- •1Фольклор як вид духовної культури. Фольклористика як наука.
- •2Родинно-пісенна обрядовість і фольклор: загальна характеристика.
- •3.Фольклор і художня література: спільні та відмінні ознаки.
- •4.Весільна обрядовість, її виникнення і становлення. Дослідники весільної обрядовості та їхні праці.
- •5.Весільна драма як самобутнє явище українського фольклору. Весільний обряд як драматичне дійство.
- •6 Ознаки фольклору та їхнє тлумачення.
- •8.Етапи весільної драми: етнографічний та фольклорний супровід.
- •9.Ритуально-обрядовий комплекс, пов’язаний з народженням дитини.
- •11.Поняття та основні етапи календарної обрядовості.
- •12.Поховальна обрядовість: обряд і текст
- •10.)Концепція статті Марії Маєрчик *Трансформаціця символу світового дерева
- •13.Жанр замовлянь в українському фольклорі.
- •14).Концепція статті Марії Маєрчик *Тут і Там*:бінарна опозиція ..
- •15. Тематичні цикли українських паремій. Дослідники української пареміології
- •16. Характеристика тематичного розмаїття українських легенд
- •17. Календарно-обрядовий фольклор: обсяг поняття та його зв’язок зі народним сільскогосподарським календарем
- •18. Жанр казки в українському фольклорі
- •19. Християнські та язичницькі елементи в українському зимовому фольклорі
- •21. Ритуально-міфологічна основа весняного календарного циклу.
- •22. Морально-етична проблематика балад про невістку-тополю.
- •23.Загальна характеристика жанрів весняного циклу.
- •24.Жанр колискової пісні в українському фольклорі
- •25.Жанрово-тематична характеристика народних дум.
- •26. Сюжетика і композиція народних балад.
- •27. Ритуально-міфологічна основа літньо-осіннього календарного циклу.
- •28. Жанри дитячого фольклору, характеристика і своєрідність. Дослідники дитячого фольклору
- •29. Композиція і поетичні засоби ліричних пісень.
- •30.Жанр анекдоту в українському фольклорі. Дослідники української пареміології.
- •31.Тематичні цикли родинно-побутових пісень.
- •32.Теми, сюжетика та художня своєрідність гаївок.
- •33.Жанрові підвиди замовлянь та їх зв’язок з іншими фольклорними жанрами.
- •34.Легенда і переказ: спільне та відмінне, загальна характеристика тематики, сюжетики, поетики.
- •35. Образи та мотиви козацьких і чумацьких пісень.
- •Чумацькі пісні
- •36. Стаття Івана Франка «Пісня про Байду»: загальна характеристика.
- •37. Свято Івана Купала: обряд і текст.
- •38. Петрівка та петрівчані пісні.
- •39 Проблема гріха та спокути в «Думі про Марусю Богуславку».
- •41 Обряди та фольклор, пов’язані з будівництвом дому.
- •42Народні балади про Лимерівну та Бондарівну
- •43 Дослідники українського фольклору та їх розвідки.
- •45.Тематика і композиція українських загадок
- •Свято Андрія: обряд і текст.
- •47.Основні образи і символи колядок і щедрівок
- •50.Трансформація та модифікація замовлянь у сучасному фольклорі
- •52.Загальна характеристика народної вертепної драми
- •52.Українські вчені - дослідники фольклору та їх праці
- •Бодянський Осип Максимович «Про народнупоезіюслов'янських племен»
- •53.Жанр колискової пісні: образи,поетика,зв*язок з іншими фольклорними жанрами.
- •54.Фольклористичні праці Івана Франка.
- •55.Жанр історичної пісні в українському фольклорі.
- •56.Фольклористична спадщина Філарета Колесси.
- •57.Українська пареміологія(загальна характеристика)
- •Дослідження жанрів дитячого фольклору
- •65.Жанр билини в українському фольклорі.183 лановик
- •Цикли билинного епосу
- •Історія збирання та дослідження билин
- •66.Жанр чарівної казки в українському фолькорі. Українські дослідники-казкознавці.
- •Казки про тварин
- •68.Жанр анекдоту в українському фольклорі. Дослідники української пареміології.
38. Петрівка та петрівчані пісні.
Після зелених свят наступала петрівка — пора найдовших у році днів і найкоротших ночей. У них розробляється тематика творів календарної обрядовості зимового та весняного циклів. Пора теплих літніх ночей була періодом молодечих забав, кохання, підшукування пари для подружнього життя, рій про майбутнє. У цей час дівчата й жінки співали петрівчані пісні, їх іще називали петрівками. У цих піснях оспівувалася благодатна пора — середина літа («А вже петрівка минає, половини літа немає»), пора одцвітання і дозрівання хлібів, коли «ячмінь колос викидає, соловейко голос покидає». У петрівках дівчата просять півнів «не вменшати ночі», бо вони ще не відпочили від роботи, не настоялися з коханим, не виспалися після побачення. Улюблений образ цих пісень — «петрівная зозулька», до якої звертаються: «Не куй так рано у борі, не буди мене молодої».
Петрівки ніби продовжують основну тему веснянок — тему кохання — малюють нам щасливі хвилини побачення дівчини й хлопця, їх відверті і пристрасні освідчення, щирі й ніжні почуття, а також очікування заручин і весілля. З другого боку, в петрівках легким сумом бринить тема прощання з дівуванням, з батьківською хатою, материнською ласкою: «...До Петра зозулі да кувать, кувать, до осені дівці да гулять, гулять». Петрівчані пісні, як й інші подібні жанри, зберіають елементи давніх вірувань, форму замовлянь, архетипову обазність.
Сповнені тонкого ліризму, петрівчані пісні передають душевний стан дівчини перед заміжжям, її журбу за безтурботними роками і побоювання майбутнього життя в родині чоловіка, відносин із свекром і свекрухою. Тематика і образи цих петрівок перегукуються із весільними піснями. В них широко використовуються засоби протиставлення та художнього паралелізму: хлопець і дівчина порівнюються з соколом і перепеличкою, зеленим дубом і червоною калиною або дівчина з конопельками, що їм:
Не дали вітри да достояти, Зеленому листу да домаяти, Жовтому цвіту да досяяти, Що й у батенька да й одна дочка, Да й не дали люди да догуляти, Русою косою да дамаяти, Червоним косничком да досяяти. |
Значну групу петрівок складають жартівливі і сатиричні пісні, в яких одверто насміхаються над лінивими дівчатами і хлопцями, картають недолугих женихів, пихатих багачок. У цих пісеньках називались імена хлопців і дівчат, вартих осуду, а тому були вони особливо в'їдливими і дошкульними. Період петрівки був часом вибілювання полотна, і ці мотиви теж знайшли своє відображення у творах. О. Потебня звертає особливу увагу на образи-символи пряжі, полотна, у піснях про заміжжя дівчини: «Можна думати, що у петрівчаній пісні біла пряжа — символ самої дівчини: вона тонка і біла, якщо та вийде заміж за милого і буде коханою; товста і не біла в іншому випадку».
Темою завершення та проводів свят ці твори наближені до русальних пісень. Закінчувалась петрівка напередодні Івана Купала, тоді, коли «зозуля в капусту ховається, по борозенках скитається», що передбачало закінчення розваг і початок гарячої трудової пори:
Ой коли ми петрівочку дожидали, То ми її русу косу заплітали. Тепер же ми петрівочку проведемо, Ми ж її русу косу розплетемо. |
