- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
Для передачі одного і того ж явища можна застосовувати різні способи зображення, наприклад, ізолінії, картограми, лінії руху для характеристики стоку на гідрологічних картах. Іноді використання різних способів пов'язане з контрастами в розміщенні явища. Наприклад, на ґрунтових картах для кожного виду ґрунтів разом з позначеннями за способом якісного фону передбачають позамасштабні знаки для контурів, площа яких менше встановлених розмірів. Дуже ефективне одночасне використання різних способів зображення для багатобічної характеристики явища. Наприклад, на карті землетрусів значки можуть показувати положення епіцентру землетрусів, ізолінії - ступінь сейсмічності території, лінійні знаки – сейсмотектонічні лінії тощо. Особливо сукупність різних способів при зображенні рельєфу.
З іншого боку, на картах, що містять декілька явищ, один і той же спосіб зображення може використовуватись для різних явищ. Наприклад, на економічних картах часто використовують спосіб значків для промисловості, енергетики, корисних копалини тощо. Зрозуміло, що знаки об'єктів різних категорій наглядно відрізняються один від одного.
В табл. 3.1. показано способи зображення картографічних явищ, яким властивий визначений характер розміщення.
Ці способи зображення можуть мати і мають різноманітні видозміни та переходи. Побудова картограм, коли для них є статистичні дані, віднесені до територіальної сітки, що не враховує природне районування явища, що картографується, може бути уточнене (видозмінено) в результаті аналізу дійсного розміщення явища за іншими картами або географічними джерелами. У багатьох випадках можливо обмежити площі, де явище свідомо відсутнє (наприклад, посівні площі поза можливою межею землеробства), або має відносно рівномірну або максимальну щільність, а далі розрахувати інтенсивність (щільність) з урахуванням цих меж.
Картографування безперервного явища може реалізовуватися в серії компонентних точкових карт.
Вибір способів зображення і розробку картографічних знаків визначає призначення карти, суть та особливості явищ, що зображуються, властивий їм характер розміщення, якість і детальність джерел. Використання різноманітних способів зображення і великої кількості знаків дозволяє отримати повніше і всебічне відображення явищ, що картографуються, тобто збагачує карту. В той же час запам'ятати значення безлічі знаків не просто, особливо при відсутності навиків в читанні карти. Тому знаки повинні бути простими (що полегшує їх виконання і запам'ятовування), з можливістю наочні (тобто наглядно асоціювалися з об'єктами, що позначалися), а головне, щоб система знаків карти відрізнялася логічністю: чітко розділяла знаки основних елементів змісту (наприклад, гідрографії, транспорту, меж політико-адміністративного ділення); будувалася для кожного елементу відповідно до прийнятої для нього класифікації (наприклад, підрозділом транспортних ліній на залізничні і автомобільні дороги, судноплавні канали, трубопроводи, електропередачі); забезпечувала відмінність між знаками окремих підрозділів класифікації (наприклад, для залізничних і автомобільних доріг тощо) і в той же час зберігала певну схожість знаків всередині кожного підрозділу (наприклад, різних залізниць). Доцільне, продумане розміщення і супідрядність знаків в легенді карти полегшує сприйняття суті вибраної класифікації і логічних зв'язків в системі знаків.
Щоб полегшити користування картами, доцільна розробка єдиної системи знаків для однотипних карт. Наприклад, топографічні карти України в масштабах 1:25000, 1:50000 і 1:100000 використовують загальні картографічні знаки, що дозволяє, вивчивши їх одного разу, читати будь-яку з названих карт. Стандартні системи позначень застосовуються також для деяких видів тематичних карт, наприклад для геологічних.
Проте можливість стандартизації умовних позначень обмежена. Один і той же умовний знак може виявитися непридатним для карт різних масштабів. Наприклад, при передачі населених пунктів на картах дрібних масштабів неминуча заміна планового зображення позамасштабним. На характер оформлення карти впливають її призначення та особливості використання.
Слід відзначити, що і стандартні системи картографічних знаків з часом удосконалюються: виключаються застарілі позначення; змінюється смислове значення знаків; розширюються області використання карт, що викликає необхідність поповнення карт новими елементами змісту і, отже, введення нових знаків.
Розширення сфери застосування карт, ускладнення їх змісту і розробка нового вигляду картографічних творів вимагають постійного вдосконалення їх форми. Успіхи картографії і видавничої справи карт відкривають великі можливості для вирішення завдань, що висуваються життям, особливо в даний час при геоінформаційному картографуванні та нових комп’ютерних технологіях.
Таблиця 3.1.
Способи зображення, що використовуються на географічних картах
характер розміщення явищ |
що передається |
способи зображення, які використовуються |
1 |
2 |
3 |
локалізований за пунктами (“у точках”) |
стан в певний момент часу; переміщення (рух);
зміна в часі |
спосіб значків (позамасштабні знаки); лінії руху, часто у поєднанні із способом значків; спосіб значків; локалізовані діаграми |
локалізований на лініях |
стан в певний момент часу; переміщення (рух);
зміна в часі |
лінійні знаки; поєднання лінійних знаків, іноді спільно із знаками руху; ізолінії; поєднання лінійних знаків |
локалізований на площах |
стан в певний момент часу; переміщення (рух);
зміна в часі |
якісний фон; ізолінії; сукупність локалізованих діаграм; ареали; поєднання ареалів; ізолінії; знаки руху; ізолінії; сукупність локалізованих діаграм; |
Розсіяний |
стан в певний момент часу;
переміщення (рух); зміна в часі |
точковий спосіб; якісний фон; ареали; картодіаграми і картограми (при сумарній характеристиці по територіальних одиницях); поєднання ареалів; знаки руху; точковий спосіб; поєднання ареалів; картодіаграми і картограми (при сумарній характеристиці по територіальних одиницях) |
Суцільний |
стан в певний момент часу;
переміщення (рух); зміна в часі |
якісний фон; ізолінії; сукупність локалізованих діаграм; ареали; пластичні способи для рельєфу знаки руху; ізолінії; сукупність локалізованих діаграм; |
