51.Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).

Європейська (континентальна) модель характеризується високим рівнем правової захищеності, жорсткими нормами трудового права, орієнтованими на збереження робочих місць, поширеністю тарифного регулювання з незначною диференціацією заробітної плати. Означена модель дістала високу оцінку спеціалістів МОП, хоча має певні недоліки: зростання безробіття, ускладнення доступу на ринок праці молоді та інших малозахищених громадян, послаблення стимулюючої ролі заробітної плати, зниження темпів соціально-економічного зростання. Європейська (або континентальна) модель за своєю сутністю є соціал-демократичною. Вона характеризується наступними властивостями й рисами:

– високий рівень правової захищеності працівника;

– жорсткі норми трудового права, збереження робочих місць;

– галузеве (регіонально-галузеве) тарифне регулювання;

– високий законодавчо встановлений мінімум оплати праці;

– відносно невелика диференціація оплати праці.

Європейська модель соціально-трудових відносин є найбільш демократизованою, однак в останнє десятиліття вона зазнала вплив кризових явищ,що проявляється у зростанні безробіття, труднощах пошуку роботи молоддюй особами з низькою кваліфікацією, ослабленні стимулюючої ролі оплати праці

53.Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).

До скандинавських країн відносять, як правило, три країни відповідного півострова –Норвегію, Швецію,Фінляндію, а також Данію, яка знаходиться поза його межами, але має тісні господарські зв‘язки з названими країнами та подібну до них економічну модель. Особливості скандинавської ек. моделі

1)Висока питома вага державного сектора в структурі ВВП;2)Перерозподіл значної частини ВВП через бюджет (понад 50%); 3)Найвища у світі заробітною платою за годину роботи;

4)Один з найвищих у світі рівень оподаткування;5)Великий соціальний пакет, що включає допомогу у разі безробіття, тривалу відпустку матері у зв‘язку з доглядом за дитиною, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовну освіту тощо. Країни цієї групи належать до макроекономічних (за відносними показниками) лідерів нашої планети, питома вага яких у світовій економіці перевищує 3% світового ВВП, а населення становить менше 1%, що змушує їх проводити досить обережну політику щодо розширення не тільки в межах національних економік, а й в Європі. Норвегія не увійшла до складу ЄС, залишившись членом Євр.Асоціації вільної торгівлі,

Данія і Швеція, перебуваючи в Євросоюзі, не бажають приєднуватися до монетарної системи і вводити євро, хоча їх валюти повністю відповідають системним критеріям ЄМС, лише Фінляндія має в цьому плані «повноцінне членство», замінивши фінську марку на євро у 2002 р. Скандинавські країни належать до постіндустріальних держав і мають одну з найвищих у світі частку послуг, яка у структурі ВВП становить :у Швеції – 70% (2007 р.), у Данії – 72%, у Норвегії – 54% та у Фінляндії – 65%.

Питома вага сільського господарства у цих державах не перевищує 3%, разом з тим, ця галузь є високопродуктивною в усіх цих країнах, хоча кліматичні умови Північної Європи не сприяють її розвиткові.

Особливістю цього мегарегіону є досить низькі за європейськими мірками рівні безробіття. Для Данії він склав 2% (2008 р.), Норвегії – 2,5%, Фінляндії – 6,5%, Швеції 7,3%.

Швеція, Данія, Фінляндія та Норвегія мають добре розвинуті сервісні галузі, провідними з яких є банківська та страхова справа, а також транспорт.