3.1.2 Алгоритми двохпозиційного регулювання
Алгоритм двохпозиційних регуляторів|регулювальник| визначається статичною характеристикою: залежністю вихідного сигналу Y від вхідного Х (див. мал. 3.2).
Малюнок 3.2- Статична характеристика двохпозиційної системи регулювання
Вихідна величина Y рівна максимальній дії - нагрівач | включений:
• Y = max при X<SP-H, де H-значення гістерезису.
Вихідна величина Y рівна мінімальній дії - нагрівач | вимкнений:
• Y = 0 при X > SP, де H-значення гістерезису.
3.1.3 Зона гістерезису
Ширина зони гістерезису в сучасних двохпозиційних регуляторах|регулювальник| є|з'являтися,являтися| єдиним програмованим параметром настройки. Представлення зони гістерезису описується в керівництві по експлуатації на відповідний тип регулятора|регулювальник| або систему регулювання.
Основні варіанти представлення зони гістерезису показані на рис.3.3.
Малюнок 3.3 - Основні варіанти представлення зони гістерезисну
Сенс|зміст,рація| варіантів представлення зони гістерезису зрозумілий з|із| малюнка 3.3.
Призначення гістерезису Н - запобігання «коливання» вихідного пристрою|устрій| (наприклад, реле), що управляє, поблизу завдання|задавання| SP від дуже|занадто| частого включення|приєднання| нагрівач |а|. У літературі по автоматизації також зустрічаються інші найменування параметра зони гістерезису - зона нечутливості, зона повернення, зона нерівномірності, диференціал.
Гістерезис (у деяких типах регуляторів|регулювальник|) може приймати як позитивні, так і негативні|заперечний| значення. Негативні|заперечний| значення гістерезису використовуються в основному для попередження або затримки включення|приєднання| (виключення) вихідних пристроїв|устрій|.
Наприклад, включення|приєднання| вихідного пристрою|устрій| по значенню завдання|задавання| SP меншому на величину гістерезису Н - включення|приєднання| з|із| попередженням, або виключення вихідного пристрою|устрій| по значенню завдання|задавання| SP меншому на величину гістерезису Н - виключення із затримкою. Ці типи гістерезису застосовуються для того, щоб врахувати інерційність об’єктів| регулювання.
3.1.4 Процеси регулювання з|із| двохпозиційним законом
Процес двохпозиційного регулювання є|з'являтися,являтися| таким, що автоколивань - регульована величина як в перехідному, так і в сталому режимі періодично змінюється щодо|відносно| заданого значення (див. мал. 3.4), тобто регульована величина PV (X) схильна до незгасаючих коливань.
Показниками автоколивального режиму є|з'являтися,являтися| амплітуда автоколивань Ак і період автоколивань Тк.
Частота і амплітуда коливань залежать і визначаються наступними|слідуючий| величинами:
• від часу транспортного запізнювання
• від постійної часу об’єкта| Т (визначається інерційністю об'єкту)
• від максимальної швидкості R зміни параметра Х (визначається по перехідній характеристиці)
• від величини гістерезису H елементу перемикача регулятора|регулювальник|.
Малюнок 3.4 - Процес регулювання з|із| двохпозиційним законом
Для об'єктів з|із| великою інерційністю (великим значенням постійною часу об’єкта | Т) і з|із| малим запізнюванням регулювання відбувається|походити| з|із| постійними коливаннями до 5-15% від завдання|задавання| SP.
• Чим більше гістерезис Н, відношення|ставлення| /Т, R - тим більше амплітуда коливань Ак.
• Чим більше час запізнювання і постійна часу об’єкта | Т - тим більше період коливань Тк (див. рис.3.4).
Точність регулювання технологічного параметра, наприклад, температури залежить від величини гістерезису. Чим менше гістерезис, тим точніше регулювання, але|та| тим частіше включається нагрівач| і тим самим більше знос комутаційних елементів (наприклад, реле). Зменшуючи гістерезис можна підвищити якість регулювання до деякої межі, визначуваної параметрами об’єкта | регулювання (тепловою інерцією, потужністю нагрівача,| тепловим зв'язком нагрівача | і об’єкта і ін.).