- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції.
- •7. Особливості теорії міжуряд. Регулювання а. Моравчіка
- •6. Функціональна та неофункціональна теорії євро.Інтеграції
- •8. Теорія «Європи регіонів».
- •10. Концепція «концентричних кіл».
- •11. Концепція ключових (піонерних) груп.
- •12. Концепція вибіркової інтеграції.
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку.
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції єс в глобальній економіці.
- •17. Цілі та завдання єс.
- •18. Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •19. Стратегія «Європа 2020».
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Особливості регулювання в єс
- •22. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Особливості Маастрихтської Угоди про єс (1993).
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Застосування м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Раді.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейському Суді.
- •34. Особливості форм-ня, процедури прийняття бюджету єс
- •35. Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •37. Компліментарна модель фінансування європ.Проектів.
- •38. Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр
- •40. Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42.Основні горизонтальні політики єс (соц., регіон., конкурентна, екологічна).
- •43.Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •44.Зовн.Політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45.Політики єс щодо громадян.
- •46.Монетарна політика Євросоюзу.
- •47.Чинники та етапи запровадження євро.
- •48.Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49.Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50.Класифікація соц.-економ.Моделей в єс за а.Сапіром.
- •51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •52.Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •54.Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
30. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
Рада міністрів ЄС: “механізм пошуку консенсусу” Найважливіший орган ухвалення рішень Союзу. Не має аналогів у світі. До складу входить по одному міністрові від кожної країни-члена ЄС. Керівництво в Раді здійснює країна-президент, яка змінюється що півроку. Над підготовкою рішень Ради працюють 250 робочих груп і комітетів, які виконують технічну роботу. Комітет постійних представників (COREPER) здійснює політичну підготовку рішень. Місце розташування – Брюссель Повноваження Ради міністрів ЄС: приймає закони (регламенти, директиви, рішення),переважно, спільно з Європейським Парламентом;-координує економічну політику держав-членів;-визначає і реалізує спільну зовнішню політику та політику безпеки ЄС, на основі керівних принципів, визначених Європейською Радою;-укладає від імені Союзу міжнародні угоди між ЄС та третіми державами чи міжнародними організаціями;-координує дії держав-членів і приймає заходи щодо співпраці поліції та судової співпраці у кримінальних справах;-разом з Європейським Парламентом виконує бюджетні повноваження, приймає бюджет ЄС
Рада ЄС: склад Існує 10 конфігурацій засідань Ради:Загальні питання,Закордонні справи,Економічні та фінансові питання,Юстиція та внутрішні справи,Зайнятість, соціальна політика, охорона здоров'я та захист прав споживачів,Конкурентоспроможність (внутрішній ринок, промисловість, наукові дослідження, космос),Транспорт, телекомунікації та енергетика,Сільське господарство та рибальство,Навколишнє середовище,Освіта, молодь, культура та спорт Система голосування: Проста більшість - для процесуальних рішень Кваліфікована більшість - зважена система голосування на основі питомої ваги населення держав-членів використовується для багатьох рішень, що стосуються внутрішнього ринку, економіки і торгівлі Одностайність у сфері зовнішньої політики, оборони, судового і поліційного співробітництва, оподаткування, прийняття нових к-ч, санкції проти к-ч, що порушують цінності ЄС Механізм прийняття рішень в межах Ради міністрів ЄС:
Основа: Пропозиція Комісії
1 етап: Пропозиція передається Генеральним Секретаріатом головуючої країни-члена в Раді до робочої групи для її опрацювання.
2 етап: Робоча група визначає коло тих питань, що можуть бути вирішені на її рівні і не потребують подальшого обговорення на більш високому рівні (так звана група І). Питання, щодо яких на рівні робочої групи не існує ясності, відносяться до групи ІІ.
3 етап: Питання групи І передаються на розгляд КПП і можуть ухвалюватись без обговорення. В цьому випадку вони вносяться в порядок денний наступного засідання Ради з поміткою А.
4 етап: Нез'ясовані до кінця питання групи ІІ передаються на розгляд КПП. Якщо КПП їхвирішує, то помічає їх позначкою А (можна ухвалити рішення на Раді Міністрів без обговорення). Якщо думки розходяться і у групі, іу КПП- їх передають на розгляд Ради Міністрів з поміткою В, або повертають із сформульованими дорученнями для доопрацювання на робочих рівнях.
5 етап: Рада приймає рішення з питань А, як правило, без обговорення (головуюча країна-член констатує факт ухвалення рішення з цих питань). Документи з поміткою В, що виносяться на розгляд Ради, доводяться до необхідного стану шляхом переговорів між міністрами, або повертаються до КПП з конкретними дорученнями.
