- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
10.1.3. Прилад прип’ять
Призначення і основні технічні дані приладу
Радіометр Прип’ять призначений для індивідуального та колективного використання при вимірюванні еквівалентної (експозиційної) дози γ-випромінювання, густини потоку і питомої активності β-випромінювання. Він виконаний у вигляді портативного приладу, простого в експлуатації, що дає змогу забезпечити широку сферу використання: оцінку рівня γ-фону і контроль радіоактивної забрудненості житлових і виробничих приміщень, продовольчих товарів, предметів побуту, одягу, поверхні землі. В радіометрі передбачена можливість вибору тривалості вимірювання, що дає змогу підвищити статистичну достовірність результатів вимірювань. Для попередньої оцінки рівня радіації передбачена звукова індикація.
Основні технічні характеристики.
Діапазон вимірювання:
потужності експозиційної дози – 0,01–19,99 мР/год;
потужності еквівалентної дози – 0,1–199,9 мкЗв/год;
потоку β-випромінювання радіонуклідів – 10–19,99·103 см-2·хв-1;
питомої (об'ємної) активності β-випромінювання радіонуклідів у рідинах і сипучих речовинах за Сs-137 – 3,7·10-3 – 3,7·10-5 Бк/кг (Бк/л) або 1·10-7 – 1·10-5 Кі/кг (Кі/л).
Час встановлення робочого режиму не більше ніж 5 с.
Час вимірювання за вибором оператора:
при вимірюванні експозиційної дози – (20±2) с;
при вимірюванні питомої (об'ємної) активності в рідинах і сипучих речовинах – (10±1) хв.
Живлення радіометра здійснюється від сухих елементів типу Корунд напругою 9В або від зовнішнього джерела живлення постійного струму напругою 4–12 В. Час роботи без заміни батарей не менше ніж 80 год.
Вага радіометра не більша ніж 0,3 кг.
Підготовка приладу до роботи
Увімкнення радіометру Прип’ять здійснюють перевівши перемикач Живлення в положення ВКЛ. Відсутність свічення або мерехтіння індикатора свідчить, що напруга елемента живлення знаходиться нижче від номінально допустимого значення і необхідна його заміна. Для контролю напруги елемента живлення натискають кнопку КП, при цьому на табло з’являється число з комою після другої цифри, яке показує значення напруги у вольтах.
Вимірювання потужності дози γ-випромінювання
Після увімкнення приладу перемикач β-γ встановлюється в положення γ.
Перемикач Н-Х встановлюють в одне з положень залежно від того, в яких одиницях потрібно виміряти потужність дози: Н (мкЗв/год) або Х (мР/год).
Потужність експозиційної дози Х при положенні перемикача МЕЖА 1 вимірюється в діапазоні 0,01–1,999 мР/год з індикацією коми після першої цифри. При положенні перемикача МЕЖА 2 потужність експозиційної дози вимірюється в діапазоні 2,0–19,99 мР/год з індикацією коми після другої цифри.
Потужність еквівалентної дози при положенні перемикача МЕЖА 1 вимірюється в діапазоні 0,1–19,99 мкЗв/год з індикацією коми після другої цифри. При положенні перемикача МЕЖА 2 потужність еквівалента дози вимірюється в діапазоні 20,0–199,9 мк3в/год з індикацією коми після третьої цифри.
Перемикач ЧАС встановлюється в положення 20 с. Протягом цього часу потрібно провести не менше від трьох вимірювань і вирахувати їх середнє значення. Якщо спостерігається значний розкид показів, то необхідно збільшити час вимірювання в десять разів, перевівши перемикач у положення 200 с.
Всі вимірювання проводяться за наявності кришки.
Вимірювання густини потоку β-випромінювання
Вимірювання проводиться при знятій кришці. Крім β-випромінювання, детектор також реєструє γ-випромінювання. Тому для визначення рівня β-випромінювання необхідно із сумарного показу вирахувати покази, отримані за наявності кришки, коли реєструвалось тільки γ-випромінювання.
Для вимірювання густини потоку β-випромінювання перемикач β-γ встановлюють в положення β, а перемикач φ -Ат – в положення φ.
У положенні перемикача МЕЖА 1 густина потоку вимірюється в діапазоні 10–1999 см-2·xв-1 при цьому кома не висвічується. В положенні перемикача МЕЖА 2 густина потоку вимірюється в діапазоні (2,0–19,99)·103 см-2·xв-1, кома розміщується після другої цифри.
Перемикач ЧАС встановлюють в положення 20 с. Вимірюють двічі за наявності кришки (для визначення – γ фону) і зі знятою кришкою. Остаточним результатом вважається різниця φ = φ2 – φ1, де φ2 і φ1 – значення густини потоку за наявності і відсутності кришки, відповідно.
Проводять не менше ніж три таких вимірювання, після чого розраховують середнє значення. Якщо спостерігається значний розкид результатів, то необхідно перевести перемикач ЧАС в положення 200 с. Час вимірювання при цьому збільшується в 10 разів.
Попередня оцінка питомої активності проби
Вимірювання проводяться при знятій кришці в закритих приміщеннях, де рівень фону не повинен перевищувати 0,025 мР/год (0,25 мкЗв/год). При цьому поряд з β-випромінюванням детектор реєструє γ-випромінювання, тому для визначення питомої активності необхідно із сумарного рівня вирахувати покази, отримані за наявності кришки, коли реєструється тільки γ- випромінювання.
Робоче місце має мати пластикове покриття, яке допускає можливість багаторазового вологого прибирання. Радіометр встановлюють на приготовану кювету. Проба повинна знаходитись на 5 мм нижче від краю кювети, щоб уникнути забруднення радіометра. Після закінчення вимірювань кювету необхідно вимити і просушити.
Для визначення питомої активності проби перемикач β-γ встановлюється в положення β, а перемикач “φ-Ат” –в положення Аm.
В положенні перемикача МЕЖА 1 питома активність вимірюється в діапазоні 1·10-7–1,999·10-6 Кі/кг та індикується у вигляді 100·10-9–1999·10-9. В положенні перемикача МЕЖА 2 питома активність вимірюється в діапазоні 2·10-6 –19.99·10-6 Кі/кг з індикацією коми після другої цифри.
Перемикач ЧАС встановлюється в положення 10 хв. Вимірювання проводять двічі: за наявності кришки (визначають активність γ-фону) і зі знятою кришкою. Остаточним результатом вважається різниця другого і першого значень Ат=Ат2—Ат1, де Ат2 і Ат1 – питома активність, яка визначається при першому і другому вимірюваннях, відповідно. Проводять не менше ніж три вимірювання, після чого знаходять середні значення.
