1. Військовослужбовці та відносини між ними Військова дисципліна

• Поняття про військові статути

Життя і діяльність Збройних Сил України визначаються військовими статутами, у яких викладено зміст загальних і посадових обов'язків військовослужбовців.

Статути Збройних Сил України — це зведення законів вій­ськової служби. Вони зобов'язують військовослужбовців сумлінно вивчати військову справу, бойову техніку і зброю, запам'ятовувати все, чому їх навчають командири (начальники). Положення і вимо­ги статутів є обов'язковими для всіх військовослужбовців Збройних Сил України.

Статути Збройних Сил України поділяються на загальновій­ськові статути та статути родів військ.

Загальновійськовими статутами Збройних Сил України є: Ста­тут внутрішньої служби Збройних Сил України; Дисциплінарний статут Збройних Сил України; Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України; Стройовий статут Збройних Сил України.

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України ви­значає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадо­вих осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил Укра­їни визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права й обов'язки посадових осіб гарнізону та військово­службовців, які залучаються для несення цих служб.

Стройовий статут Збройних Сил України визначає стро­йові прийоми і рухи без зброї та зі зброєю; строї підрозділів та вій­ськових частин у пішому порядку і на машинах; порядок виконання військового вітання; проведення стройового огляду; місце Бойового Прапора військової частині у строю, порядок його внесення і вине­сення; обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до їх стройового навчання.

• Військові звання та знаки розрізнення військовослужбовців

Кожному військовослужбовцю і військовозобов'язаному присвоюється військове звання відповідно до закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Військові звання поділяються на армійські та корабельні (табл. 1).

Таблиця 1

Перелік військових звань Збройних Сил України

Армійські	Флотські
Рядовий склад
Солдат	Матрос
Старший солдат	Старший матрос
Сержантський і старшинський склад
Молодший сержант	Старшина 2-ї статті
Сержант	Старшина 1-ї статті
Старший сержант	Головний старшина
Старшина	Головний корабельний старшина
Прапорщик	Мічман
Старший прапорщик	Старший мічман
Молодший офіцерський склад
Молодший лейтенант	Молодший лейтенант
Лейтенант	Лейтенант
Старший лейтенант	Старший лейтенант
Капітан	Капітан-лейтенант
Старший офіцерський склад
Майор	Капітан 3-го рангу
Підполковник	Капітан 2-го рангу
Полковник	Капітан 1-го рангу
Вищий офіцерський склад
Генерал-майор	Контр-адмірал
Генерал-лейтенант	Віце-адмірал
Генерал-полковник	Адмірал
Генерал армії України

Знаки розрізнення на форменому одязі військовослужбов­ців Збройних Сил України відповідають їх персональному зван­ню. Це — погони, нагрудні знаки, знаки на головних уборах, погонах, канти, лампаси. На погонах сержантів і старшин приши­ваються нашивки відповідно до військового звання, прикріплюють­ся відповідні емблеми. Форма одягу військовослужбовців України встановлюється наказом Міністра оборони (Додаток № 4).

Питання для закріплення знань:

1. Які військові статути ви знаєте?

2. Назовіть військові звання молодшого офіцерського складу.

Правила військової ввічливості і поведінки

• Порядок дотримання правил військової ввічливості

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, бе­регти військову честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаєм­ній повазі. Усі військовослужбовці під час зустрічі (обгону) вітають один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим стату­том. З питань служби вони звертаються один до одного на «Ви».

Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підле­глих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед зван­ням слово «товариш». Наприклад: «Солдат Коваленко» або «Товари­шу солдат»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Прапор­щик Іваненко» або «Товаришу прапорщик»; «Лейтенант Петренко» або «Товаришу лейтенант».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть зверта­тись один до одного на ім'я, а до начальників і старших — на ім'я та по батькові.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу повагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, за­хищати честь і гідність громадян, сприяти додержанню громадсько­го порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних ви­падків, виникненні стихійного лиха.

Звертаючись до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) чи старшого, слід запитати на це дозволу командира (начальника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу ма­йор. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'яза­ний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастереж­но виконувати накази начальника крім випадків віддання явно злочинного наказу і ставиться до нього з повагою.

• Порядок віддання й виконання наказів

Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Після отримання наказу, військово­службовець відповідає «Слухаюсь» і виконує його. Про виконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований чітко і не може допускати його подвійно­го тлумачення. Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодавству, а також за невжит­тя заходів щодо його виконання.

Питання для закріплення знань:

1. Як звертаються військовослужбовці один до одного?

2. Що потрібно зробити після виконання наказу?