- •Тема 1 Сутність, принципи та роль страхування
- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту, методи його забезпечення.
- •2. Страховий фонд суспільства, його сутність та значення.
- •3. Форми організації та методи утворення страхового фонду супільства.
- •4. Економічна необхідність та сутність страхування.
- •5. Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •6. Функції страхування як економічної категорії.
- •7. Принципи страхування.
- •8. Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •9. Особливості гільдійсько-цехового страхування.
- •10. Страхування періоду капіталізму, його особливості.
- •31. Збитковість страхової суми. Рівень виплат. Економічний зміст і призначення цих показників.
- •11. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р.
- •12. Розвиток страхової справи в срср в період 1917 -1941 рр.
- •13. Розвиток страхової справи в срср в період 1945-1990 рр.
- •14. Монополія держави на ведення страхової справи в срср та її наслідки.
- •15. Еволюція страхування в Україні.
- •16. Розвиток страхової справи в Україні в умовах ринку.
- •17. Страхування як необхідний елемент ринкової еконоки.
- •18. Роль страхування у вирішенні соціальних проблем суспільства.
- •19. Страхова термінологія та її класифікація.
- •20. Поняття об`єктів страхування. Об`єкти страхування в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •21. Страхова відповідальність (страхове покриття). Обсяг страхової відповідальності (страхового покриття).
- •22. Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •23. Страхова сума. Смисл і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •24. Страхова сума, страховий тариф, страховий платіж (премія). Сутність і взаємозв`язок цих понять
- •25. Строк страхування і строк дії договору страхування. Розбіжності між цими поняттями.
- •26. Страховий вік.
- •27. Страхова франшиза: види та призначення.
- •28. Страхове поле.Страховий портфель. Рівень охоплення страхового поля. Смисл та значення цих показників.
- •29. Страховий збиток. Смисл і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в страхуванні відповідальності.
- •30. Страхове відшкодування; взаємозв`язок та розбіжності понять “страховий збиток” і “страхове відшкодування”.
- •32. Страховий тариф, ціна за страхову послугу, структура тарифа.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •33. Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.
- •34. Класифікація страхування за об`єктами. Поняття галузей страхування.
- •35. Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •36. Форми страхування та їх особливості.
- •37. Класифікація страхування в Україні для цілей ліцензування (з урахуванням міжнародного досвіду).
- •Загальні види страхування
- •38. Сутність майнового страхування, його значення.
- •39. Сутність особистого страхування, його значення.
- •40. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •41. Сутність страхування відповідальності, його значення.
- •42. Форми та види страхування відповідальності.
- •43. Обовязкове страхування в Україні: призначення і види.
- •46. Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності його страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики.
- •44. Поняття ризику в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •45. Ознаки ризику, придатного для страхування.
- •47. Методи управління ризиком (уникнення, запобігання, поглинання, страхування).
- •1. Скасування або уникнення:
- •3. Власне утримання (поглинання) ризику:
- •48. Специфіка ризиків у майновому страхуванні.
- •49. Специфіка ризиків в особистому страх-ні.
- •50. Специфіка ризиків у страх-ні відпов-ті (св).
- •Тема 4. Страховий ринок.
- •51. Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків.
- •52. Внутрішня сртуктура страхового ринку. Субєкти страхового ринку.
- •53. Характеристика основних чинників страхового ринку України.
- •54. Характеристика сучасного стану страхового ринку України.
- •55. Перспективи розвитку страхового ринку України.
- •56. Сутність і завдання маркетингу в страхуванні.
- •57. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •58. Законодавче регулювання діяльності страхових посередників в Україні.
- •59. Правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •60. Закон України “Про страхування ”, його зміст та значення.
- •61. Договір страхування і його зміст згідно з Законом України “Про страхування”.
- •62. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними; обовязки сторін згідно з Законом України “Про страхування”.
- •63. Місце і роль страхових компаній в економіці країни. Тема 5. Страхова організація (компанія).
- •64. Основні типи страхових організацій (господарчьке товариство, товариства взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •1. Господарські товариства:
- •65. Організаційно-правовий статус страховиків в Україні згідно з Законом України “Про страхування”.
- •66. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •67. Структура страхової компанії та управління нею.
- •68. Ресурси страхової компанії.
- •69. Обєднання страховиків, їх види та функції.
- •Тема 6. Сутність, принципи та роль страхування
- •70. Смисл та умови ліцензування страхової діяльності в Україні.
- •71. Регулювання страхового ринку.
- •72. Необхідність та методи державного регулювання.
- •73. Державний наглядовий орган у сфері страхування в Україні, його функції та задачі.
- •Тема 7. Перестрахування і співстрахування.
- •74. Сутність перестрахування та його значення.
- •75. Оснівні поняття і терміни, що використовуються у перестрахуванні (цедент, перестраовик, цесія, ретроцесія, власне утримання, комісія, тантьєма, сліп).
- •76. Поняття власного утримання у перестрахуванні та чинники, що обумовлюють його обсяг.
