- •1 Техніко-економічне обгрунтування методу виробництва
- •2 Технологічна частина
- •2.1 Характеристика кінцевого продукту
- •2.2 Хімічний склад виноградних вин
- •2.3 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів
- •2.4 Характеристика біологічного об’єкту
- •2.4.1 Біологічна схема виробництва
- •2.6.1 Одержання хересних виноматеріалів
- •2.6.1.1 Приймання винограду
- •2.6.1.2 Подрібнення
- •2.6.1.3 Освітлення сусла
- •2.5 Гідропневматична принципова схема технологічного процесу
- •2.6 Опис технологічного процесу
- •2.6.1.4 Гіпсування
- •2.6.1.5 Бродіння
- •2.6.1.6 Переливання
- •2.6.1.7 Кріплення
- •2.6.1.8 Еголізування
- •2.6.1.9 Оклеювання
- •2.6.1.10 Фільтрування
- •2.6.1.11 Нагрівання
- •2.6.2 Хересування виноматеріалів
- •2.6.2.1 Внесення дріжджів
- •2.6.2.2 Витримування у бочках
- •2.6.2.3 Оклеювання
- •2.6.3 Витримування
- •2.6.4 Розливання
- •2.6.5 Закупорювання
- •2.6.6 Закладання пляшок на колекціонування
- •2.7 Опис запропонованої зміни в технології
- •2.8 Контроль виробництва, стандартизація та сертифікація продукції
- •2.8.1 Техно-хімічний та мікробіологічний контроль
- •Санитарно-микробиологический контроль объектов окружающей среды и пищевых продуктов с основами общей микробиологии: Учебное пособие
- •2.8.2 Стандартизація та сертифікація продукції
- •2.9 Виробничі розрахунки виробництва білого кріпленого вина
- •2.9.1 Продуктовий розрахунок
- •2.9.2 Розрахунок допоміжних матеріалів
- •2.9.3 Тепловий баланс
- •2.10 Розрахунок та вибір технологічного обладнання
- •2.11 Розрахунок ємності для хересування Основним апаратом, у якому проводиться бродіння виноматеріалу під дією хересних дріжджів, є вертикальна ємність для зброджування об’ємом 35 м3.
- •2.11.1 Загальна характеристика
- •2.11.2 Розрахунок основних параметрів
- •2.12 Енергозабезпечення та енергозбереження
- •2.12.1 Розрахунок витрати пари
- •2.12.2 Розрахунок витрат холоду
- •2.12.3 Розрахунок витрат електроенергії
- •2.13 Водозабезпечення
- •2.14 Відходи виробництва
- •4. Будівельна частина
- •4.1 Виробничі приміщення
- •4.2 Компонування обладнання
- •4 Економічна ефективність проекту
- •4.1 Розрахунок виробничої потужності проектованого виробництва
- •4.2 Розрахунок поточних витрат (собівартості)
- •4.3. Визначення ціни й обсягу реалізації продукції
- •4.4. Розрахунок інвестиційних (капітальних) витрат.
- •4.4.1. Розрахунок вартості обладнання.
- •4.4.2 Розрахунок вартості будинків і споруджень.
- •4.5 Показники ефективності проектованого виробництва.
- •5 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.1 Загальні питання охорони праці
- •5.2 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •5.4 Промислова санітарія
- •5.4.2 Метеорологічні умови
- •5.5 Вентиляція
- •5.6 Освітлення
- •Цех виноматеріалів: геометричні розміри приміщення 25 х 20 х 6 м. Застосовуються світильники нсп - 23, лампи люмінесцентні лб – 80.
- •5.11 Пожежна безпека
- •5.12 Охорона навколишнього середовища
2.13 Водозабезпечення
Виноробні заводи є великими споживачами води питної та технічного призначення. Вода витрачається на технологічні потреби: на мийку обладнання, підлог, підготовку деяких допоміжних матеріалів, проведення лабораторних аналізів; на господарсько-побутові потреби.
Розрахунок води на питні потреби визначається за формулою:
Qnut = K × N × g × L × n,
де K - коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води = 3;
N - число працюючих в зміну = 10 чол;
g - норма споживання = 25 л/чол.
