- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції.
- •7. Особливості теорії міжуряд. Регулювання а. Моравчіка
- •6. Функціональна та неофункціональна теорії євро.Інтеграції
- •8. Теорія «Європи регіонів».
- •10. Концепція «концентричних кіл».
- •11. Концепція ключових (піонерних) груп.
- •12. Концепція вибіркової інтеграції.
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку.
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції єс в глобальній економіці.
- •17. Цілі та завдання єс.
- •18. Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •19. Стратегія «Європа 2020».
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Особливості регулювання в єс
- •22. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Особливості Маастрихтської Угоди про єс (1993).
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Застосування м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Раді.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейському Суді.
- •34. Особливості форм-ня, процедури прийняття бюджету єс
- •35. Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •37. Компліментарна модель фінансування європ.Проектів.
- •38. Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр
- •40. Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42.Основні горизонтальні політики єс (соц., регіон., конкурентна, екологічна).
- •43.Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •44.Зовн.Політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45.Політики єс щодо громадян.
- •46.Монетарна політика Євросоюзу.
- •47.Чинники та етапи запровадження євро.
- •48.Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49.Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50.Класифікація соц.-економ.Моделей в єс за а.Сапіром.
- •51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •52.Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •54.Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
22. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
Первинне право ЄС – положення, прийняті безпосередньо державами-членами як установчою (конститутивною) владою.
Первинні джерела права Установчі Договори ЄС Договір про Європейський Союз, Договір про функціонування Європейського Союзу Договори про внесення змін до Установчих Договорів Договір про злиття, Єдиний Європейський Акт, Амстердамський, Ніццький, Лісабонський Договори Договори про вступ нових членів Додатки і протоколи – складова частина договорів; тоді як декларації – не містять правових норм Зовнішні договори Співтовариства Договори про асоціацію Засади спільного права
До актів первинного права відносяться всі установчі договори Європейського Союзу. За своєю юридичною природою акти первинного права є міжнародними договорами. Норми актів первинного права мають вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших норм Європейського Союзу, що містяться в актах вторинного права. Хоча за способом вироблення, заснування і набуття чинності вони відтворюють відповідний порядок і процедури, прийняті при укладенні міжнародних договорів та угод, то в тому, що стосується їх спрямованості й кола суб'єктів, яким ці правові розпорядження адресуються, з погляду їх змісту і значущості вони багато в чому наближаються до такого юридичного джерела національного права, як конституція. Ці правові акти характеризуються насамперед верховенством, тобто всі інші норми європейського права повинні відповідати розпорядженням установчих договорів, а інститути Союзу покликані стежити за тим, щоб усі інші нормативно-правові акти не суперечили їм. Крім того, установчі договори є актами прямої дії, інакше кажучи, їх положення діють незалежно від ухвалення національних актів імплементації.
23. Особливості Маастрихтської Угоди про єс (1993).
Договір про Європейський Союз (Treaty on European Union)(або Маастрихтський Договір, 1993 р), складається з 6 частин та 55 статей. 1 глава: Загальні положення. 2 глава: Положення щодо демократичних принципів. 3 глава: Положення щодо інституцій. 4 глава : Положення щодо розширеної співпраці (enhancedcooperation). 5 глава: Загальні положення щодо зовнішніх дій ЄС та окремі положення щодо Спільної зовнішньої політики та політики безпеки. 6 глава: Заключні положення. Маастрихтський договір (англ.MaastrichtTreaty) (формально, Договір про утворення Європейського Союзу), також відомий, як договір про Європейський Союз (ДЄС), був підписаний 7 лютого1992 року в місті Маастрихт (Нідерланди) між членами Європейської спільноти і набрав чинності 1 листопада1993. Це призвело до утворення Європейського Союзу. Договір став результатом окремих консультацій стосовно політичного і валютного союзів.
Маастрихтський договір передбачав запровадження спільної валюти євро та засновану на трьох стовпах структуру ЄС. Європейський Союз об'єднав Європейські спільноти та дві інших підвалини політичної співпраці: спільну зовнішню та безпекову політику і співпрацю у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Також договором запроваджувалися посади європейського омбудсмена, європейського інспектора з захисту даних, Комітет регіонів, узгоджувалась процедура спільного ухвалювання рішень, а також розширювалась сфера застосування процедури голосування кваліфікованою більшістю. Ратифікація Договору про ЄС наразилася на значні перешкоди. Зокрема, референдум у Данії 1992 року відкинув її; лише повторний референдум наступного року відкрив шлях до ратифікації Угоди. Початково регулювання в межах Європейських спільнот стосувалось переважно питань у сфері економіки та торгівлі. Серед владних інституцій найширші владні повноваження отримали Європейська Комісія та Європейський суд,обидваформально незалежні від урядів країн цієї спільноти, маючи багато повноважень всередині країн-членів. Європейський парламент обирається безпосередньо громадянами членів Європейської спільноти. Засновники ЄС в задекларували наміри щодо подальшого делегуваня організації ширших повноважень у зовнішній політиці, військовій галузі і судочинстві, що знайшло вияв у подальшій еволюції ЄС . Дані наміри зіштовхнулись із необхідністю тривалих узгоджень із національними урядами.