- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
6.10. Безпека харчування
Під безпечним харчуванням розуміють відсутність токсичного, канцерогенного, мутагенного чи будь-якого іншого несприятливого впливу продуктів харчування на організм людини при споживанні у рекомендованих кількостях.
За законом України про якість і безпеку харчових продуктів та харчової сировини забороняється реалізація й використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою про склад харчового продукту із зазначенням переліку назв, використаних у процесі виготовлення, харчових добавок.
Продукти харчування стають небезпечними, якщо в них наявні:
хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності - токсини;
отрути тваринного та рослинного походження; отруйні гриби; важкі метали та миш'як;
пестициди; нітрати, нітрити і нітрозамінники; радіонукліди;
харчові добавки; генетично-модифіковані організми.
Хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, потрапляючи в організм із їжею людини, здатні викликати інфекційні захворювання і харчові отруєння.
Серед харчових інфекцій та отруєнь мікробної етіології найчастіше трапляються:
дизентерія, збудником якої є мікроорганізми, що належать до роду шигел;
черевний тиф, збудником якого є черевнотифозна паличка;
холера, збудник якої - холерні вібріони;
сальмонельоз, збудник якого - сальмонели;
гельмінтози, що викликані паразитичними червами;
токсоінфекції, що викликані бактеріями роду протея, кишковими паличками, паличками цереус, парагемолітичними вібріонами, стрептококами (ентерококами);
токсикози: бактеріальні, викликані стафілококами та ботуліновою паличкою, і мікотоксикози, що зумовлені токсинами мікроскопічних грибів.
Джерелом збудників бувають хворі люди, бактеріоносії, хворі тварини, корм для тварин, ґрунти тощо. Для харчових отруєнь характерним є короткий інкубаційний період (2 - 24 год.) і раптовий гострий початок з ознаками розвитку як місцевих процесів у шлунково-кишковому тракті, так із загальнотоксичними ознаками (головний біль, підвищена температура)
Чинники, які сприяють попаданню хвороботворних мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності в організм:
споживання продуктів харчування, одержаних від інфікованих тварин;
інфікування продуктів харчування під час їх заготівлі; порушення умов зберігання та транспортування;
порушення вимог кулінарної обробки; порушення термінів реалізації готової продукції;
стан здоров'я працівників харчових підприємств (відсутність хворих та носіїв збудників хвороб).
Отрути тваринного та рослинного походження рідко потрапляють в організм людини. Можливе отруєння скумбрієвими рибами. М'ясо цих риб містить гістидин, який при порушенні умов і термінів зберігання перетворюється в отруту - заурин. Тимчасово, на час нересту, ікра, молоки і печінка деяких риб (окуня, налима, щуки та ін.) можуть теж бути отруйними, хоча їхнє м'ясо безпечне.
Дикорослі отруйні речовини (блекота, дурман, цикута, болиголов плямистий, кліщовина, вовче лико, беладона, конвалія та ін.) найчастіше викликають отруєння у дітей, яких захоплює яскравий колір ягід і привабливий вигляд. Серед дорослих можливі отруєння при самолікуванні настоями та відварами із трав. Зернята деяких кісточкових плодів (мигдалю, персиків, абрикосів, вишень, слив) містять амігдалін, який розщеплюється в організмі до сильної отрути – синильної кислоти. Тимчасово отруйні властивості набувають і бульби картоплі, які проросли та позеленіли через збільшення в них вмісту соланіну.
Отруйні гриби (бліда поганка, строчки, сморчки, мухомори, несправжні опеньки) щорічно забирають життя у людей, не зважаючи на активну профілактичну роботу серед населення. Зауважимо, що їстівні гриби, зібрані в екологічно небезпечних регіонах з розвинутою промисловістю та сіткою автодоріг, теж можуть викликати отруєння. Природа інтоксикації в цих випадках не грибна, а хімічна - через вміст у грибах хімічних отруйних речовин.
Із важких металів найнебезпечнішими є забруднення харчових продуктів сполуками свинцю, кадмію і ртуті, а також миш'яком. Для них встановлені ГДК у харчових продуктах (табл. 6.8).
