Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
бжд лекції .docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

6.10. Безпека харчування

Під безпечним харчуванням розуміють відсутність токсичного, канцерогенного, мутагенного чи будь-якого іншого несприятливого впливу продуктів харчування на організм людини при споживанні у рекомендованих кількостях.

За законом України про якість і безпеку харчових продуктів та харчової сировини забороняється реалізація й використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою про склад харчового продукту із зазначенням переліку назв, використаних у процесі виготовлення, харчових добавок.

Продукти харчування стають небезпечними, якщо в них наявні:

  • хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності - токсини;

  • отрути тваринного та рослинного походження; отруйні гриби; важкі метали та миш'як;

  • пестициди; нітрати, нітрити і нітрозамінники; радіонукліди;

  • харчові добавки; генетично-модифіковані організми.

Хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, потрапляючи в організм із їжею людини, здатні викликати інфекційні захворювання і харчові отруєння.

Серед харчових інфекцій та отруєнь мікробної етіології найчастіше трапляються:

  • дизентерія, збудником якої є мікроорганізми, що належать до роду шигел;

  • черевний тиф, збудником якого є черевнотифозна паличка;

  • холера, збудник якої - холерні вібріони;

  • сальмонельоз, збудник якого - сальмонели;

  • гельмінтози, що викликані паразитичними червами;

  • токсоінфекції, що викликані бактеріями роду протея, кишковими паличками, паличками цереус, парагемолітичними вібріонами, стрептококами (ентерококами);

  • токсикози: бактеріальні, викликані стафілококами та ботуліновою паличкою, і мікотоксикози, що зумовлені токсинами мікроскопічних грибів.

Джерелом збудників бувають хворі люди, бактеріоносії, хворі тварини, корм для тварин, ґрунти тощо. Для харчових отруєнь характерним є короткий інкубаційний період (2 - 24 год.) і раптовий гострий початок з ознаками розвитку як місцевих процесів у шлунково-кишковому тракті, так із загальнотоксичними ознаками (головний біль, підвищена температура)

Чинники, які сприяють попаданню хвороботворних мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності в організм:

  • споживання продуктів харчування, одержаних від інфікованих тварин;

  • інфікування продуктів харчування під час їх заготівлі; порушення умов зберігання та транспортування;

  • порушення вимог кулінарної обробки; порушення термінів реалізації готової продукції;

  • стан здоров'я працівників харчових підприємств (відсутність хворих та носіїв збудників хвороб).

Отрути тваринного та рослинного походження рідко потрапляють в організм людини. Можливе отруєння скумбрієвими рибами. М'ясо цих риб містить гістидин, який при порушенні умов і термінів зберігання перетворюється в отруту - заурин. Тимчасово, на час нересту, ікра, молоки і печінка деяких риб (окуня, налима, щуки та ін.) можуть теж бути отруйними, хоча їхнє м'ясо безпечне.

Дикорослі отруйні речовини (блекота, дурман, цикута, болиголов плямистий, кліщовина, вовче лико, беладона, конвалія та ін.) найчастіше викликають отруєння у дітей, яких захоплює яскравий колір ягід і привабливий вигляд. Серед дорослих можливі отруєння при самолікуванні настоями та відварами із трав. Зернята деяких кісточкових плодів (мигдалю, персиків, абрикосів, вишень, слив) містять амігдалін, який розщеплюється в організмі до сильної отрути – синильної кислоти. Тимчасово отруйні властивості набувають і бульби картоплі, які проросли та позеленіли через збільшення в них вмісту соланіну.

Отруйні гриби (бліда поганка, строчки, сморчки, мухомори, несправжні опеньки) щорічно забирають життя у людей, не зважаючи на активну профілактичну роботу серед населення. Зауважимо, що їстівні гриби, зібрані в екологічно небезпечних регіонах з розвинутою промисловістю та сіткою автодоріг, теж можуть викликати отруєння. Природа інтоксикації в цих випадках не грибна, а хімічна - через вміст у грибах хімічних отруйних речовин.

Із важких металів найнебезпечнішими є забруднення харчових продуктів сполуками свинцю, кадмію і ртуті, а також миш'яком. Для них встановлені ГДК у харчових продуктах (табл. 6.8).

Таблиця 6.8.

Гранично допустимі концентрації свинцю, кадмію, ртуті і миш'яку в харчових продуктах, мг/кг

Продукти

Свинець

Кадмій

Ртуть

Миш'як

Хліб

0,3

0,5

0,01

0,1

Молоко і кисломолочні продукти

0,1

0,3

0,05

0,05

Сири

0,3

0,2

0,02

0,2

Масло вершкове

0,1

0,0

0,03

0,1

Олія

0,1

0,05

0,03

0,1

Овочі

0,5

0,03

0,02

0,2

Фрукти, ягоди

0,4

0,3

0,02

0,2

М'ясо, птиця та м'ясні продукти

0,5

0,05

0,03

0,1

Яйця

0,3

0,01

0,02

0,1

Риба прісноводна

1,0

0,2

0,3

1,0

Риба морська

1,0

0,2

0,4

5,0

Мінеральні води

0,1

0,01

0,005

0,1

Пиво, вино та спиртні напої

0,3

0,03

0,005

0,2

Пестициди - це хімічні сполуки (фосфорорганічні, хлоро-органічні, похідні карбамінової, тіо- та дитіокарбамінової кислот, сечовини та ін.), що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами (гербіциди), шкідливими комахами (інсектициди) і грибками (фунгіциди).

Застосування пестицидів строго регламентується, дотримання яких при застосуванні пестицидів завдяки принципу комплексного нормування і високої толерантності (достатньому запасу) гігієнічних нормативів не ставить під сумнів безпеку харчових продуктів. Небезпека для здоров'я людини може виникнути тільки в разі грубого порушення встановлених регламентів та санітарних правил.

Надмірне використання азотних мінеральних добрив призводить до збільшення нітратів і нітритів у ґрунті, ґрунтових водах у продовольчих і кормових культурах. Нітрати та нітрити використовуються також як харчові добавки до м'ясних, рибних і молочних продуктів для поліпшення смаку, вигляду, затримки розвитку мікрофлори.

Нітрати - малотоксичні речовини і основною причиною, яка призводить до отруєнь ними, є перехід нітратів у нітрити. Нітрити, всмоктуючись у кров, взаємодіють з гемоглобіном і знижують його здатність до перенесення кисню.

У нашій країні допустима добова доза нітратів становить 5 мг/кг (у розрахунку на іон нітрату). На підставі її величини розраховані максимально допустимі рівні нітратів у продуктах харчування (табл. 6.9).

Таблиця 6.9.

Максимально допустимі рівні вмісту нітратів у продуктах рослинного походження, мг/кг

Продукти

Нормативи України

відкритий ґрунт

Закритий ґрунт

Картопля

120

240

Капуста білоголова рання , пізня

400

800

Морква рання (до 1 вересня) пізня

300

600

Помідори

100

200

Огірки

200

400

Буряк столовий

1400

-

Цибуля

90

-

Цибуля зелена

400

800

Листові овочі, салати, шпинат, салатна капуста, петрушка, кріп тощо

1500

3000

Диня

90

-

Кавун

60

-

Кабачки

400

-

Перець солодкий

200

-

Виноград столових сортів

60

-

Яблука

60

-

Груші

60

-

Продукти дитячого харчування (овочі консервовані)

50

-