- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
Виявлення і визначення ступеня зараження отруйними (ОР) і сильнодійними отруйними речовинами (СДОР) повітря, місцевості, будівель, транспорту, засобів індивідуального захисту, одягу, води та інших об'єктів проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки або в хімічних лабораторіях.
Принцип виявлення і визначення ОР і СДОР приладами хімічної розвідки базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії їх з ОР і СДОР. Залежно від того, який був взятий індикатор і як він змінює забарвлення, визначають тип ОР і СДОР, а порівняння інтенсивності отриманого забарвлення з еталоном дає змогу зробити висновок про приблизну концентрацію ОР і СДОР в повітрі та щільність зараження.
Основним приладом хімічної розвідки є прилад хімічної розвідки – ВПХР. Для виявлення СДОР використовують, залежно від характеру виробництва, також різного виду промислові прилади (УГ-2 – універсальний газоаналізатор і ін.).
Призначення та основні технічні характеристики
Прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для визначення у повітрі, на місцевості, техніці, обладнанні таких отруйних речовин як зарин, зоман, іприт, фосген, синильна кислота, хлорціан, парів V-газів, а також інших СДОР при температурі +4-40 оС і –4-40 оС та відносній вологості повітря до 100 %.
До складу приладу входить корпус з кришкою, де розміщуються: насос, паперові касети з індикаторними трубками, протидимові фільтри, насадка до насоса, захисні ковпачки, електричний ліхтар, грілка і патрони до неї. Крім цього, в комплект входять лопатка, інструкція-пам'ятка з експлуатації. Вага приладу 1,8 кг.
Індикаторні трубки призначені для визначення ОР і являють собою запаяні скляні трубки, всередині яких розміщені наповнювач і одна-дві скляні ампули з реактивами (індикаторні трубки з одним жовтим кільцем ампул не мають). Кожна індикаторна трубка має умовне маркування, яке показує тип ОР, що вона визначає. Маркування нанесене на верхній частині трубки.
Трубки мають таке маркування:
• 20 трубок для визначення зарину, зоману і V-газів – червоне кільце і червона крапка;
• 10 трубок для визначення фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану – три зелені кільця;
• 10 трубок для визначення іприту – жовте кільце. Залежно від завдань хімічної розвідки кількість індикаторних трубок і їх комплект мають бути змінені.
Грілка призначена для розігрівання індикаторних трубок, якщо температура навколишнього повітря від –40оС до +15оС. У комплект приладу входять 15 патронів до грілки, розміщених у спеціальних касетах. При температурі повітря –40оС температура грілки повинна досягати +35…+85оС через 3 хвилини з моменту розбиття патрону і через 7 хв повинна бути не нижчою ніж +20оС; при температурі повітря –20оС досягає +85оС через 3 хв, а через 7 хв повинна бути не нижчою, ніж +30оС, температура грілки +15…20оС зберігається 15–20 хв.
Для підготовки приладу до роботи потрібно перевірити наявність у комплекті приладу всіх предметів і переконатись у їх справності. Розмістити касети з індивідуальними трубками в такій послідовності: зверху касети з трубками з червоним кільцем і крапкою, потім касети з трубками з трьома зеленими кільцями, внизу касети з трубками з жовтим кільцем. Зняти з протидимових фільтрів поліетиленовий чохол.
Визначення ОР в повітрі
При підозрі про наявність у повітрі ОР необхідно одягнути протигаз і дослідити повітря за допомогою індикаторних трубок. Дослідження повітря на вміст ОР необхідно проводити в такій послідовності:
• трубка з червоним кільцем і крапкою (ОР з нервово-паралітичною дією);
• трубка з трьома зеленими кільцями (загальноотруйної і задушливої дії);
• трубка з жовтим кільцем (шкірно-наривної дії).
Послідовність роботи з трубкою з червоним кільцем і крапкою:
• вийняти з касети дві індикаторні трубки, надпиляти їхні кінці і зламати їх по надпилах, вставити їх у заглиблення насосів;
• ампуловідкривачем насоса (з таким же маркуванням, що і на трубці), розбити верхні ампули обох трубок. Взяти трубки за марковані кінці і енергійно струсити обидві трубки одночасно (2–3 рази);
• через одну із трубок прокачати повітря (5–6 качань насоса);
• цим же ампуловідкривачем розбити нижні ампули в трубках і енергійно струсити (1-2 рази) спочатку досліджувану, а потім контрольну трубку так, щоб повністю змочити шар наповнювача. В контрольній трубці наповнювач набуде жовтого кольору, якщо в досліджуваній трубці, через яку прокачували повітря, наповнювач стане такого ж кольору, то в повітрі зарину, зоману і V-газів немає. Якщо ж він набуде червоного кольору, то в повітрі присутні ОР типу зарину, зоману або V-газів.
Після вищевказаної перевірки беруться трубки з одним жовтим кільцем (на іприт) і трьома зеленими кільцями (на фосген, синильну кислоту, хлорціан) відкриваються (розбиваються) ампули, вставляються в насос і прокачується повітря через ці трубки (15–16 качань – з трьома зеленими кільцями і 60 прокачувань з жовтим кільцем). Після цього порівнюється зміна кольору наповнювача з кольоровими еталонами на касетах.
За наявності диму у повітрі на насадку закріпляють протидимний фільтр, щоб дим не потрапив в індикаторну трубку, оскільки він спотворює результати індикації.
Визначення 0Р на місцевості, техніці та інших предметах
Береться необхідна індикаторна трубка (послідовність роботи така ж, як описана вище), вставляється в колектор насоса, накручується насадка з одягненим на неї ковпачком. Насадка прикладається до ґрунту або зараженого предмета і за допомогою насоса проводиться необхідна кількість качань. Надалі діємо так само, як і при визначенні ОР в повітрі.
Для практичної перевірки вмісту кількості синильної кислоти в тютюновому димі береться індикаторна трубка з трьома зеленими кільцями і на ній за допомогою ампуловідкривача на насосі робиться надріз трубки. Потім кінці трубки вставляються в спеціальні заглиблення на насосі і відламуються. Після цього вертикально вставляють в гніздо на насосі, позначене трьома зеленими штрихами так, щоб штир увійшов в індикаторну трубку. Легко повертаючи і натискаючи індикаторну трубку, розбивають ампулу в індикаторній трубці. Вийнявши індикаторну трубку, потрібно взятись за її маркований кінець і різко струснути. Вставити індикаторну трубку в робочий отвір насоса і прокачати через неї тютюновий дим. Порівняти зміну забарвлення наповнювача трубки з кольором еталона, зображеним на касеті, і зробити відповідні висновки.
11