внесків (так в 1999 році загальна сума премій з майнового страхування становила 715,5 млн грн, в т. ч. від громадян 66 млн грн або 9,2%).

Отже, для страхового ринку України характерним є переважання страхових ризиків юридичних осіб і це пояснюється таким чином:

▪ страховики вважають таке страхування економічно більш доцільним, бо воно є відносно дешевшим, ніж страхування майна фізичних осіб.

▪ макроекономічні умови в Україні складаються таким чином, що страхові компанії змушені обслуговувати страхові інтереси засновників та близьких до них структур.

▪ існує виражена недовіра громадян до вітчизняних страхових компаній.

▪ досить низький життєвий рівень, який не дає змоги відволікати кошти на страхування.