• Заходи безпеки при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт

Руйнування і пожежі на об'єктах, пошкодження мереж комунально-енергетичного господарства, мож­ливі зараження сильнодіючими отруйними речовинами викличуть необхідність суворо дотримуватися заходів безпеки та правил пове­дінки в зонах зараження.

Під час землетрусу, якщо перші поштовхи застали вас у бу­динку, то ті, хто знаходився на перших поверхах, повинні негайно взяти молодших дітей і з ними вибігти на вулицю. У вашому роз­порядженні не більш 15-20 с. Проживаючі на другому і наступних поверхах повинні встати в дверних і балконних прорізах, пригор­нувши до себе дітлахів. Можна скористатися кутами, утвореними капітальними стінами. Ці місця найбільш міцні, тут більше шансів залишитися непошкодженими. Ні в якому разі не можна стрибати з вікон, з балконів, у більшості випадків це приводить до трагічних наслідків.

Як тільки поштовхи припиняться, негайно залишіть примі­щення. Не користуйтеся ліфтами — у будь-який момент вони мо­жуть застрягти.

Не заходьте в ушкоджений будинок. Пам'ятайте, після першо­го можуть бути повторні поштовхи. Поштовхи звичайно повторю­ються через кілька годин, а іноді і кілька діб.

Не користуйтеся запальничками, сірниками, свічками. При ви­току газу з ушкоджених комунікацій відкритий вогонь приведе до ви­буху і додаткових жертв.

Може трапитись, що перші поштовхи застали вас на вулиці. Негайно відійдіть від будинків і споруджень, високих заборів і стов­пів — вони можуть зруйнуватися.

У момент руйнування або ушкодження будинків небезпеку представляють не тільки падаючі стіни і перекриття, а також роз­літаються цеглини, скло, димарі, карнизи, ліпні прикраси, балкони, освітлювальні пристрої, вивіски.

Якщо ви побачили травмованих дітей, відразу надайте їм пер­шу допомогу.

При загрозі затоплення робота шкіл і дошкільних установ припиняється. Дітей відправляють додому або переводять у безпеч­ні місця. Може бути прийняте рішення про евакуацію з небезпеч­ної зони, тоді в першу чергу вивозять дітей з дитячих установ і лі­карень. Якщо цього зробити не вдалося, треба піднятися на верхні поверхи будинків, на горища, а в міру підйому води — і на дахи. На засоби, що плавають, необхідно входити по одному, ступаючи на середину настилу. Під час руху забороняється мінятися місця­ми, сідати на борти, штовхатися. Після причалювання один з до­рослих виходить на берег і тримає човен за борт доти, поки всі діти не зійдуть на сушу.

По можливості необхідно скористатися підручними засоба­ми — бочками, колодами, дерев'яними щитами і дверима, уламками заборів, автомобільними камерами й іншими предметами, здатними удержати на воді. Обов'язково поруч повинний бути дорослий.

Буревій, шторм, смерч — усе це явища, викликані дією ві­тру великої руйнівної сили, високої швидкості і значної тривалості. Після передачі по радіо штормового попередження з будинків вихо­дити не рекомендується. Не підходьте до вікон — можна одержати поранення осколками скла, що розлітається. Краще стати в про­стінок або відійти в коридор. Для захисту можна використовувати міцні меблі — письмовий стіл, шафу, парту. Як показала практика, самими безпечними місцями в таких випадках є підвали, внутрішні приміщення перших поверхів цегельних будинків.

Не можна виходити на вулицю відразу після ослаблення вітру: через кілька хвилин порив може повторитися.

Запам'ятайте! Найчастіше в такій ситуації діти одержують травми від осколків скла, шиферу, черепиці, шматків дахового залі­за, зірваних дорожніх знаків, предметів, що зберігаються на лоджіях і балконах.

Заборонено торкатися або ставати на обірвані проводи — вони можуть бути під струмом.

Пожежі можливі усюди — на підприємствах, на об'єктах сіль­ського господарства, у навчальних закладах, у шкільних установах, у житловому секторі.

Украй небажано виходити через зони вогню і диму, треба шу­кати більш легкі і безпечні шляхи. Якщо неможливо скористатися сходовими клітками, спробуйте спуститися на ліфті або через вікно, балкон, лоджію, до яких подаються автомобільні підйомники, висув­ні і приставні сходи. У крайньому випадку з перших поверхів зви­чайно опускаються на землю за допомогою міцної мотузки або зв'я­заних простирадл.

