- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
8.3. Види атласів
Подібно до карт, атласи підрозділяють за просторовим охопленням, виділяючи атласи планет (світу, Венери, Місяця), континентів, океанів, великих географічних районів, держав, областей, міст. Можливі самі різні варіанти угруповання атласів за адміністративним поділом, політичним, історичним, природним, економічним ознаками. Є атласи, що охоплюють півкулю (Атлас зворотної сторони Місяця), атласи групи країн (Атлас Дунайських країн), невеликих територій й акваторій (Атлас Південного берега Криму, Атлас озера Байкал).
Класифікацію атласів за змістом поділяють на комплексні, що включають широкий набір карт природи, населення й господарства, галузеві (наприклад, геоботанічні) і вузькогалузеві (наприклад, атлас ареалів лікарських рослин).
Найбільш корисної із практичної точки зору є угруповання атласів за призначенням, відповідно до якого виділяють атласи довідкові, науково-довідкові, популярні, навчальні, туристські, дорожні, військові та ін.
Довідкові атласи - це загальгеографічні і політико-адміністративні атласи, що максимально детально передають загальгеографічні елементи: населені пункти, рельєф і гідрографію, дорожню мережу, границі. Атласи цього типу особливо точні відносно номенклатури, супроводжуються великими покажчиками й іншими довідковими даними.
За змістом атласи поділяють так:
Атласи загальгеографічні Атласи фізико-географічні: геологічні; геофізичні; кліматичні; океанологічні; гідрографічні; ґрунтові; ботанічні; зоогеографічні; медико-географічні; комплексні фізико-географічні; Атласи історичні: древнього світу; середніх століть; новітньої історії; воєнно-історичні; |
Атласи соціально-економічні: населення; промисловості; сільського й лісового господарства; культури; політико-адміністративного розподілу; комплексні соціально-економічні; Атласи еколого-географічні: факторів впливу на середовище і окремі її компоненти; наслідків впливу й забруднення середовища; екологічних ситуацій; умов життя населення; екологічної безпеки; Атласи загальні комплексні |
Атласи науково-довідкові — капітальні картографічні твори, що містять найбільш повну й науково достовірну характеристику території. Часто це багатотомні видання, які дають системне подання про території. Вони призначені в основному для вчених, адміністраторів, органів планування й т.п.
Популярні атласи призначені для масового читача, вони загальнодоступні, а користування ними не вимагає професійної підготовки. Вони адресовані школярам, туристам, краєзнавцям, мисливцям і рибалкам. Тому в атласи включають лише основні карти природи й економіки, зате доповнюють їхніми картами визначних місць й історичних пам'ятників, туристських маршрутів. Такі видання супроводжують яскравими фотографіями, малюнками, довідковими даними. До цієї групи близькі шкільно-краєзнавчі атласи, призначені для учнів, що вивчають рідний край, а також для мандрівників і краєзнавців.
Чітко виділяється група навчальних атласів, орієнтованих на застосування в початковій, середній і вищій школах. Набір карт у таких атласах, ступінь їхньої подробиці та глибина розкриття визначаються відповідними навчальними програмами.
В останні роки більшу популярність набули туристські та дорожні атласи. Вони потрібні автолюбителям, спортсменам, туристам. У них детально показують туристські об'єкти, мережі автомобільних доріг та залізниць, розміщення кемпінгів і мотелів, пішохідні, водні та інші туристські маршрути.
Особливу групу становлять військові і воєнно-історичні атласи, призначені для вищого командного складу й офіцерів армії й флоту. Вони зручні в роботі, строгі за оформленням, насичені довідковими матеріалами з військової географії та історії, економіці і природі країн світу, у них включені довідкові відомості із загальної топографії та астрономії, плани найбільших міст.
Атласи можна класифікувати і за іншими ознаками, наприклад за форматом і способом виготовлення. Виділяють атласи настільного формату - більші фоліанти, користуватися якими можна тільки, тримаючи їх на столі. Більшість атласів мають книжковий формат. Існують також малі (кишенькові) і мініатюрні атласи. Такі атласи найбільше цінуються за свій поліграфічний дизайн.
Поряд із традиційними паперовими, широко використають комп'ютерні атласи, атласи на компакт-дисках і віртуальні, розміщені в мережах телекомунікації.
