4. Крона родинного дерева
Чи знаємо ми своїх предків — не тих лише, про яких вчимо у школі з історії, а предків нашої власної родини? Чи можемо ми, принаймні, відповісти, ким нам доводяться, скажімо, сестри брата рідного діда, син або дочка сина брата матері дружини? Найдальший родич, кого з достатньою певністю ми ще можемо визначити, — це прадід та правнук — по лінії прямого споріднення — та двоюрідний брат і сестра — по бічній лінії. І це, власне, не дивно, адже нині рідко хто спілкується з далекими родичами, замикаючись у найпростішому сімейному колі. Коли ж виходити зі зростаючих потреб у пізнанні сімейного коріння, то цих знань, звичайно ж, замало.
Структура української системи споріднення включає дві основні групи — родичів і свояків (родичів через шлюб), котрі у свою чергу поділяються на чотири угрупування: члени сім'ї, близькі родичі, родичі, далекі родичі.
Ще півтора століття тому до членів сім'ї належали практично всі генерації, що групувалися довкола шлюбної пари найстаршого покоління: це батьки, їхні одружені й неодружені діти та онуки, правнуки, їхні дружини й чоловіки — велике коло прямих і бічних родичів. За чисельністю такі сім'ї становили 50—60, а іноді й до 100 осіб і називалися відповідно — великими. Нині ж сім'ї переважно малі (і за кількісним складом, і за функціями), навіть прості, а нерідко й нуклеарні. Разом із тим вони зберігають усталені назви споріднення та традиційні форми звертання.
Уся система спорідненості включає таких її членів: батька, сина, діда, онука, правнука, дядька, племінника, брата у перших (рідного), брата у других (двоюрідного), троюрідного брата, двоюрідного дядька, внучатого племінника, двоюрідного діда — по чоловічій лінії; бабку, матір, дочку, онуку, сестру у перших, сестру у других і т. д. — по жіночій.
До членів сім'ї належать, як правило, лише такі родичі й свояки: батько (тесть), син (зять), брат — по чоловічій лінії; мати (свекруха), дочка (невістка), сестра — по жіночій лінії.
До близьких родичів: дід, онук, племінник, двоюрідний брат і відповідно — бабка, онука, племінниця, двоюрідна сестра.
До родичів: прадід, правнук, двоюрідний дід, двоюрідна бабуся, правнучка, прабабка.
До далеких родичів, котрих в народі ще називають «сьомою водою на киселі», належать четвероюрідні брати, сестри, племінники і т. д.
В українській сім'ї та сімейному роді традиційно побутують також усталені звертання до того чи іншого родича або свояка. Молодші, звертаючись до старших, не доводяться сватами; брати чоловіка для жінки — дівери, брати дружини для чоловіка — шуряки і т. д.
Подаючи тут бодай спрощену схему кревних та свояцьких зв'язків, сподіваємося, що вона якоюсь мірою допоможе пробудити інтерес до власного родоводу, який є такою ж часткою нашої історії, як і часткою нас самих. Не даремно ж у народі кажуть: «Яке дерево, такий і плід...»
СХЕМА РОДИННОГО ДЕРЕВА |
|
0 - початок відліку, 0 - БСП - ступені бічної спорідненості, 0 - ПСП - ступені прямої спорідненості, 0 - БСВ - ступені бічного свояцтва, 0 - ПСВ - ступені прямого свояцтва. |
Тема.: Гостинність, вітання, шанування. Народний етикет.
Мета: ознайомити студентів із формами традиційного вітання і шанування українців.
План.
1. Двоїстість української ментальності
2. Міфологізація гостя.
3. Форми традиційного вітання.
4. Ритуали шанування.
Література.
Крип‘якевич І.П. Культура і побут населення України. – К., 1991.
Лозко Г. Українське народознавство. – К., 2005.
Матейко К.І. Український народний одяг. – К., 1977.
Наулко В.І. та ін. Культура і побут населення України. – К., 1993.
Пономарьов А. Українська етнографія. – К., 1994.
Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. – К., 1990.
Українська минувшина. – К., 1993.
Додаткова література.
Кульчицкий С. О суевериях, обычаях, повериях и приметах села Ставучан Хотинского уезда // Кишинев, епарх. ведомости. 1873. № 17;
Краулей Э. Мистическая роза. Санкт-Петербург, 1905;
Чубинский П. П. Труды этнографо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Санкт-Петербург, 1872. Т. 1. Вып. 1;
Арутюнов С. А. Этнографическая наука и изучение культурной динамики // Исследования по общей этнографии. Москва, 1979;
Этнография восточных славян. Москва, 1987;
Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. Вінніпег, 1991.
Практичні завданя.
Зібрати матеріали про форми традиційного вітання та шанування твого краю.
Відповісти на запитання.
1. В чому проявляється гостинніть, вітання та шанування твоїй родині?
2. Які традиційні риси вІтаня та шанування збереглися в сучасному народому етикеті?