- •1 Техніко-економічне обгрунтування методу виробництва
- •2 Технологічна частина
- •2.1 Характеристика кінцевого продукту
- •2.2 Хімічний склад виноградних вин
- •2.3 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів
- •2.4 Характеристика біологічного об’єкту
- •2.4.1 Біологічна схема виробництва
- •2.6.1 Одержання хересних виноматеріалів
- •2.6.1.1 Приймання винограду
- •2.6.1.2 Подрібнення
- •2.6.1.3 Освітлення сусла
- •2.5 Гідропневматична принципова схема технологічного процесу
- •2.6 Опис технологічного процесу
- •2.6.1.4 Гіпсування
- •2.6.1.5 Бродіння
- •2.6.1.6 Переливання
- •2.6.1.7 Кріплення
- •2.6.1.8 Еголізування
- •2.6.1.9 Оклеювання
- •2.6.1.10 Фільтрування
- •2.6.1.11 Нагрівання
- •2.6.2 Хересування виноматеріалів
- •2.6.2.1 Внесення дріжджів
- •2.6.2.2 Витримування у бочках
- •2.6.2.3 Оклеювання
- •2.6.3 Витримування
- •2.6.4 Розливання
- •2.6.5 Закупорювання
- •2.6.6 Закладання пляшок на колекціонування
- •2.7 Опис запропонованої зміни в технології
- •2.8 Контроль виробництва, стандартизація та сертифікація продукції
- •2.8.1 Техно-хімічний та мікробіологічний контроль
- •Санитарно-микробиологический контроль объектов окружающей среды и пищевых продуктов с основами общей микробиологии: Учебное пособие
- •2.8.2 Стандартизація та сертифікація продукції
- •2.9 Виробничі розрахунки виробництва білого кріпленого вина
- •2.9.1 Продуктовий розрахунок
- •2.9.2 Розрахунок допоміжних матеріалів
- •2.9.3 Тепловий баланс
- •2.10 Розрахунок та вибір технологічного обладнання
- •2.11 Розрахунок ємності для хересування Основним апаратом, у якому проводиться бродіння виноматеріалу під дією хересних дріжджів, є вертикальна ємність для зброджування об’ємом 35 м3.
- •2.11.1 Загальна характеристика
- •2.11.2 Розрахунок основних параметрів
- •2.12 Енергозабезпечення та енергозбереження
- •2.12.1 Розрахунок витрати пари
- •2.12.2 Розрахунок витрат холоду
- •2.12.3 Розрахунок витрат електроенергії
- •2.13 Водозабезпечення
- •2.14 Відходи виробництва
- •4. Будівельна частина
- •4.1 Виробничі приміщення
- •4.2 Компонування обладнання
- •4 Економічна ефективність проекту
- •4.1 Розрахунок виробничої потужності проектованого виробництва
- •4.2 Розрахунок поточних витрат (собівартості)
- •4.3. Визначення ціни й обсягу реалізації продукції
- •4.4. Розрахунок інвестиційних (капітальних) витрат.
- •4.4.1. Розрахунок вартості обладнання.
- •4.4.2 Розрахунок вартості будинків і споруджень.
- •4.5 Показники ефективності проектованого виробництва.
- •5 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.1 Загальні питання охорони праці
- •5.2 Організація управління охороною праці на підприємстві
- •5.4 Промислова санітарія
- •5.4.2 Метеорологічні умови
- •5.5 Вентиляція
- •5.6 Освітлення
- •Цех виноматеріалів: геометричні розміри приміщення 25 х 20 х 6 м. Застосовуються світильники нсп - 23, лампи люмінесцентні лб – 80.
- •5.11 Пожежна безпека
- •5.12 Охорона навколишнього середовища
2.6.2 Хересування виноматеріалів
2.6.2.1 Внесення дріжджів
Ємності, встановлені в три яруси зі зменшенням кількості на одну з підвищенням ярусу, на 80 % заповнюють хересним виноматеріалом. На поверхні рідини у кожній бочці робиться посів невеликим фрагментом плівки дріжджів. Через 2 – 3 тижні, коли дріжджова плівка покриває поверхню виноматеріалу на 70 %, починається подача повітря до виноматеріалу (100-150 мл /дал за хвилину).
2.6.2.2 Витримування у бочках
Температуру в приміщенні підтримують на рівні 15 – 16 оС. Періодично не рідше двох разів на рік вино з нижнього ярусу відбирають з-під плівки в кількості 30 – 50 %, при цьому у виноматеріалі повинно нагромадитися 300 - 350 мг/дм3 альдегідів і повинен з’явитися добре виражений хересний тон.
Вино, взяте на розлив, доповнюється вином з верхнього ярусу, що на рік молодше, а другий ярус доповнюється третім, який в свою чергу доповнюється молодим не хересованим виноматеріалом.
Загалом період хересування виноматеріалу триває 3 роки.
2.6.2.3 Оклеювання
Відібраний вже хересований виноматеріал перекачують на обробку проти помутніть шляхом оклеювання бентонітом і желатином. Відстоюють протягом 15 діб, після чого відфільтровують осад.
2.6.3 Витримування
Сухий херес. Для приготування марочного сухого хересу отримані виноматеріали одразу відправляють на додаткове відстоювання протягом ≈180 діб.
Десертний херес. Для отримання марочного десертного хересу спочатку проводять купажування. До складу його купажу входять відібрані хересні виноматеріали і компоненти, такі як:
містель - білий солодкий спиртований виноматеріал та вакуум-сусло виноградне (для марочних вин – витримується 6 місяців);
сухі витримані і оброблені білі виноматеріали високої якості;
колер – виноградний сік, що додатково уварюється до концентрації сухих речовин 60 – 70 %.
Купаж витримують протягом ≈180 діб.
2.6.4 Розливання
Розлив вина, що йде на колекціонування, здійснюють у спеціальні скляні пляшки з дещо вігнутим дном місткістю 0,75 л, вироблені із темного скла. У процесі розливання контролюють чистоту розливної машини, якість фільтрації вина і повноту наливу пляшки. Для зовнішнього оформлення на пляшку з вином клеють спеціальну етикетку із зазначенням кондицій та дати розливання.
2.6.5 Закупорювання
В якості закупорювального матеріалу для вин, що закладаються в колекцію, використовується натуральна коркова пробка, вона забезпечує не тільки збереження характеристик і якості вина, але і його природне дозрівання і старіння. Пробка повинна бути м’якою та пружною, на 3 - 5 мм довшою, ніж звичайна.
Закорковану пляшку піддають сургучуванню – обмокуванню горлечка у суміш сургучу та парафіну з метою попередження розвитку на верхньому зрізі пробки цвілі й зараження її личинками. Парафін додають, щоб покриття було рівномірне та не тріскалося в процесі витримання.
Для візуального контролю сторонніх домішок у вині в закоркованих пляшках, а так само для перевірки цілісності та герметичності закупорювання, партію колекційних пляшок залишають на відстоювання протягом доби.