L - кількість робочих днів у році = 250;
n - кількість змін = 1
Q = 3 × 10 × 25 × 250 × 1 = 187500 л = 188 м3
Розрахунок потреби у воді на користування душовими:
Qдуш = g × a × 0.75 × N × L,
де a - коефіцієнт, що враховує кількість працюючих душових = 1;
g - норма витрати води на 1 душову сітку = 200 л / год;
0,75 - коефіцієнт, що враховує фактичний час роботи душових сіток при нормі 45 хв;
Q = 200 1 × 0,75 × 10 × 250 = 376000 л = 376 м3 (188 м3 - холодної і 188 м3 гарячої води).
Витрати води на обробку 1 дал виноматеріалів складе 0,03 м3, тоді на 15000 дал витрата складе 450 м3, з них по 225 м3 гарячої і холодної води.
Згідно норм витрат води на обробку і розлив вина гарячої води потрібно 1558,3 м3, холодної – 1337 м3[].
Сумарна витрата води складе 4222,3 м3.
2.14 Відходи виробництва
При переробці винограду утворюється значна кількість (від 15 до 20 %) відходів, раціональне використання яких дає можливість отримувати додатково продукти, що представляють значну цінність для ряду галузей народного господарства.
Основні відходи виноробства:
- вичавки, що виходять після віджимання виноградного соку з винограду;
- гребені;
- дріжджовий осад;
- винний камінь, що відкладається на стінках бочок, бутів і чанів при бродінні і витримці вина;
- заишки бентоніту, желатину.
З вичавок шляхом дистиляції виробляють спирт. Рідина, що залишається в казані після відгону спирту, використовується на отримання з неї виннокислих солей, що переробляються далі на винну кислоту. З твердої частини вичавок, позбавленої спирту і виннокислих солей, шляхом сухої перегонки отримують світильний газ.
Виноградне насіння використовують для виробництва виноградного масла і таніну, а також дя розмноження винограду в селекційних цілях.
Зі шкірки винограду, що залишається після відділення насіння, в чистому вигляді або з добавкою висівок виробляють корм худобі.
Виноградні гребені можуть також бути використані, оскільки містять значну кількість дубильних речовин і деякий відсоток виннокислих солей.
Шляхом екстрагування фенольних, фарбувальних та інших екстрактивних речовин, що містяться в гребенях і вичавках, отримують водно-спиртові екстракти. Їх застосовують у виробництві безалкогольних та слабоалкогольних напоїв.
Деревина гребенів може бути використана для приготування якісних сортів паперу.
Вичавки широко використовуються в якості складових частин добрив рослинного походження шляхом змішування їх з мінеральними добривами в співвідношенні 1:1. В якості добрива можна використовувати також золу, отриману від спалювання виноградної лози, гребенів і вичавків. Вона містить до 30 % калію і до 10 % фосфорної кислоти.
З дріжджових осадів, що містять 17 % спирту,[] при комплексному їх використанні, отримують спирт і винну кислоту, енантовий ефір, амінокислоти в чистому вигляді, дріжджові концентрати та автолізати, ферментні та вітамінні препарати, кормові продукти для тваринництва. З дріжджовий барди можна отримувати також оцет, гліцерин, фурфурол, добрива і кормові продукти.
Винний камінь, що осідає в чанах і бочках, на 83 % складається з бітартрату калію (кислого виннокислого калію), на 5,4 % з тартрату кальцію (виннокислого кальцію), на 1,1 % з кремнезему, дріжджових клітин, фарбувальних речовин і інших домішок. У ньому міститься до 75 % чистої винної кислоти. Його промивають 3 - 4 рази холодною водою, сушать, збирають в крафт-мішки і відправляють на заводи з виробництва винної кислоти.
Зі всіх продуктів, які можуть бути отримані з відходів виноробства, на наших підприємствах виробляються спирт і винна кислота. Найбільшу цінність представляє винна кислота, яка є незамінним хімічним продуктом для ряду найважливіших галузей індустрії (хімічна, кондитерська, текстильна, поліграфічна, безалкогольних напоїв, срібно-нікелева), в медицині, для військових потреб.
