2. Аналіз структури балансу

Навіть уважне вивчення статей балансу та підсумків балансу без додаткових перерахунків теж дозволяє скласти певний висновок про фінансовий стан підприємства та особливості його діяльності. Це так зване «читання балансу» - проста лічильна перевірка балансу за фор­мальними ознаками і по суті (перевірка валюти балансу і всіх проміж­них підсумків). Вивчається структура майна і джерел його утворен­ня, причини зміни складових майна і джерел; оцінка майнового стану підприємства.

Вважають позитивним зростання в динаміці вартості активів на кі­нець року порівняно з початком. Це означає зростання вартості майна підприємства. Негативно слід оцінити зменшення вартості активів на кінець року, що свідчить про певне згортання обсягів діяльності під­приємства. Поряд з цим необхідно здійснити оцінку структурних змін в активі і пасиві балансу підприємства.

3. Аналіз фінансової незалежності та стійкості

Показники фінансової незалежності та стійкості характеризують ступінь фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Фінансова стійкість залежить від оптимального співвідношення власних та позикових джерел коштів, ступеня залучення довгостро­кових кредитів, раціональності вкладання фінансових ресурсів в ак­тиви підприємства.

Основна проблема оцінки фінансової стійкості та незалежності підприємства з точки зору стратегічного аналізу - це протиріччя між фінансовою стійкістю та рентабельністю. Незалежне підприємство користується тільки власним капіталом, а тому його фінансові ресур­си обмежені. В той же час, низькорентабельному або збитковому під­приємству значно важче отримати кредити. Отже, часто нерентабель­ні підприємства виявляються фінансово незалежними.

Якщо підприємство працює рентабельно, йому легше отрима­ти кредити і ймовірніше, що частка залучених коштів в структурі капіталу зростатиме. Якщо підприємство вміє ефективно викорис­товувати залучені кошти, то немає загрози його фінансовій ста­більності. Водночас такому підприємству значно легше отримати додаткові джерела фінансування, ніж незалежному, але збитково­му підприємству. У випадку значної частки залучених коштів по­гіршуються показники фінансової стійкості та незалежності під­приємства, зростає ризик кредиторів з точки зору неповернення боргів.

Вивчаючи склад власного капіталу у фінансовій звітності слід звернути увагу на частку статутного фонду та інших видів капіталу у власності підприємства. Джерелом власних коштів може бути та­кож нерозподілений прибуток (ряд. 350 форми 1 “Баланс”); цей рядок може містити також непокриті збитки, якщо сума позначена знаком Рядок “Інший додатковий капітал” може містити додаткову оцін­ку вартості основних фондів.

Співвідношення власних та залучених коштів оцінюється з урахуванням специфіки підприємства, галузі діяльності і навіть країни, у якій ця діяльність здійснюється. Так, практично всі під­приємства залізничного транспорту, що працюють як структурні підрозділи, не можуть бути об’єктивно оцінені з точки зору фінан­сової стійкості та рентабельності, оскільки залежні від галузевих органів управління, фінансуються у межах кошторису витрат та мають складні фінансові взаємозв’язки між собою та управлін­ськими структурами.