Глава 7. Фінансові ресурси підприємств ресторанного господарства

7.1. Роль фінансових ресурсів у формуванні основних виробничих фондів

7.2.Роль фінансових ресурсів у формуванні оборотних виробничих фондів

7.3.Методологічні основи оцінки економічної ефективності інвестицій

7.1. Роль фінансових ресурсів у формуванні основних виробничих фондів

Матеріально-технічною основою процесу виробництва на будь-якому підприємстві є основні виробничі фонди. В умовах ринкової економіки первісне формування основних фондів, їх функціонування та розширене відтворення здійснюються за участю фінансів, за допомогою яких утворюються та використовуються грошові фонди цільового призначення для придбання, експлуатації та відновлення засобів праці.

Отже, первісне формування основних фондів на новостворюваних підприємствах відбувається за рахунок основних засобів, що є частиною статутного капіталу. Основні засоби - це кошти, інвестовані в основні фонди виробничого і невиробничого призначення. У момент придбання основних фондів і прийняття на баланс підприємства величина основних засобів кількісно збігається з вартістю основних фондів. Надалі, при участі основних фондів у виробничому процесі, їхня вартість роздвоюється: одна частина, рівна зносу, переноситься на готову продукцію, інша - виражає залишкову вартість діючих основних фондів.

Зношена частина вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, при реалізації останньої поступово накопичується в грошовій формі в спеціальному амортизаційному фонді. Даний фонд формується за допомогою щорічних амортизаційних відрахувань і використовується для розширеного відтворення основних фондів. Застосування амортизації на розширене відтворення основних фондів обумовлено специфікою нарахування й використання: нараховується вона протягом нормативного терміну служби основних фондів, а необхідність у її використанні наступає лише після їх фактичного вибуття. Тому, до моменту заміни вибулих з експлуатації основних фондів, нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело фінансових ресурсів.

У складі власних фінансових ресурсів підприємства, використовуваних на капітальні вкладення, важливе місце займає прибуток. Останнім часом в окремих галузях народного господарства спостерігається тенденція збільшення абсолютного розміру і частки прибутку як джерела фінансування капітальних вкладень. Цю тенденцію необхідно розвивати. Її прогресивність полягає у тому, що джерела відтворення основних фондів безпосередньо погоджуються з результатами виробничої діяльності. У підсумку, підсилюється матеріальна зацікавленість підприємств для досягнення кращих результатів виробництва, тому що саме від них залежить своєчасність і повнота формування фінансових джерел капітальних витрат. Поряд із прибутком для фінансування капітальних вкладень використовуються також кошти, що мобілізуються у будівництві (прибуток і економія по будівельно-монтажних роботах, виконуваним господарським способом, мобілізація внутрішніх ресурсів та ін.), доходи від реалізації вибулого майна, кошти фондів соціального розвитку.

Позиковий капітал може бути у формі кредиту та позики. При видачі кредиту позичальник може знімати з рахунку суми в межах наданої величини кредиту (при видачі позики передбачається одноразове одержання всієї виділеної суми).

Позика використовується позичальником, як правило, для фінансування елементів основного капіталу (закупівлі машин), а кредити – для фінансування елементів оборотного капіталу.

Однією з форм позикових коштів є лізинг, що представляє собою особливу форму фінансування. Розрізняють дві форми лізингу: оперативний і фінансовий.

Оперативний лізинг використовується в тих випадках, коли продавець здає в оренду той або інший елемент основного капіталу.

При цьому лізингодатель бере на себе обов'язки з технічного обслуговування і ремонту об'єкта лізингової угоди, а також несе за нього повну відповідальність.

Фінансовий лізинг використовується в тих випадках, коли лізинговий договір між продавцем і підприємством, що буде експлуатувати певний об'єкт, укладається з метою придбання цього об'єкта. У цьому випадку лізингоотримувач несе всі витрати з технічного обслуговування і ремонту цього об'єкта.

Роль фінансів в опосередкуванні кругообігу вартості основних фондів шляхом формування і використання грошових фондів цільового призначення можна проілюструвати на такій схемі (рис. 7.1).

Основні засоби

Первісна вартість основних фондів

Залишкова вартість основних фондів

Знос основних фондів

Капітальні вкладення

Фонд розвитку виробництва

Амортизаційний фонд

Джерела фінансування:

1. Прибуток та інші власні фінансові ресурси підприємства.

2. Акціонерний і пайовий капітал.

3. Довгостроковий кредит.

4. Бюджетні асигнування.

5. Кошти позабюджетних фондів.

Рис. 7.1. Кругообіг вартості основних фондів

Виділення бюджетних коштів на капітальні витрати забезпечує проведення єдиної технічної політики, створює фінансові передумови для регулювання структури суспільного виробництва, розвитку пріоритетних галузей економіки. З переходом на ринкові основи господарювання порядок надання бюджетних коштів на капітальні вкладення поступово змінюється. Раніше бюджетні кошти виділялися у формі прямих безповоротних асигнувань; тепер їх можна одержати через цільові субсидії (інвестиційні асигнування), субвенції та інвестиційні податкові кредити.

Інвестиційний кредит - це кошти, залишені підприємствам малого бізнесу у зв'язку з наданням їм відстрочки платежів з податку на прибуток і податку на майно, якщо прибуток у розмірі зниженого податку реінвестується у виробництво, а кошти від зменшення податку на майно направляються на викуп майна у процесі приватизації підприємства.