- •Нормативно-правова база з військових питань Історія розвитку українського війська
- •Законодавство України про порядок проходження військової служби
- •Військово-професійна орієнтація учнів
- •Історія розвитку українського війська
- •Боротьба українського народу проти фашизму та національно-визвольна боротьба під час Другої світової війни
- •Військова служба українського народу в лавах Збройних Сил срср у післявоєнний період
- •1.2. Військова присяга та військова символіка України
- •Військовослужбовці та відносини між ними Військова дисципліна
- •Військова дисципліна
- •2.2. Організація внутрішньої та вартової служби Розподіл часу та повсякденний порядок
- •Добовий наряд
- •Вартова служба
- •Дії чатового під час прийому та здачі поста
- •2.3. Стройові прийоми та рух без зброї та зі зброєю
- •Виконання команди: «Головні убори - зняти (надіти)»
- •Вихід із строю та повернення у стрій
- •2.4. Строї відділення
- •Сигнали управління строєм
- •Розділ ііі. Вогнева підготовка
- •3.1. Стрілецька зброя та поводження з нею
- •Автомат Калашникова ак-74
- •Складання автомата після неповного розбирання робиться у зворотному порядку
- •Затримки, що виникають при стрільбі з малокаліберної гвинтівки тоз-8
- •3.2.Основи стрільби
- •3.3. Ведення вогню з місця по нерухомим цілям і цілям, що з'являються
- •3.4. Ручні осколкові гранати та поводження з ними
- •4.1. Основи загальновійськового бою
- •4.2. Дії солдата в бою
- •4.3. Основи військової топографії
- •4.4. Дії солдата в бою у складі механізованого відділення
- •4.5. Психологічна саморегуляція під час дій в екстремальних ситуаціях
- •5.1. Прискорений рух, подолання перешкод та метання гранат
- •5.2. Основи самозахисту
- •5.3. Прикладне плавання
- •6.1. Нормативно-правова база цивільного захисту
- •6.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •Призначення, принцип дії та загальна будова вимірювача потужності дози дп-5в
- •6.3. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •6.4. Основи рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Заходи безпеки при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт
- •6.5. Організація цивільного захисту навчального закладу
- •7.1. Нормативно-правові документи щодо захисту життя та здоров'я людини
- •7.2. Смерть, ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення потерпілих
- •7. 3. Застосування фармакологічних засобів під час надання першої допомоги
- •7.4. Надання першої допомоги при кровотечах, пораненнях, переломах та вивихах
- •7.5. Надання першої допомоги при опіках, відмороженнях,
Заходи безпеки при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт
Руйнування і пожежі на об'єктах, пошкодження мереж комунально-енергетичного господарства, можливі зараження сильнодіючими отруйними речовинами викличуть необхідність суворо дотримуватися заходів безпеки та правил поведінки в зонах зараження.
Під час землетрусу, якщо перші поштовхи застали вас у будинку, то ті, хто знаходився на перших поверхах, повинні негайно взяти молодших дітей і з ними вибігти на вулицю. У вашому розпорядженні не більш 15-20 с. Проживаючі на другому і наступних поверхах повинні встати в дверних і балконних прорізах, пригорнувши до себе дітлахів. Можна скористатися кутами, утвореними капітальними стінами. Ці місця найбільш міцні, тут більше шансів залишитися непошкодженими. Ні в якому разі не можна стрибати з вікон, з балконів, у більшості випадків це приводить до трагічних наслідків.
Як тільки поштовхи припиняться, негайно залишіть приміщення. Не користуйтеся ліфтами — у будь-який момент вони можуть застрягти.
Не заходьте в ушкоджений будинок. Пам'ятайте, після першого можуть бути повторні поштовхи. Поштовхи звичайно повторюються через кілька годин, а іноді і кілька діб.
Не користуйтеся запальничками, сірниками, свічками. При витоку газу з ушкоджених комунікацій відкритий вогонь приведе до вибуху і додаткових жертв.
Може трапитись, що перші поштовхи застали вас на вулиці. Негайно відійдіть від будинків і споруджень, високих заборів і стовпів — вони можуть зруйнуватися.
У момент руйнування або ушкодження будинків небезпеку представляють не тільки падаючі стіни і перекриття, а також розлітаються цеглини, скло, димарі, карнизи, ліпні прикраси, балкони, освітлювальні пристрої, вивіски.
Якщо ви побачили травмованих дітей, відразу надайте їм першу допомогу.
При загрозі затоплення робота шкіл і дошкільних установ припиняється. Дітей відправляють додому або переводять у безпечні місця. Може бути прийняте рішення про евакуацію з небезпечної зони, тоді в першу чергу вивозять дітей з дитячих установ і лікарень. Якщо цього зробити не вдалося, треба піднятися на верхні поверхи будинків, на горища, а в міру підйому води — і на дахи. На засоби, що плавають, необхідно входити по одному, ступаючи на середину настилу. Під час руху забороняється мінятися місцями, сідати на борти, штовхатися. Після причалювання один з дорослих виходить на берег і тримає човен за борт доти, поки всі діти не зійдуть на сушу.
По можливості необхідно скористатися підручними засобами — бочками, колодами, дерев'яними щитами і дверима, уламками заборів, автомобільними камерами й іншими предметами, здатними удержати на воді. Обов'язково поруч повинний бути дорослий.
