14).Концепція статті Марії Маєрчик *Тут і Там*:бінарна опозиція ..

15. Тематичні цикли українських паремій. Дослідники української пареміології

Пареміографія — це частина фольклору, яка об´єднує найкоротші жанри, що в образній формі відтворюють найістотніші явища і реалії дійсності: прислів´я, приказки (приповідки) та їх жанрові різновиди — вітання, побажання, прокльони, порівняння, прикмети, каламбури, тости.

За визначенням В. Даля, прислів´я — це коротка притча, в якій висловлено судження, присуд, повчання. Приказка, за Далем, — це простий вислів без притчі, без судження, без висновку. Приказка — це образний вислів чи мовний зворот, який влучно характеризує людину, їі вчинки, явища життя і т. ін., і є елементом ширшого судження. Прислів´ям властиве повне вираження думки, приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів´я.

Жанрові різновиди паремій:

До найдавніших піджанрів відносяться ті, що пов´язані з вірою в магічну дію слова:

• вітання — сталі вислови-кліше, які говорять при зустрічі знайомої людини

• святкові вітання, тобто усталені фрази, якими вітають один одного лише у певні свята

• побажання — словесні мініатюри зичення добра, щастя

• тости — застільні побажання, висловлені господарям дому або гостям

Наступна група паремійних піджанрів теж пов´язана з вірою у магічність висловлювань, але у їх зворотну дію: здатність завдавати зло, шкоду, забрати добробут:

• прокльони — своєрідні форми вираження почуття незадоволення, обурення, гніву з висловленням побажання зла

• заклинання — подібні формули прокляття, якими супроводжуються ворожіння чи інші магічні маніпуляції

• присяги — словесні формули, якими людина підтверджує правоту своїх слів із зазначенням, що у разі обману чи невиконання обіцяного, лихо чи нещастя повинно впасти на неї

• приказки-застереження — формули, якими один співрозмовник спиняє іншого (або й самого себе), щоб не сказати зайвого

Окремий жанр становлять прикмети — сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до зміни пір року пов´язуються з кліматичними чи погодними змінами, які впливають на наслідки хліборобської праці: «Грім гримить — буде хліб родить».

Наступна група — більш сучасні словесні утворення, пов´язані з розвитком абстрактного мислення, ускладненістю мови:

• порівняння — стійкі словесні формули, в яких одні предмети, явища або дії зіставляються з іншими предметами, явищами або діями на основі спільності, подібності, спорідненості.

• афоризми — короткі влучні оригінальні вислови, в яких узагальнена, глибока думка висловлена у стислій лаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній («Біда розуму навчить»).

• каламбури — сталі фрази, побудовані на зіставленні чи поєднанні непоєднуваних, несумісних понять та явищ, що набуває форми нісенітниці.

Принципи класифікації паремій: алфавітний, тематичний, опорно-гасловий, історико-тематичний, структурний.

Дослідники української пареміології:

• М. Номис «Українські приказки, прислів´я і таке інше. Збірники О.В. Марковича і других. СПб., 1864»

• І. Франко «Галицько-руські народні приповідки» (Львів, 1901—1910)

• «Прислів´я та приказки» (К.: Наук, думка, 1989, 1990, 1991), упорядник М. Пазяк