- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1. Програма навчальноїдисципліни “картознавство
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •2.1. Змістовий модуль 1
- •1.2. Визначення картографії та її структура
- •1.3.Основні властивості та визначення географічних карт як просторових моделей
- •1.4.Зв’язок картографії з іншими науками
- •1.5. Взаємодія картографії з геоінформатикою
- •1.6. Елементи карти
- •1.7. Короткий нарис історії картографії
- •Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
- •Тема 2. Математична основа карт
- •2.2.Класифікація проекцій за видом меридіанів та паралелей нормальної сітки
- •2.3.Спотворення в картографічних проекціях та їх розподіл . Визначення розмірів спотворень на картах
- •2.4. Загальновідомі проекції для карт світу, півкуль, материків та України. Проекції топографічних карт
- •2.5. Координатні сітки
- •Тема 3. Картографічні знаки та способи картографічного зображення
- •3.2. Способи картографічного зображення
- •3.3. Шкали умовних знаків
- •3.4.Сумісне застосування різних способів зображення та їх видозміни. Системи та стандартизація знаків
- •Тема 4. Зображення рельєфу
- •4.2. Перспективні зображення
- •4.3. Способи штрихів
- •4.4. Горизонталі
- •4.5. Гіпсометричні шкали
- •4.6. Умовні позначки рельєфу
- •4.7. Світлотіньова пластика
- •4.8. Освітлені горизонталі
- •4.9. Блок-діаграми
- •4.10. Висотні відмітки
- •4.11. Цифрові моделі рельєфу
- •Тема 5. Написи на географічних картах
- •5.2. Картографічна топоніміка
- •5.3. Форми передачі іншомовних назв.
- •Форма передачі географічних найменувань
- •5.4. Нормалізація географічних назв
- •5.5. Каталоги географічних назв
- •5.6. Картографічні шрифти
- •5.7. Розміщення написів на картах
- •5.8. Покажчики географічних назв
- •Тема 6. Картографічна генералізація
- •6.2. Види генералізації
- •6.3. Геометрична точність і змістовна подоба
- •6.4. Географічні принципи генералізації
- •6.5. Генералізація об’єктів різної локалізації
- •Тема 7. Типи географічних карт
- •7.2. Комплексні карти
- •7.3. Синтетичні карти
- •7.4. Карти динаміки та взаємозв’язків
- •7.5. Функціональні типи карт
- •7.6. Карти різного призначення
- •7.7. Системи карт
- •Тема 8. Географічні атласи
- •8.2. Джерела атласної картографії
- •8.3. Види атласів
- •8.4. Національні атласи
- •8.5. Атласи як моделі геосистем
- •8.6. Внутрішня єдність атласів
- •2.2. Змістовий модуль 2
- •Тема 9. Джерела для створення карт та атласів
- •9.2. Астрономо-геодезичні дані
- •9.3. Картографічні джерела
- •9.4. Дані дистанційного зондування
- •9.5. Натурні спостереження та вимірювання
- •9.6. Гідрометеорологічні спостереження
- •9.7. Економіко-статистичні дані
- •9.8. Текстові джерела
- •9.9. Аналіз та оцінка карт як джерел
- •9.10. Оцінка атласів
- •Тема 10. Дослідження за картами
- •10.2. Вивчення структури
- •10.3. Вивчення взаємозв’язків
- •10.4. Вивчення динаміки
- •1:50 000 (1943). Карти приведені до одного масштабу.
- •10.5. Картографічні прогнози
- •10.6. Надійність досліджень по картах
- •Тема 11. Проектування, складання та видання карт
- •11.2. Програма карти
- •11.3. Складання карт
- •11.4. Авторство в картографії
- •11.5. Аерокосмічні методи створення карт
- •11.6. Видання карт
- •Тема 12. Методи використання карт
- •11.2. Картографічний метод дослідження
- •12.3. Система прийомів аналізу карт
- •12.4. Опис за картами
- •12.5. Графічні прийоми
- •12.6. Графоаналітичні прийоми
- •Розділи і об'єкти тематичної морфометрії
- •12.7. Прийоми математико-картографічного моделювання
- •Тема 13. Картографія і геоінформатика
- •Територіальні рівні гіс
- •13.2. Підсистеми гіс
- •13.3. Геоінформатика – наука, технології, виробництво
- •13.4. Геоінформаційне картографування
- •13.5. Оперативне картографування
- •13.6. Картографічні анімації
- •13.7. Віртуальне картографування
- •13.8. Електронні атласи
- •Тема 14. Картографія і телекомунікація
- •14.2. Пошук і обмін інформацією
- •14.3. Карти і атласи в комп’ютерних мережах
- •14.4. Картографування в Інтернеті
- •14.5. Інтернет-гіс
- •14.6. Перспективи взаємодії
- •Тема 15. Геозображення
- •15.1. Поняття і визначення
- •15.2. Види геозображеннь
- •15.3. Класифікація геозображень
- •Класифікація геозображень
- •15.4. Система геозображень
- •15.5. Графічні образи
- •15.6. Розпізнавання графічних образів
- •Тема 16. Геоіконіка
- •16.2. Масштаби простору
- •Масштаби карт планет земної групи
- •Масштабні класифікації геоизображений
- •Масштаби карт, аеро- і космічних знімків і основні просторові рівні дослідження
- •16.3. Тимчасові діапазони геозображень
- •16.4. Генералізація геозображень
- •Генералізація геозображень
- •16.5. Геоіконометрія
- •3. Практичні заняття, їх мета та зміст
- •3.1. Змістовий модуль 1
- •3.2. Змістовий модуль 2
- •4. Контрольні запитання
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
- •Картознавство Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
15.6. Розпізнавання графічних образів
Графічний образ на карті або знімку - це рисунок, візерунок або модель. Розпізнавання образів означає впізнавання, розпізнання саме графічних рисунків, візерунків на геозображеннях.
