- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
11.1.4. Респіратори
Респіратори призначені для захисту органів дихання від РР при діях на зараженій місцевості, у вторинній хмарі БР, при забрудненні шкідливими хімічними речовинами з концентрацією не вище 10-15 ГДК. Вони не розраховані для захисту очей, тому застосовуються разом із захисними окулярами.
В системі цивільної оборони найчастіше використовують респіратор Р-2 (рис.11.8), який складається з фільтрувальної півмаски 1 з двома вдихальними клапанами 2 і одним видихальним клапаном 3, що оснащений запобіжним екраном, наголовником 5, який має еластичні і нееластичні лямки і носовий затиск 4.
Рис.11.7. Газодимозахисний комплект Рис.11.8. Респіратор Р-2
1 – корпус; 2 – вдихальний клапан;
3 – видихальний клапан; 4 – носовий
затиск; 5 – наголовник.
Виготовляють респіратори Р-2 трьох розмірів, які визначаються виміром висоти обличчя (відстань між точкою найбільшого заглиблення перенісся та найнижчою точкою підборіддя). Розміри Р-2 наведено у табл.11.3.
Зовнішня частина півмаски виготовлена з пористого синтетичного матеріалу, а внутрішня – з повітронепроникної плівки, в яку вмонтовані дихальні клапани. Між зовнішньою і внутрішньою частинами розміщений фільтр з полімерних волокон.
Таблиця 11.3.
Розміри респіратора Р-2
-
Виміри висоти обличчя, мм
Розмір
до 109
1
від 110 до 119
2
120 і більше
3
Для дітей застосовується респіратор Р-2Д.
На підприємствах, де є СДОР у вигляді пару і газів, використовуються респіратори, які складаються з гумової півмаски і змінних фільтрувально-поглинальних патронів, пластмасових манжетів з клапанами вдиху, клапана видиху із запобіжним екраном, наголовника для кріплення респіратора. Вони призначені для захисту :
від газів, парів та аерозолів - респіратори РУ-60М (РУ-60МУ), ПФПМ;
від газів і парів - респіратор РПГ-67;
грубого дисперсного пилу у вугільній промисловості – респіратор Ф-62Ш.
До респіраторів одноразового використання відносяться респіратори типу “Пелюсток”, “Кама-200”, У-2К, “ФОРТ-ПЗ”, “Уралец”. Фільтром в них є полімерні тонковолокнисті матеріали. Вони призначені, в основному, для захисту від різноманітного пилу, а також від газів та парів при концентрації 2-10 ГДК.
Респіратори застосовуються як на виробництві, так і в побутових умовах (при фарбуванні, розбризкуванні добрив та отрутохімікатів тощо).
11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
Застосовуються для захисту від РР, БР у випадку відсутності або несправності респіраторів і протигазів.
Протипилова маска з тканини ПТМ-1 (рис.11.9,а) складається з корпусу 1 і кріплення 2. В корпусі роблять оглядові отвори, в які вставляють скло або пластини з прозорого матеріалу. Корпус маски складається з 4-5 шарів тканини. Для верхнього береться нещільна, для внутрішніх – більш щільні матеріали.
Рис.11.9. Найпростіші засоби захисту органів дихання
а) протипилова тканинна маска ПТМ-1: 1 – корпус; 2 – кріплення; 3 – гумка для кріплення маски; 4 - окуляри; б) ватно-марлева пов’язка з розмірами.
Ватно-марлеву пов’язку (рис.11.9,б) звичайно виготовляють з куска марлі розміром 10050 см, вати розміром 3020 см і товщиною 2 см.
Для захисту очей обов’язково використовують захисні (протипилові) окуляри.
