9.4. Дані дистанційного зондування
Матеріали дистанційного зондування отримують в результаті неконтактного знімання з літальних повітряних і космічних апаратів, судів і підводних човнів, наземних станцій. Деякі види дистанційного зондування схематично зображені на рис. 9.1. Одержувані документи дуже різноманітні за масштабом, дозволом, геометричним, спектральним та іншими властивостями. Все залежить від виду і висоти знімання, застосовуваної апаратури, а також від природних особливостей місцевості, атмосферних умов і т.п.
Рис. 9.1. Види дистанційного зондування.
а — наземна фототеодолітна зйомка; б — аерофотознімання; в — радіолокаційна зйомка бічного огляду; г — зйомка з ракети; д — космічна зйомка;
е — сканерна космічна зйомка; ж — підводна фотозйомка;
з — підводна гідролокація бічного огляду.
Головні якості дистанційних зображень, особливо корисні для складання карт, - це їхня висока детальність, одночасне охоплення великих просторів, можливість одержання повторних знімків і вивчення важкодоступних територій. Завдяки цьому дані дистанційного зондування знайшли в картографії різноманітне застосування: їх використовують для складання та оперативного відновлення топографічних і тематичних карт, картографування маловивчених і важкодоступних районів (наприклад, високогір'їв). Аеро- і космічні знімки також служать джерелами для створення загальногеографічних і тематичних фотокарт.
Знімання ведуть у видимій, ближній інфрачервоній, тепловій інфрачервоній, радіохвильовій й ультрафіолетовій зонах спектра. При цьому знімки можуть бути чорно-білими зональними й панхроматичними, кольоровими, кольоровими спектрозональними і навіть - для кращого розрізнення деяких об'єктів - помилковими-кольоровими, тобто виконаними в умовних кольорах.
Фотографічні знімки — це результат покадрової реєстрації власного або відбитого випромінювання земних об'єктів на світлочутливу плівку.
Крім одиночних планових знімків як джерела використають стереопари, монтажі, фотосхеми і фотоплани, панорамні знімки і фотопанорами, фронтальні (вертикальні) фотознімки та ін.
На відміну від фотографічних, телевізійні знімки і телепанорами одержують шляхом реєстрації зображення на світлочутливих екранах передавальних телевізійних камер.
Телевізійні знімки бувають вузько- і широкополосними, вони охоплюють різні зони спектра, можуть мати різне розгорнення і т.п. Особливий вид джерел - фототелевізійні знімки, у яких детальність фотографій з’єднується з оперативністю передачі зображень телевізійними каналами.
Найбільше широко в картографуванні використають сканерні знімки, смуги, «сцени», одержувані шляхом реєстрації випромінювання об'єктів земної поверхні. Саме слово «сканування» означає кероване переміщення променів або пучка (світлового, лазерного та ін.) з метою послідовного огляду (огляду) якої-небудь ділянки.
Існує ряд модифікацій сканерного знімання з іншими геометричними і радіометричними властивостями. Для картографування великих територій використають монтажі сканерних знімків.
Радіолокаційні знімки одержують із супутників і літаків, а гідролокаційні знімки — при підводному зніманні дна озер, морів й океанів.
Особливе значення для картографування має багатозональне знімання. Суть її в тім, що та сама територія (або акваторія) одночасно фотографується або сканується в декількох порівняно вузьких зонах спектра. Комбінуючи зональні знімки, можна одержувати синтезовані зображення, на яких щонайкраще виявлені ті або інші об'єкти. Наприклад, підбираючи різні сполучення, можна домогтися найкращого зображення водних об'єктів, геологічних відкладень певного мінералогічного складу, різних порід лісу, сільськогосподарських угідь під тими або іншими культурами і т.п. Тому матеріали багатозональної зйомки — найцінніше джерело, особливо для складання тематичних карт.