Багаторічний досвід використання карт, знімків та інших геозображень свідчить про те, що графічні образи - основне джерело інформації.
Використання карт, дешифрування знімків, аналіз екранних зображень - це завжди розпізнавання і аналіз графічних образів, їхнє вимірювання, перетворення, співставлення і т.п.
На рис. 15.1 досить обмеженими графічними засобами дані зображення трьох міст. Образотворчі засоби однакові, але графічні образи різні. Читач легко відрізнить радіально-концентричне планування міста з яскраво вираженим старим центром, кільцевими магістралями і великими новими окраїнами від прямокутних упорядкованих кварталів нового міста, зведеного за єдиним планом, і від характерної вузької і протяжної смуги іншого, розташованого на березі найбільшої ріки і всім своїм виглядом пов'язаного з нею.
Графічні образи, просторові структури, конфігурації міст на наведеному рисунку надзвичайно інформативні. У них відображені географічне положення, рельєф місцевості і ландшафт, історія розвитку міст, їхні функціональні типи, вони містять сховану інформацію про умови життя в містах і особливостях міського середовища. Все це досвідчений дослідник визначить, аналізуючи графічні образи і асоціативно залучаючи весь арсенал своїх історико-географічних пізнань. Самі графічні образи наштовхують його на це, вони характерні, розпізнавані і саме тому високо інформативні.
Рис. 15.1. Графічні образи міст.
Фахівці в області наук про Землю часто навмисно схематизують геозображення, прагнучи одержати простий і чіткий графічний образ, що виявляє просторову структуру досліджуваного об'єкта, щоб таким шляхом краще зрозуміти його генезис. Типовим прикладом є дослідження геофізичних полів. Як правило для розуміння будови земної кори важливі не стільки абсолютні значення геофізичних аномалій, скільки їхні характерні конфігурації. Вони є діагностичною ознакою, що вказує на генезис або етап розвитку тієї або іншої області на земній кулі.
Інформація, яку дає будь-яке геозображення, є результатом сприйняття і аналізу графічних образів. Їхнє розпізнавання завжди зводиться до встановлення відповідності між конкретними об'єктами і елементами деякого признакового простору, що характеризує весь клас об'єктів. В загальній теорії розпізнавання образів мова йде про систему вирішальних правил, які дозволяють на основі деякого апріорного набору ознак (номінальних, метричних, імовірнісних, структурно-топологічних і ін.) віднести даний графічний образ до того або іншого класу (еталону).
У картографії і дистанційному зондуванні накопичений чималий досвід розпізнавання і дешифрування геозображень. При цьому завжди спочатку потрібно визначити параметри образів, обрати підстави для їхньої класифікації, а потім вибрати найбільш інформативні ознаки. Далі необхідно звернутися до систем вирішальних правил, які дозволяють віднести кожен досліджуваний образ до того або іншого класу. Звичайно досвідчений дослідник більш-менш успішно справляється із завданнями такого роду.
В перспективі автоматизоване розпізнавання графічних образів на геозображеннях повинне опиратися на:
каталоги (банки) характерних і чітко помітних еталонів графічних образів природних і соціально-економічних явищ;
формалізовані описи графічних образів, їхньої структури і ознак;
об'єктивні міри подібності-розходження графічних образів з еталонами і між собою (картометричні, морфометричні, фотометричні, ймовірносно-статистичні та ін.);
вирішальні правила інтерактивної (людино-машинної) класифікації графічних образів.
