5.3. Прикладне плавання

Подолання водних перешкод в одязі Якщо треба подолати вплав неве­лику відстань при недосить висо­кій температурі води, плавець може плисти в одязі. Але перед тим слід зняти чоботи, покласти їх за спину і прив'яза­ти до тулуба поясом, затягнувши його, але не настільки, щоб це за­важало вільному диханню й плаванню. Якщо плавець взутий у чере­вики, їх також треба зняти й, поклавши за спину підошвами назовні, прив'язати поясом.

Крім того, треба порозстібати ґудзики на рукавах і комірі со­рочки та витягти її з-під штанів, усі кишені повивертати.

Кроль можуть застосовувати лише ті плавці, які добре ним володіють.

Найзручнішими є способи брас на грудях (мал. 173) та на боці.

Для плавання в одязі характерний ще один спосіб: кроль на грудях без виносу рук. Структура рухів залишається в основному такою ж самою, як і при спортивному способі, але всі рухи руками виконують у воді, руки весь час розміщені долонями вниз і по черзі просуваються вперед на рівні однойменного плеча. Наприкінці греб­ка рука не піднімається на поверхню води, а згинається в ліктьово­му суглобі та ковзає вздовж тулуба. Голова піднята досить високо над поверхнею води.

• Подолання водних перешкод за допомогою підручних засобів

Переправлятись вплав можна в одязі і без нього. В останньо­му випадку плавець перед тим, як увійти у воду, знімає з себе одяг, згортає його пакунком і кладе на плавучий предмет.

Як підтримуючі засоби при переправах можуть бути ви­користані різні підручні предмети, що мають достатню ванта­жопідйомність і в той же час більш-менш зручну форму: дошки, колоди, автомобільні камери, в'язанки хмизу, порожні речові мішки з брезенту. Використовуючи колоди або дошки, плавець може триматися за них руками, а якщо дошка або колода має до­статню вантажопідйомність — лягти на неї грудьми й животом і гребти руками. Можна також зв'язати дві колоди або дошки ві­рьовками, щоб відстань між ними становила 50-60 см, після чого лягти на них грудьми і виконувати правильні рухи руками й но­гами. Автомобільну камеру використовують так само, як і ряту­вальний круг.

Також використовують для переправи соснові шишки, тирсу, стружки, сіно, солому тощо. Ними треба наповнити мі­шок або зв'язати вузол з щільної матерії і зробити щось на зра­зок плотика. В усіх випадках, переправляючись за допомогою підручних засобів, слід спиратися на них руками або грудьми й просуватись вперед переважно за рахунок роботи ніг способом брас або на боці.

Переправа вплав за допомогою підручних засобів

Для переправи вплав за допомогою плащ-палатки необ­хідно зняти обмундирування і спорядження, виготовити вузол-поплавок і прикріпити до нього зброю. Для виготовлення вуз-ла-поплавка плащ-палатка розстеляється на землі, на середину її кладеться взуття головками в різні сторони, на взуття — ре­човий мішок, поясний ремінь з піхотною лопаткою, підсумком, протигазом і обмундирування, після чого краї плащ-палатки збираються і міцно зв'язуються разом з вузлом, що утворився. Зверху до поплавка кріпиться автомат, ремінь якого без послаб­лення пропускається під вузлом (мал. 174, 175). На такому по­плавку при відповідному кріпленні можна переправити кулемет або гранатомет.

Під час плавання учень, тримаючись за вузол, пересувається вперед, працюючи ногами та вільною рукою (мал. 176).

Учні, які погано плавають або зовсім не вміють плавати, мо­жуть переправлятися, тримаючись за один або два вузли-поплавки, які буксируватимуть вмілі плавці.

Під час подолання широких річок вплав можуть бути викорис­тані різноманітні підручні матеріали. Найбільш розповсюдженим підручним матеріалом є колоди, дошки, жердини, поліна, комиш, со­лома та ін.

Під час плавання за допомогою крупних колод довжиною 40-60 см, діаметром 15-20 см, поліно закладають за поясний ремінь або прив'язують мотузкою до живота чи до попереку. Пересування вперед здійснюється за допомогою гребків рук і ніг.

З дошкою довжиною 1-1,5 м, шириною 15-20 см, товщиною 4-6 см учень пливе за допомогою одних тільки ніг. Для цього він лягає животом на кінець дошки і обхоплює її витягнутими вперед руками (мал. 177).

З колодами довжиною 1-1,5 м, діаметром 15-20 см учень пере­правляється, розмістившись вздовж колоди і збоку, обхопивши коло­ду одною рукою зверху за середину, пересуваючись вперед, працю­ючи вільною рукою і ногами.