Якщо ви відшукали в палаючому приміщенні дитину, що мо­же сама пересуватися, треба накинути на неї зволожене простирадло, скатертину, ковдру і, взявши за руку, вивести в безпечне місце. Рот і ніс закрити мокрою хусткою, шарфом, косинкою. Якщо дитина зне­притомніла, узяти її на руки і негайно виходити з зони вогню і диму.

У тому випадку, коли зайнявся одяг, необхідно якомога швид­ше накинути на неї мокре або навіть сухе покривало і щільно при­горнути її до тіла, щоб перекрити доступ повітря і зупинити горіння. Необхідно стежити, щоб дитина в палаючому одязі не побігла, тому що полум'я тільки підсилиться. Заборонено гасити одяг за допомо­гою вогнегасника — може відбутися хімічний опік.

У сильнозадимлених приміщеннях негайно розкривають вік­на і двері для провітрювання. Працювати в такій обстановці треба невеликими групами (2-4 чол.), пересуваючись по ділянках з від­носно гарною видимістю — поблизу вікон і дверей, дотримуючи якої-небудь стіни.

Під час аварії з викидом (розливом) СДОР та виникненні небезпеки хімічного зараження найкраще надягти протигаз і укри­тися в найближчому сховищі. Але не завжди це можливо. Імовірні­ше всього, прийдеться виходити з зони зараження.

Рухаючись до виходу, надягніть на себе шапочку, верхній одяг, краще плащ, застебніть усі ґудзики, взуйте гумові чоботи, шию обв'яжіть шарфом, рот і ніс прикрийте ватно-марлевою пов'язкою, попередньо змочивши її у воді або у 5 % розчині лимонної кислоти при викиді аміаку або в 2 % розчині питної соди при викиді хлору. Тільки в такому вигляді можна виходити на вулицю і рухатись в без­печний район.

Часу для цього дуже мало. Хмара СДОР рухається зі швидкіс­тю вітру. При вітрі в 1 м/с отруйні речовини за 10 хв. просунуться на 600 м, а при ледве більшій силі — до кілометра.

Якщо не було зазначено, куди виходити, або ви не почули, зону можливого зараження варто рухатись в напрямку, перпендикулярному рухові вітру. Ні в якому разі не можна ховатися в підвалах, ярах і бал­ках. Багато отруйних речовин, як, наприклад, хлор, сірководень, бен­зол, важче повітря, стеляться по землі, затікаючи в низинні місця.

Якщо ж укритися в сховище або вийти з зони зараження не вдалося, залишайтеся у будинку, але щільно закрийте вікна і две­рі, димоходи, вентиляційні отвори. Вихідні двері закрийте щільною тканиною, ковдрою. Щілини у вікнах і стиках рам заклейте звичай­ним папером, плівкою, лейкопластиром, щоб виключити проникнен­ня СДОР у приміщення.

Якщо вам здається, що ви все-таки одержали дозу СДОР, при­пиніть будь-які фізичні навантаження, приймайте у великій кількос­ті теплі чай, молоко, та обов'язково покажіться лікареві.

Одержавши повідомлення про аварію на атомній станції, необхідно надягнути на себе респіратор або протигаз і укрити­ся в захисній споруді. Якщо такої можливості немає, залишайтеся в квартирі (будинку), але терміново закрийте вікна, двері, кватирки, вентиляційні отвори, заклейте щілини у вікнах. На вулицю виходи­ти заборонено. Приймати їжу слід тільки в закритих приміщеннях. Руки мити з милом, рот полоскати 0,5 % розчином питної соди.

Якщо доведеться на якийсь час залишитися в забрудненій зоні, то для медичної профілактики протягом перших семи днів що­дня приймайте по одній таблетці (0,125 гр.) йодистого калію. У разі відсутності таблеток йодисту настойку можна приготувати самому: три-п'ять крапель 5 % розчину йоду на склянку води. Приймати кра­ще рівними частинами тричі на день.

Перед виходом з будинку вдягайтеся так само, як і при виході з зони ймовірного зараження СДОР.

Після прибуття в безпечний район усі дорослі і діти обов'язко­во проходять повну санітарну обробку. Вона проводиться в місцевих лазнях, душових павільйонах, санітарних пропускниках або на спе­ціально організованих для цього санітарно-обмивальних пунктах.

Питання для закріплення знань:

1. Назвіть заходи безпеки при виконанні робіт після земле­трусу?

2. Які заходи включає медична профілактика при радіаційно­му забрудненні місцевості?