Буревій, шторм, смерч — усе це явища, викликані дією вітру великої руйнівної сили, високої швидкості і значної тривалості. Після передачі по радіо штормового попередження з будинків виходити не рекомендується. Не підходьте до вікон — можна одержати поранення осколками скла, що розлітається. Краще стати в простінок або відійти в коридор. Для захисту можна використовувати міцні меблі — письмовий стіл, шафу, парту. Як показала практика, самими безпечними місцями в таких випадках є підвали, внутрішні приміщення перших поверхів цегельних будинків.
Не можна виходити на вулицю відразу після ослаблення вітру: через кілька хвилин порив може повторитися.
Запам'ятайте! Найчастіше в такій ситуації діти одержують травми від осколків скла, шиферу, черепиці, шматків дахового заліза, зірваних дорожніх знаків, предметів, що зберігаються на лоджіях і балконах.
Заборонено торкатися або ставати на обірвані проводи — вони можуть бути під струмом.
Пожежі можливі усюди — на підприємствах, на об'єктах сільського господарства, у навчальних закладах, у шкільних установах, у житловому секторі.
Украй небажано виходити через зони вогню і диму, треба шукати більш легкі і безпечні шляхи. Якщо неможливо скористатися сходовими клітками, спробуйте спуститися на ліфті або через вікно, балкон, лоджію, до яких подаються автомобільні підйомники, висувні і приставні сходи. У крайньому випадку з перших поверхів звичайно опускаються на землю за допомогою міцної мотузки або зв'язаних простирадл.
Якщо ви відшукали в палаючому приміщенні дитину, що може сама пересуватися, треба накинути на неї зволожене простирадло, скатертину, ковдру і, взявши за руку, вивести в безпечне місце. Рот і ніс закрити мокрою хусткою, шарфом, косинкою. Якщо дитина знепритомніла, узяти її на руки і негайно виходити з зони вогню і диму.
У тому випадку, коли зайнявся одяг, необхідно якомога швидше накинути на неї мокре або навіть сухе покривало і щільно пригорнути її до тіла, щоб перекрити доступ повітря і зупинити горіння. Необхідно стежити, щоб дитина в палаючому одязі не побігла, тому що полум'я тільки підсилиться. Заборонено гасити одяг за допомогою вогнегасника — може відбутися хімічний опік.
У сильнозадимлених приміщеннях негайно розкривають вікна і двері для провітрювання. Працювати в такій обстановці треба невеликими групами (2-4 чол.), пересуваючись по ділянках з відносно гарною видимістю — поблизу вікон і дверей, дотримуючи якої-небудь стіни.
Під час аварії з викидом (розливом) СДОР та виникненні небезпеки хімічного зараження найкраще надягти протигаз і укритися в найближчому сховищі. Але не завжди це можливо. Імовірніше всього, прийдеться виходити з зони зараження.
Рухаючись до виходу, надягніть на себе шапочку, верхній одяг, краще плащ, застебніть усі ґудзики, взуйте гумові чоботи, шию обв'яжіть шарфом, рот і ніс прикрийте ватно-марлевою пов'язкою, попередньо змочивши її у воді або у 5 % розчині лимонної кислоти при викиді аміаку або в 2 % розчині питної соди при викиді хлору. Тільки в такому вигляді можна виходити на вулицю і рухатись в безпечний район.
Часу для цього дуже мало. Хмара СДОР рухається зі швидкістю вітру. При вітрі в 1 м/с отруйні речовини за 10 хв. просунуться на 600 м, а при ледве більшій силі — до кілометра.
Якщо не було зазначено, куди виходити, або ви не почули, зону можливого зараження варто рухатись в напрямку, перпендикулярному рухові вітру. Ні в якому разі не можна ховатися в підвалах, ярах і балках. Багато отруйних речовин, як, наприклад, хлор, сірководень, бензол, важче повітря, стеляться по землі, затікаючи в низинні місця.
Якщо ж укритися в сховище або вийти з зони зараження не вдалося, залишайтеся у будинку, але щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні отвори. Вихідні двері закрийте щільною тканиною, ковдрою. Щілини у вікнах і стиках рам заклейте звичайним папером, плівкою, лейкопластиром, щоб виключити проникнення СДОР у приміщення.
Якщо вам здається, що ви все-таки одержали дозу СДОР, припиніть будь-які фізичні навантаження, приймайте у великій кількості теплі чай, молоко, та обов'язково покажіться лікареві.
Одержавши повідомлення про аварію на атомній станції, необхідно надягнути на себе респіратор або протигаз і укритися в захисній споруді. Якщо такої можливості немає, залишайтеся в квартирі (будинку), але терміново закрийте вікна, двері, кватирки, вентиляційні отвори, заклейте щілини у вікнах. На вулицю виходити заборонено. Приймати їжу слід тільки в закритих приміщеннях. Руки мити з милом, рот полоскати 0,5 % розчином питної соди.
Якщо доведеться на якийсь час залишитися в забрудненій зоні, то для медичної профілактики протягом перших семи днів щодня приймайте по одній таблетці (0,125 гр.) йодистого калію. У разі відсутності таблеток йодисту настойку можна приготувати самому: три-п'ять крапель 5 % розчину йоду на склянку води. Приймати краще рівними частинами тричі на день.
Перед виходом з будинку вдягайтеся так само, як і при виході з зони ймовірного зараження СДОР.
Після прибуття в безпечний район усі дорослі і діти обов'язково проходять повну санітарну обробку. Вона проводиться в місцевих лазнях, душових павільйонах, санітарних пропускниках або на спеціально організованих для цього санітарно-обмивальних пунктах.
Питання для закріплення знань:
Назвіть заходи безпеки при виконанні робіт після землетрусу?
Які заходи включає медична профілактика при радіаційному забрудненні місцевості?
