6.4. Організація заробітної плати

В умовах ринкових відносин максимізація особистого споживання - пріоритетна стаття в суспільній шкалі цінностей. Основною формою задоволення особистих потреб є одержання заробітної плати, участь у прибутках і т.п. Звідси виходить, що як заробітна плата, так і різні матеріальні виплати працівникам є потужним спонукальним стимулом до високопродуктивної праці.

Їх ефективність, як стимул до праці, залежить від багатьох обставин:

1) від рівня оплати праці, тобто чи дозволяє він забезпечити працівнику не тільки прожитковий мінімум, але й розширене відтворення робочої сили;

2) від купівельної спроможності грошової одиниці (приміром, в умовах інфляції при незмінному рівні заробітної плати, вона перестає бути стимулом до високопродуктивної праці);

3) від правильності встановлення кількості та якості праці;

4) від попиту та пропозиції на робочу силу;

5) від ступеня відповідності форм і систем оплати праці специфіки організації виробництва.

Все це, в остаточному підсумку, зумовлює побудову гнучкої організації заробітної плати.

Основа будь-якої економіки (держави або підприємства) – це працівники, що одержують середній рівень доходів. Вони становлять приблизно 70% від загальної чисельності працюючих. При зменшенні, а тим більше – багаторазовому скороченні цієї верстви вже ніщо не в змозі не тільки стимулювати розвиток, але й підтримувати економіку на достатньому рівні, тому що немає головного «двигуна» виробництва - матеріального стимулу. Думки працівника спрямовані не на підвищення ефективності праці, а на прагнення знайти відповідь на саме головне для нього питання: як прокормити родину і задовольнити інші потреби?

Активізувати людину, настроїти її на досягнення необхідного результату здатний тільки економічний інтерес. Він є вирішальним чинником. Як говорять японці «... потрібно, щоб умови, а не начальники змушували людей працювати». Заробітна плата, що є, по суті, частиною створеного доходу, повинна відображати ступінь перетинання економічних інтересів різних соціальних груп підприємства, його адміністрації і трудового колективу. Складність і назріла необхідність реформування механізму оплати праці викликані ще й тим, що зросло прагнення працівників до справедливої вимоги відшкодування витраченої праці.

В умовах ринкової системи господарювання організація заробітної плати будується на дотриманні наступних принципів:

- самостійність підприємців в організації заробітної плати, у встановленні форм, систем і розміру оплати праці робітників;

- державна регламентація мінімуму заробітної плати;

- диференціація заробітної плати залежно від умов праці та району проживання;

- матеріальна зацікавленість працівників у високих кінцевих результатах праці;

- узгодження загальних умов оплати праці з профспілкою.

Заробітна плата різних категорій працівників ресторанного господарства залежить від кваліфікації, характеру, умов праці, оцінки кожного виду праці.

При цьому якість праці кожного працівника визначається за допомогою тарифної системи, а кількісний облік затрачуваної праці - за допомогою різних форм оплати праці.

Отже, організація заробітної плати робітників ресторанного господарства, як і робітників інших галузей народного господарства включає два взаємозалежних елементи: тарифну систему та форми і системи оплати праці.