Таблиця 6.8.
Гранично допустимі концентрації свинцю, кадмію, ртуті і миш'яку в харчових продуктах, мг/кг
Продукти |
Свинець |
Кадмій |
Ртуть |
Миш'як |
Хліб |
0,3 |
0,5 |
0,01 |
0,1 |
Молоко і кисломолочні продукти |
0,1 |
0,3 |
0,05 |
0,05 |
Сири |
0,3 |
0,2 |
0,02 |
0,2 |
Масло вершкове |
0,1 |
0,0 |
0,03 |
0,1 |
Олія |
0,1 |
0,05 |
0,03 |
0,1 |
Овочі |
0,5 |
0,03 |
0,02 |
0,2 |
Фрукти, ягоди |
0,4 |
0,3 |
0,02 |
0,2 |
М'ясо, птиця та м'ясні продукти |
0,5 |
0,05 |
0,03 |
0,1 |
Яйця |
0,3 |
0,01 |
0,02 |
0,1 |
Риба прісноводна |
1,0 |
0,2 |
0,3 |
1,0 |
Риба морська |
1,0 |
0,2 |
0,4 |
5,0 |
Мінеральні води |
0,1 |
0,01 |
0,005 |
0,1 |
Пиво, вино та спиртні напої |
0,3 |
0,03 |
0,005 |
0,2 |
Пестициди - це хімічні сполуки (фосфорорганічні, хлоро-органічні, похідні карбамінової, тіо- та дитіокарбамінової кислот, сечовини та ін.), що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами (гербіциди), шкідливими комахами (інсектициди) і грибками (фунгіциди).
Застосування пестицидів строго регламентується, дотримання яких при застосуванні пестицидів завдяки принципу комплексного нормування і високої толерантності (достатньому запасу) гігієнічних нормативів не ставить під сумнів безпеку харчових продуктів. Небезпека для здоров'я людини може виникнути тільки в разі грубого порушення встановлених регламентів та санітарних правил.
Надмірне використання азотних мінеральних добрив призводить до збільшення нітратів і нітритів у ґрунті, ґрунтових водах у продовольчих і кормових культурах. Нітрати та нітрити використовуються також як харчові добавки до м'ясних, рибних і молочних продуктів для поліпшення смаку, вигляду, затримки розвитку мікрофлори.
Нітрати - малотоксичні речовини і основною причиною, яка призводить до отруєнь ними, є перехід нітратів у нітрити. Нітрити, всмоктуючись у кров, взаємодіють з гемоглобіном і знижують його здатність до перенесення кисню.
У нашій країні допустима добова доза нітратів становить 5 мг/кг (у розрахунку на іон нітрату). На підставі її величини розраховані максимально допустимі рівні нітратів у продуктах харчування (табл. 6.9).
Таблиця 6.9.
Максимально допустимі рівні вмісту нітратів у продуктах рослинного походження, мг/кг
Продукти |
Нормативи України |
|||
|
відкритий ґрунт |
Закритий ґрунт |
|
|
Картопля |
120 |
240 |
|
|
Капуста білоголова рання , пізня |
400 |
800 |
|
|
Морква рання (до 1 вересня) пізня |
300 |
600 |
|
|
Помідори |
100 |
200 |
|
|
Огірки |
200 |
400 |
|
|
Буряк столовий |
1400 |
- |
|
|
Цибуля |
90 |
- |
|
|
Цибуля зелена |
400 |
800 |
|
|
Листові овочі, салати, шпинат, салатна капуста, петрушка, кріп тощо |
1500 |
3000 |
|
|
Диня |
90 |
- |
|
|
Кавун |
60 |
- |
|
|
Кабачки |
400 |
- |
|
|
Перець солодкий |
200 |
- |
|
|
Виноград столових сортів |
60 |
- |
|
|
Яблука |
60 |
- |
|
|
Груші |
60 |
- |
|
|
Продукти дитячого харчування (овочі консервовані) |
50 |
- |
|
|
