- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
3.2.3. Механічні чинники
Механічні чинники характеризуються кінетичною і потенційною енергією та механічним впливом на людину. До них належать: кінетична енергія рухомих елементів; потенційна енергія; вібрація; прискорення; гравітаційне тяжіння; невагомість.
Машини і механізми, що рухаються, рухливі частини устаткування, хиткі конструкції, предмети, що падають, гострі предмети створюють небезпеки, які відносять до механічних. Їх уникнути можна застосовуючи різні пристрої захисту: кожухи механізмів чи рухливих частин.
Вібрація – це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс.
При надмірно інтенсивній і тривалій дії вібрації може виникнути вібраційна хвороба, яка призводить до інвалідності. Під дією вібрації виникає передчасна втома, головні болі, функціональні розлади всього організму. При локальній дії на руки вона викликає звуження та спазми кровоносних судин, втрату чутливості пальців. Найнебезпечна частота загальної вібрації 6-9 Гц, оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. В результаті цього може виникнути резонанс, що призводить до переміщень і механічних ушкоджень внутрішніх органів. Резонансна частота серця, живота і грудної клітки – 4-12 Гц, очей – 22-27 Гц, голови – 8-27 Гц, центральної нервової системи – 250 Гц. Частота сидячих людей становить від 3 до 8 Гц.
Найбільш ефективним засобом боротьби з вібрацією є усунення джерела її виникнення. Послабити дію вібрації на людину можна засобами віброгасіння (введенням в коливну систему додаткових мас або збільшенням її жорсткості), вібродемпферування (зниження вібрацій переведенням коливної енергії в тепло), віброізоляції (введенням додаткового пружного зв'язку), відлагодженням від резонансних режимів. У транспортих засобах використовуються амортизатори.
3.2.4. Електричні чинники
Електричний струм при проходженні через тіло людини може викликати як місцеві, так і загальні ураження. Місцеві електротравми - це опіки, електричні знаки на шкірі, металізація поверхні шкіри, електроліз органічних рідин, механічні пошкодження (розрив м'язів), електроофтальмія (ураження очей під дією ультрафіолетових променів від електричної дуги).
Проходячи через тіло людини, електричний струм чинить на нього складний вплив:
а) термічний - нагрівання тканин живого організму;
б) біологічний - подразнення і збудження нервових волокон та інших тканин організму;
в) електролітичний - розпад крові і плазми.
Загальне ураження струмом відбувається при проходженні його через нервові центри, дихальні м'язи і серце (електричний удар). Електричний удар є дуже серйозним ураженням організму людини, що викликає збудження живих тканин тіла електричним струмом і супроводжується скороченням м'язів. Залежно від наслідків електричні удари розподіляють на чотири ступені:
1 - судомне скорочення м'язів без непритомності;
2 - судомне скорочення м'язів із непритомністю, але із збереженим диханням і роботою серця;
3 - непритомність та порушення серцевої діяльності або дихання;
4 - стан клінічної смерті.
Небезпека ураження тим більша, чим більший струм проходить через життєво важливі органи, але, крім цього, впливають на організм: тривалість дії і шлях проходження струму, його вид, частота, умови середовища, стан та індивідуальні особливості людини.
Способи захисту людей від ураження струмом. Технічні засоби електробезпеки зводяться до захисту від дотику до струмоведучих частин і захисту в разі переходу напруги на неструмоведучі частини електроустаткування.
Захист від дотику передбачає недоступність струмоведучих частин, яка досягається їх надійною ізоляцією, розташуванням їх в оболонках (корпусах) з ізоляційних матеріалів, розміщенням на недоступній висоті, використанням загороджувальних конструкцій, запобіжної сигналізації тощо.
Захист від переходу струму на неструмоведучі металеві частини електроустаткування включає: захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, малу напругу та деякі сполучення цих засобів.
Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання металевих неструмоведучих частин електроустановки з заземлювальним пристроєм, опір якого становить не більше 4 Ом, що у багато разів менший опору тіла людини. Тому в разі замикання на корпус практично весь струм замкнеться на землю через заземлювальний пристрій.
Занулення - навмисне електричне з'єднання металевих неструмоведучих частин електроустановок, які можуть випадково опинитись під напругою, з нульовим захисним проводом. При замиканні на корпус виникає струм короткого замикання, який значно перевищує номінальний струм автоматичного вимикача або плавкого елементу найближчого запобіжника. Це викликає миттєве вимикання електроустановки, чим і забезпечується безпека людини.
Захисне вимикання – швидкодійний захист, який забезпечується пристроєм, основною частиною якого є швидкодіюче реле, що спрацьовує за час, менший 0,2 с. Захисне вимикання може бути доповненням до систем заземлення, а також єдиним засобом, наприклад, для пересувних установок.
Мала напруга - напруга у 36, 24, 12 та 6 В - значно знижує небезпеку, але не гарантує повної безпеки. Відомі випадки смертельних наслідків навіть при напрузі 6 В. Мала напруга застосовується для живлення обладнання малої потужності - переносних та місцевих світильників, ручного електроінструменту. Малі напруги одержують за допомогою акумуляторів, спеціальних понижувальних трансформаторів.
Захисні засоби при роботі з електрострумом. Ізолювальні захисні засоби від ураження струмом поділяються на основні (діелектричні ізолювальні рукавички, струмошукачі) і додаткові (діелектричні калоші, гумові діелектричні килимки, ізолювальні килимки). Основні засоби повинні надійно витримувати робочу напругу установки і при користуванні ними допускається безпосередній дотик до струмоведучих частин. Додаткові - посилюють дію основних і підвищують безпеку при дотичній і кроковій напругах.
