- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном.
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції.
- •7. Особливості теорії міжуряд. Регулювання а. Моравчіка
- •6. Функціональна та неофункціональна теорії євро.Інтеграції
- •8. Теорія «Європи регіонів».
- •10. Концепція «концентричних кіл».
- •11. Концепція ключових (піонерних) груп.
- •12. Концепція вибіркової інтеграції.
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку.
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції єс в глобальній економіці.
- •17. Цілі та завдання єс.
- •18. Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •19. Стратегія «Європа 2020».
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Особливості регулювання в єс
- •22. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Особливості Маастрихтської Угоди про єс (1993).
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Застосування м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень у Європейському Парламенті.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень Ради (Міністрів) єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейській Раді.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності та процедури ухвалення рішень в Європейському Суді.
- •34. Особливості форм-ня, процедури прийняття бюджету єс
- •35. Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •37. Компліментарна модель фінансування європ.Проектів.
- •38. Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр
- •40. Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42.Основні горизонтальні політики єс (соц., регіон., конкурентна, екологічна).
- •43.Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •44.Зовн.Політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45.Політики єс щодо громадян.
- •46.Монетарна політика Євросоюзу.
- •47.Чинники та етапи запровадження євро.
- •48.Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49.Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50.Класифікація соц.-економ.Моделей в єс за а.Сапіром.
- •51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •52.Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •54.Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
Європейська (континентальна) модель характеризується високим рівнем правової захищеності, жорсткими нормами трудового права, орієнтованими на збереження робочих місць, поширеністю тарифного регулювання з незначною диференціацією заробітної плати. Означена модель дістала високу оцінку спеціалістів МОП, хоча має певні недоліки: зростання безробіття, ускладнення доступу на ринок праці молоді та інших малозахищених громадян, послаблення стимулюючої ролі заробітної плати, зниження темпів соціально-економічного зростання. Європейська (або континентальна) модель за своєю сутністю є соціал-демократичною. Вона характеризується наступними властивостями й рисами:
– високий рівень правової захищеності працівника;
– жорсткі норми трудового права, збереження робочих місць;
– галузеве (регіонально-галузеве) тарифне регулювання;
– високий законодавчо встановлений мінімум оплати праці;
– відносно невелика диференціація оплати праці.
Європейська модель соціально-трудових відносин є найбільш демократизованою, однак в останнє десятиліття вона зазнала вплив кризових явищ,що проявляється у зростанні безробіття, труднощах пошуку роботи молоддюй особами з низькою кваліфікацією, ослабленні стимулюючої ролі оплати праці
53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
До скандинавських країн відносять, як правило, три країни відповідного півострова –Норвегію, Швецію,Фінляндію, а також Данію, яка знаходиться поза його межами, але має тісні господарські зв‘язки з названими країнами та подібну до них економічну модель. Особливості скандинавської ек. моделі
1)Висока питома вага державного сектора в структурі ВВП;2)Перерозподіл значної частини ВВП через бюджет (понад 50%); 3)Найвища у світі заробітною платою за годину роботи;
4)Один з найвищих у світі рівень оподаткування;5)Великий соціальний пакет, що включає допомогу у разі безробіття, тривалу відпустку матері у зв‘язку з доглядом за дитиною, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовну освіту тощо. Країни цієї групи належать до макроекономічних (за відносними показниками) лідерів нашої планети, питома вага яких у світовій економіці перевищує 3% світового ВВП, а населення становить менше 1%, що змушує їх проводити досить обережну політику щодо розширення не тільки в межах національних економік, а й в Європі. Норвегія не увійшла до складу ЄС, залишившись членом Євр.Асоціації вільної торгівлі,
Данія і Швеція, перебуваючи в Євросоюзі, не бажають приєднуватися до монетарної системи і вводити євро, хоча їх валюти повністю відповідають системним критеріям ЄМС, лише Фінляндія має в цьому плані «повноцінне членство», замінивши фінську марку на євро у 2002 р. Скандинавські країни належать до постіндустріальних держав і мають одну з найвищих у світі частку послуг, яка у структурі ВВП становить :у Швеції – 70% (2007 р.), у Данії – 72%, у Норвегії – 54% та у Фінляндії – 65%.
Питома вага сільського господарства у цих державах не перевищує 3%, разом з тим, ця галузь є високопродуктивною в усіх цих країнах, хоча кліматичні умови Північної Європи не сприяють її розвиткові.
Особливістю цього мегарегіону є досить низькі за європейськими мірками рівні безробіття. Для Данії він склав 2% (2008 р.), Норвегії – 2,5%, Фінляндії – 6,5%, Швеції 7,3%.
Швеція, Данія, Фінляндія та Норвегія мають добре розвинуті сервісні галузі, провідними з яких є банківська та страхова справа, а також транспорт.
