- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Об'єкт та предмет безпеки життєдіяльності (бжд), теоретичні положення, основні завдання науки про безпеку людини
- •Поняття небезпеки, безпеки, таксономії – їх взаємозв'язки
- •Теорія ризику, оцінка рівня ризику, прийнятний ризик, управління ризиком і можливі шляхи його зменшення
- •1.4. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •2. Негативні чинники природного середовища життєдіяльності
- •2.1. Класифікація природних небезпечних явищ
- •2.2. Характеристика природних небезпек і правила безпеки людини
- •2.3. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля
- •2.4. Техногенне забруднення регіонів України
- •3. Негативні чинники техногенного середовища життєдіяльності
- •Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •3.2.1. Метеорологічні та термічні чинники
- •Бароакустичні чинники
- •3.2.3. Механічні чинники
- •3.2.4. Електричні чинники
- •3.2.5. Електромагнітні чинники
- •Хімічні чинники
- •3.1.3. Біологічні чинники
- •3.2. Методика захисту і виживання в умовах техногенних аварій і катастроф
- •4. Радіоактивне забруднення довкілля та його вплив на людину
- •Поняття радіоактивності та іонізуючих випромінювань
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань та одиниці її вимірювання
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •Норми радіаційної безпеки
- •Деякі терміни і поняття
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •5. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини
- •5.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на організм людини
- •5.2. Чинники ризику, що зменшують тривалість життя
- •5.3. Психофізіологічні ризики (узалежнення)
- •5.4. Соціально-психологічна безпека
- •5.5. Інформаційно-психологічна безпека
- •5.6. Духовно-релігійна безпека
- •6. Система формування здоров’я та безпека харчуванння
- •6.1. Основні теорії і практики культури здоров’я людини
- •6.2. Складові здоров’я
- •6.3. Фактори ризику, здоров’я та патологія
- •6.4. Вплив харчування на життєдіяльність людини
- •6.5. Теорія харчування. Раціон.
- •Добова потреба в енергії дорослого працездатного населення, кДж
- •6.6. Раціональне харчування
- •6.7. Харчові добавки
- •6.8. Радіозахисне харчування
- •6.9. Генетично модифіковані харчові продукти
- •6.10. Безпека харчування
- •6.11. Загальні правила безпечного харчування
- •7. Корпоративна Безпека та безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму
- •7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз
- •7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації
- •7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист
- •1. Яку інформацію не можна приховувати?
- •2. Яку інформацію невигідно приховувати?
- •3. Яку інформацію необхідно охороняти?
- •7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи
- •7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж
- •8. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
- •8.1. Конституційні основи безпеки
- •8.2. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності
- •8.3. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки.
- •8.4. Відповідальність за порушення законодавства
- •8.5. Законодавчі акти міжнародного права
- •8.6. Міжнародні організації, які займаються питаннями безпеки та здоров’я людини
- •9. Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •9.1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги
- •9.2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •9.3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •9.4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •6.5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •9.6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •9.7. Перша допомога при отруєннях
- •9.8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9.9. Надання першої допомоги при утопленні
- •10. Прилади дозиметричного та хімічного контролю
- •10.1. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.1. Класифікація приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •10.1.2. Прилад дп-5в
- •10.1.3. Прилад прип’ять
- •10.1.4. Прилад имд-1р(с)
- •10.1.5. Дозиметри дп-24 та ид-1
- •10. 2. Прилад хімічної розвідки впхр
- •11. Засоби індивідуального захисту людини
- •11.1. Засоби захисту органів дихання
- •11.1.1. Фільтрувальні протигази
- •11.1.2. Ізолювальні протигази
- •11.1.3. Промислові протигази
- •11.1.4. Респіратори
- •11.1.5. Найпростіші засоби захисту органів дихання
- •11.2. Засоби захисту шкіри
- •11.2.1. Ізолювальні засоби захисту шкіри
- •11.2.2. Фільтрувальні засоби захисту шкіри
- •11.2.3. Найпростіші засоби захисту шкіри
- •11.2.4. Спеціальний захисний одяг
- •11.3. Медичні засоби захисТу
11.1.2. Ізолювальні протигази
Використання фільтрувальних протигазів при високих концентраціях СДОР, а також за нестачі кисню неприпустиме, тому, виконуючи рятувальні та інші невідкладні роботи, коли необхідно забезпечити надійний захист органів дихання, застосовують ізолювальні протигази.
