21. Особливості регулювання в єс

Право ЄС є унікальною правовою системою, що функціонує паралельно із законодавством держав-членів ЄС. Норми права ЄС мають пряму дію в межах правових систем держав-членів ЄС не є міжурядовою організацією чи федеративною державою.

Засновує новий правовий порядок в межах міжнародного права з метою взаємного соціального та економічного зростання держав-членів Право Європейського союзу (раніше: правовий доробок Спільноти – acquis communautairs) представляє собою всі правові акти прийняті впродовж процесу європейської інтеграції Доробок Європейського Союзу (AСQUIS) це законодавчий доробок Європейської спільноти охоплює всю “правову спадщину” ЄС, всі норми й правові засади, що містяться в угодах, правовихактах та судовихрішеннях ЄС. країни-апліканти на вступ до ЄС зобов’язані прийняти acquis цілком і повністю до моменту набуття статусу країни-члена ЄС

охоплює такі аспекти:

зміст, принципи та цілі Установчих угод; законодавство, прийняте з метою реалізації угод тазабезпечення бази для діяльності ЄС; прийняті Союзом декларації та резолюції; заходи, пов'язані зі спільною зовнішньою політикою та політикою безпеки; заходи у сфері юстиції та внутрішніх справ; міжнародні угоди, укладені ЄС; угоди, укладені країнами-членами між собою у сферідіяльності Євросоюзу.

Первинні джерела права Установчі Договори ЄС Договір про Європейський Союз, Договір про функціонування Європ. Союзу

Договори про внесення змін до Установчих Договорів Договір про злиття, Єдиний Європейський Акт, Амстердамський, Ніццький, Лісабонський Договори Договори про вступ нових членів Додатки і протоколи – складова частина договорів; тоді як декларації – не містять правових норм Зовнішні договори Співтовариства Договори про асоціацію Засади спільного права

Вторинне право ЄС правотворчі акти органів ЄС, які містять масив права, породжений самим ЄС у його квазіавтономній здатності.Містить Правові акти, передбачені ст. 288 ДФЄС:

регламенти, директиви, рішення, рекомендації та висновки

Інші правові акти: передбачені в установчому договорі: заохочувальні заходи, загальні орієнтири, настанови, міжінституційні угоди та ін.

вироблені практикою: резолюції і висновки Ради міністрів ЄС та Європейської Ради; заяви держав-членів, включені до протоколів або висновків Ради міністрів ЄС; декларації, додані інституціями до деяких правових актів; меморандуми; повідомлення; комюніке та ін.

Регламент має загальне застосування, є обов'язковим у повному обсязі, має пряме застосування в усіх державах-членах

Директива має обов'язкову силу лише щодо результату, що має бути досягнутим, для кожної держави-​​члена, якої вона стосується, проте залишає за національними урядами вибір форм і методів її реалізації

Рішення є обов'язковим у всій його повноті. Рішення, яке вказує на країни-члени, яким воно адресоване, має обов'язкову силу лише для них

Рекомендації та висновки не мають обов'язкової сили

Прецедентне право = тлумачення договорів та актів органів ЄС: Судом Європейського Союзу