7.Маркетингова характеристика споживчого ринку. Моделювання поведінки споживача.

Споживчий ринок – це окремі особи та домашні господарства, які купують товари та користуються послугами для особистого або сімейного споживання чи використання.

Неможливо проаналізувати поведінку всіх покупців споживчого ринку окремо. Успіх діяльності фірми, яка працює на споживчому ринку, залежить від того, наскільки вдало та надійно вона знайде своє коло покупців, свій сегмент ринку. Тому в діловому світі витрачається багато коштів і часу на дослідження споживача на ринку з метою побудови певної моделі поведінки покупців. Дані моделі мають містити: зовнішні збудники; процеси сприйняття інформації; процеси прийняття рішень про купівлю.

Дослідження споживача в системі маркетингу ставить мету визначити весь комплекс спонукальних факторів, якими керується споживач при виборі товарів. Такі фактори носять економічний, соціальний, психологічний характер: доходи, ціни, групові інтереси, демографія, традиції, мотивація і т.п. Процес моделювання кінцевого споживача здійснюється в кілька етапів. На першому етапі досліджуються виникнення й усвідомлення потреби в тім чи іншому товарі. Споживачами можуть бути родина, домашнє господарство, окрема особистість. Товари також розрізняються по характеру споживання: одноразового і тривалого користування; по настійності потреби в них (повсякденного, періодичного, рідкого попиту). В основі оцінки (виміру) потреби, споживан-ня і попиту в маркетингу широко використовуються прийоми і методи теорії "граничної корисності", еластичності попиту та ін.

Наступним кроком є моделювання процесу пошуку й оцінки інформації про товар. Використовуються різні канали інформації про товар: персональні (родини, друзі), комерційні (реклама, продавці, упакування), публічні (засоби масової інформації), емпіричні (досвід, іспити).

Покупцю потрібна різна інформація в залежності від ринкової ситуації. Так, якщо покупець добре знайомий з товаром і його різновидами (дешеві товари масового попиту), то завдання поля-гає в тім, щоб краще зорієнтувати покупця, залучити його увагу, скоротити час на вибір. В іншому випадку покупець добре знає товар, але не знайомий з його різновидами (різні марки телевізорів). Тут потрібна інформація, що розкриває достоїнства незна-йомих споживачу марок. Зрештою, покупець не знає товару. Інформація направляється на створення інтересу до товару (реклама, стимулювання й ін.).

Важливим кроком у моделюванні поведінку кінцевого споживача на ринку є етап ухвалення рішення про покупку. Покупка - це завжди компроміс, очікуваний ризик.

8.Маркетингова характеристика промислового ринку. Етапи та учасники процесу закупівлі на підприємстві.

Промисловий маркетинг як один із напрямків маркетингу займається вивченням усіх сторін діяльності організацій та установ на промисловому ринку.

У сучасних умовах продаж товарів, послуг, цінних паперів здійснюється переважно між підприємствами, фірмами та організаціями.

Промисловий ринок — це ринок, який включає осіб, фірми, підприємства, організації, які отримують товари та послуги для використання у виробництві, перепродажу або здачі в оренду.

Промисловий маркетинг — це вид діяльності у сфері матері­ального виробництва та промислових послуг, спрямованої на за­доволення потреб підприємств, установ та організацій у сировині, матеріалах, комплектуючих виробах, устаткуванні, послугах через обмін, а також на підвищення ефективності виробництва та збуту товарів промислового призначення (ТПП) шляхом дослідження та задоволення попиту на промислову продукцію та промислові по­слуги.

Споживачами товарів на промисловому ринку є підприємства різних галузей виробництва (промислові, будівельні, транспортні, сільськогосподарські тощо), державні установи, громадські організації, банки, страхові й інвестиційні компанії та інші.

Існують певні етапи процесу постачан­ня, які полегшують та формалізують укладання угоди з діловими партнерами:

І. Усвідомлення потреби.

ІІ. Розробка специфікації продуктів.

ІІІ. Розробка заявок для потенційних постачальників, укладання рейтингу постачальників.

ІV. Прийняття рішення про закупівлю.

V. Укладання контрактів.

VІ. Перевірка якості товарів.

VІІ. Оцінка ефективності роботи з постачальниками.