9.5. Натурні спостереження та вимірювання

Ці дані - найважливіший фактичний матеріал для складання будь-яких тематичних карт. Ніякі непрямі й дистанційні методи не можуть замінити безпосередні спостереження. Більше того, без них неможливі використання теоретичних закономірностей, інтерпретація непрямих спостережень, дешифрування аэро- і космічних знімків.

Форма подання даних натурних спостережень різна. При гідрографічних спостереженнях це результати вимірів, які заносять у журнали і таблиці, при фізико-географічних дослідженнях - опису, які фіксуються в щоденниках і звітах, фотографії й схеми, при геолого-геоморфологічних дослідженнях - профілі, розрізи, дані буравлення шпар, опису шурфів і т.п., при геофізичній зйомці - значення спостережених фізичних параметрів.

Особливо виділяють стаціонарні спостереження, наприклад на геофізичних полігонах, біостанціях, у пунктах екологічного моніторингу й т.п. Стаціонари розташовують у характерних місцях, причому спостереження завжди відрізняються тривалістю, стаціонари існують десятки років. Довгі ряди спостережень необхідні для картографування динаміки явищ і процесів.

Крім того, існують матеріали ключових досліджень, які виконують із високою детальністю у великому масштабі на невеликих ділянках від одного до декількох квадратних кілометрів. Ключові дослідження необхідні в тих випадках, коли територія, яка картографується велика й немає можливості охопити її цілком. Тоді вивчають еталонні ділянки, типові в тому або іншому відношенні, а виявлені на них закономірності поширюють на великі однотипні території.

З розвитком дистанційного зондування дослідження на еталонах стали застосовувати для інтерпретації аерокосмічних матеріалів. Виділився навіть особливий тип джерел: дані підсупутникових спостережень. Їх намагаються вести синхронно або майже синхронно з космічним зніманням для точної прив'язки, інтерпретації космічної інформації й поширення її на великі простори з подібними умовами.

9.6. Гідрометеорологічні спостереження

Для багатьох видів картографування широко використовують результати спостережень, проведених на метеорологічних, гідрологічних та океанологічних станціях і постах. Це дані регулярних вимірів атмосферних процесів, окремих метеорологічних елементів (температури, тиску, опадів, сонячного сяйва, вітру, хмарності і т.п.), гідрологічного режиму рік, озер, водоймищ, фізико-хімічних характеристик морських та океанічних вод і десятки інших показників. При цьому розраховують середні денні, місячні, сезонні і річні значення та інші похідні показники по різних висотних рівнях атмосфери і стандартних обріїв глибин озер, морів та океанів.Спостереження ведуться в пунктах гідрометеорологічної мережі, більш-менш рівномірно розподілених на земній кулі, з борта судів і з буїв.

Для координації робіт зі збору гідрометеорологічних і океанологічних даних створені міжнародні організації: Всесвітня служба погоди та Об'єднана глобальна система океанічних станцій (ОГСОС), де одержувану інформацію обробляють, контролюють і накопичують на носіях інформації.