Вантажопідйомність колод визначають по таблиці.

Корисна вантажопідйомність колод (кг)

Діаметр у верхньому зрубі, см	Довжина колод, м
	3	4	5	6	7	8	9	10
12	7,5 15	10,5 21	14,5 29	19,5 39	22 44	23 46	34 68	40 80
14	11 22	16 32	20 40	26 52	30 60	38 76	44 88	50 100
16	14 28	20 40	24 48	32 64	38 76	46 92	54 108	62 124
18	18 36	24 48	32 64	38 76	46 92	56 112	66 132	76 152
20	22 44	30 60	38 76	48 96	56 112	68 136	78 156	92 184
22	26 52	36 72	46 92	56 112	68 136	80 160	94 188	108 216
24	32 64	42 84	54 108	66 132	80 160	94 188	110 220	126 252
26	38 76	50 100	64 128	78 156	94 188	110 220	126 252	144 288
28	44 88	58 116	74 148	90 180	108 216	126 252	146 292	166 332
30	50 100	68 136	85 170	104 208	124 248	144 288	156 312	190 380

Примітка:

1. В чисельнику приведена вантажопідйомність щойно зруб-леного дерева, а в знаменнику — сухого дерева.

2. Дані таблиці приведені для сосни, осини та верби.

3. Для ялини, піхти і тополя їх необхідно помножити на 1,2.

4. Для берези, каштана і в'яза — на 0,7.

• Подолання водних перешкод за допомогою канату, жердин та в брід

Форсування водної перешкоди за допомогою канату, мотузки (телефонного кабелю) здійсню­ється наступним чином: один або двоє учнів, які добре плавають, пе­ретягують через водну перешкоду канат або мотузку (кабель) і закрі­плюють його на протилежному березі; учні, витримуючи дистанцію 5-7 м, заходять у воду, беруться за канат або мотузку і, перехоплюючи її руками способом ближня рука зверху, дальня — знизу, переправ­ляються через водну перешкоду (мал. 178). Перехоплюючи так ка­нат, плавець лежить на грудях і злегка повертається на бік. А щоб тіло не занурювалось у воду, робить легкі рухи ногами зверху-вниз і знизу-вверх.

Якщо водойма широка і канат провисає та занурюється у воду, необхідно через кожні 5-7 м прив'язувати до нього плавучі предмети (куски дерева, дошки, тощо). Дошки або колоди прив'язу­ють до канату так, щоб їх повздовжні осі по можливості збігалися.

Переправа за допомогою жердин

Якщо немає каната, троса, телефонного кабелю, їх можна за­мінити жердинами (мал. 179). Для цього жердини кладуть кінцями впритул або внакладку та міцно зв'язують мотузками чи дротом.

їх кладуть впоперек водойми, закріплюючи або міцно тримаючи вільні кінці на протилежних берегах. Техніка переправи така сама, як і по канату.

Подолання водних перешкод вбрід

Водні перешкоди можна долати вбрід, якщо глибина річки не перевищує 1-1,5 м. Брід перш за все буває на розширеннях пря­мих ділянок русла річки з пологими спусками до води. Найвірнішою ознакою броду є стежка або дорога, яка обривається біля одного бе­рега і продовжується на іншому.

При швидкості течії річки більш ніж 2 м/с натягується канат або мотузка.

Під час подолання річки вбрід необхідно рухатися в колонах прямо по трасі, приставними кроками, підтримуючись за поясний ремінь того, хто рухається попереду. Дивитися слід прямо перед собою (на протилежний берег), а не на воду, інакше закружиться голова.

Подолання річок вбрід здійснюється наступними основними способами:

1. Подолання річки одиночними учнями з самостраховкою за допомогою жердини застосовується під час розвідки броду і пере­носу мотузки на інший берег для організації переправи і страховки.

(мал. 180).

2. Подолання річки шеренгами по 3-4 чоловіка застосовуєть­ся для швидкого переходу через гірську річку, або річку зі швидкою течією, якщо вода не піднімається вище колін. Рухатися необхідно навскоси вверх за течією, при цьому учень повинен триматися за по­ясний ремінь товариша (мал. 181).

3. Подолання річки в колону по-одному застосовується з ме­тою швидкого подолання річки, де глибина води до коліна, а течія не дуже швидка. Учні повинні рухатися не в ногу, навскоси проти течії вверх, підтримуючи товариша за ремінь, при цьому напрямно­го доцільно призначити найбільш досвідченого та фізично сильного. (мал. 182)

По невідомому місцю необхідно йти обережно, промацуючи дно жердиною або дрючком. Якщо на дні є гостре каміння або чере­пашки, взуття скидати не рекомендується.

Розділ VI. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