Перевагою ізолювальних дихальних апаратів є те, що вони забезпечують органи дихання людини необхідною кількістю чистого повітря незалежно від складу навколишньої атмосфери. До них належать:
автономні дихальні апарати, що забезпечують органи дихання людини дихальною сумішшю із балонів зі стисненим повітрям або стисненим киснем чи за рахунок регенерації кисню за допомогою кислотомісних продуктів;
- шлангові дихальні апарати, за допомогою яких повітря подається до органів дихання по шлангу від повітродувок або від компресорних магістралей.
Ізолювальний протигаз ИП-4 (ИП-4М) (рис.11.3) призначений для захисту органів дихання, шкіри, обличчя і очей від будь-яких шкідливих домішок незалежно від їх концентрації. Використовується для роботи на суші: ИП-4 складається із шолом-маски із з’єднувальною трубкою, регенеративного патрона, дихального мішка, каркаса, сумки.
Рис.11.4. Принципова схема
Рис.11.3. Ізолювальний протигаз протигаза ИП-4.
ИП-4М. 1 – регенеративний патрон; 2 - дихальний мішок;
3 – клапан надлишкового тиску; 4 – пусковий брикет.
В основі роботи ИП-4 (рис.11.4) лежить принцип хімічного відновлення в регенеративному патроні 1 повітря, яке видихається, тобто поглинання вуглекислого газу і парів води та виділення кисню, що супроводжується виділенням тепла, тому в процесі використання регенеративний патрон нагрівається. Дихальний мішок 2 служить резервуаром для видихуваної газової суміші і кисню, що виділяється регенеративним патроном.
Час роботи в протигазі ИП-4 в залежності від фізичного навантаження становить від 30 хв до 180 хв.
Ізолювальний протигаз ИП-5 призначений для виходу із затоплених об’єктів методом вільного спливання із швидкістю до 1 м/с або методом поступового підняття на поверхню води, а також дозволяє виконувати під водою на глибині до 7 м невеликі роботи, може використовуватись і на суші.
Максимально допустимий час роботи під водою при легкому фізичному навантаженні становить 90 хв, на поверхні 200 хв.
Для проведення першочергових заходів ліквідації аварій та евакуації промислового персоналу з небезпечної зони застосовуються портативні дихальні апарати (рис.11.5). Вони готові до використання в будь-який час, переважно одноразової дії, але при заміні регенеративного патрону можуть використовуватися багато разів.
Рис.11.5. Портативний дихальний Рис.11.6. Шланговий протигаз.
апарат ПДА
Для роботи в замкнених відсіках, колодязях, де менше 18% кисню та більше 0,5% шкідливих речовин, передбачені шлангові протигази (рис.11.6). Вони комплектуються лицевими частинами від промислового протигаза (одним або двома різних розмірів) з двома послідовно з’єднаними гофрованими трубками, до яких монтується повітропровідний шланг, що закріплений на металічному барабані. До зовнішнього кінця шлангу закріплюється фільтрувальна коробка для очищення від пилу повітря, що вдихається. Також в комплект протигаза входить запобіжний пояс, на якому закріпляється повітропровідний шланг та сигнально-спасальна мотузка. Довжина шланга може бути від 10 до 40 м.
Для тривалої роботи в забрудненому середовищі застосовуються шлангові дихальні апарати. Їх відмінністю від протигазів є те, що до апарату підводиться стиснуте повітря від зовнішнього джерела (балони зі стиснутим повітрям або заводська магістраль повітря середнього тиску). В комплект апарата входять також панорамна маска та пристосування для носіння балонів за спиною.