- •77. Законодавче регулювання операцій з перестрахування в Україні.
- •78. Сутність співстрахування та механізм його дії.
- •79. Порівняльна характеристика перестрахування та співстрахування.
- •93. Страхові резерви: їх призначення та склад згідно з Законом України “Про страхування”.
- •81. Методи перестрахування (факультативне, облігаторне) та їх порівняльна характеристика.
- •82. Договори пропорційного перестрахування та їх види.
- •83. Договори непропорційного перестрахування та їх види.
- •Тема 9. Фінансова надійність страхової компанії.
- •90. Поняття фінансової надійності та методи її забезпечення.
- •91. Сутність і значення платоспроможності страхової компанії. Запас платоспроможності та його визначення згідно з Законом України “Про страхування”.
- •92. Умови забезпечення платоспроможності страховка в Україні згідно з Законом України “Про страхування”.
- •95. Сучасний стан особистого страхування в Україні.
- •94. Розміщення та інвестування коштів страхових резервів згідно з Законом України “Про страхування”.
- •Тема 10. Особисте страхування.
- •96. Сучасний стан страхування життя в Україні
- •97. Страхування життя та його основні види.
- •98. Особисте страхування від нещасних випадків: форми та основні види.
- •109. Добровільна форма страхового захисту громадян: зміст і значення.
- •100. Медичне страхування та його основні види.
- •101. Форми медичного страхування та їх характеристика.
- •Тема 11. Майнове страхування.
- •102. Сучасний стан майнового страхування в Україні.
- •103. Страхування майна юридичних осіб: особливості та основні види.
- •104. Особливості страхування засобів транспорту.
- •105. Страхування майна громадян: особливості та основні види.
- •106. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств.
- •Тема 12. Страхування відповідальності.
- •107. Сучасний стан страхування відповідальності в Україні.
- •108. Обов’язкові види страхування відповідальності в Україні та їх значення.
- •110. Страхування цивільної відповідальності та його сутність.
- •111. Страхування цівільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні: значення і особливості проведення.
- •112. Міжнародна система “Зелена картка” та її значення.
- •113. Страхування професійної відповідальності та його сутність.
- •114. Страхування відповідальності за забруднення довкілля.
- •99. Обов’язкові види особистого страхування в Україні та їх значення.
- •80. Страхові пули, їх значення та види.
76. Поняття власного утримання у перестрахуванні та чинники, що обумовлюють його обсяг.
Власне утримання – економічно обгрунтована частина страхової суми, яку страхова компанія залишає на своїй відповідальності. Цю суму визначають:
• окремо за страховим полісом;
• за одним ризиком;
• за рядом ризиків.
Важливо визначити частку ризику, яку слід залишати на своєму утриманні. Передавати в перестрахування досить велику частку не вигідно, оскільки страховик відраховує І значну частину зібраних ним страхових премій. Водночас досить високий ліміт власного утримання впливає на фінансову стійкість страховика.
На розмір власного утримання впливають такі чинники:
Обсяг премії. Чим більший обсяг зібраної премії при незначному відхиленні від загальної кількості ризиків, тим вищий ліміт власного утримання,
Середня дохідність або середня збитковість за окремими видами страхування, за об'єктами. Чим вищою буде дохідність і нижчою збитковість, тим більшим може бути рівень власного утримання.
Розмір витрат на ведення справи. Якщо витрати з ведення справи за окремими видами страхування досить великі, страховик (цедент) при встановленні нижньої межі власного утримання може перекласти більшу частину цих витрат на перестраховиків.
Територіальний розподіл застрахованих об'єктів. Чим більший розподіл, тим меншою буде кумуляція збитків І більшим можна встановити власне утримання.
Кваліфікація і практичний досвід спеціалістів страховика (цедента). Визначення правильної оцінки ризику, максимально можливого збитку, установлення адекватного розміру комісії І необхідного розміру передач впливає на розмір власного утримання.
Іноді страховики перстраховують ризик, встановлюючи нульове власне утримання (фронтування).
77. Законодавче регулювання операцій з перестрахування в Україні.
78. Сутність співстрахування та механізм його дії.
Співстрахування – страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.
За наявності угоди між співстраховиками та страхувальником один зі співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки.
На практиці страховик, котрий бере участь у страхуванні в меншій частці, підпорядковується умовам, узгодженим страховиком, що має більшу частку. Однак це не зобов'язує його підпорядковуватися всім рішенням лідируючого страховика.
Якщо страхувальник застрахував об'єкт не на повну суму, він розглядається як один зі страховиків і несе відповідальність за недостра-хованою часткою. Інколи страховики, які беруть участь у співстраху-ванні, вимагають, щоб страхувальник сам виступав спІвстраховиком, тобто утримував на власній відповідальності частину ризику.
Інколи співстрахування розглядається як окремий випадок перестрахування, коли одночасно кілька страховиків за взаємним узгодженням приймають чи передають на страхування великі ризики.