41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.

Політика ЄС – сукупність інструментів та механізмів для здійснення тієї чи іншої стратегії інтеграційного угрупування через систему визначених на певний час (як правило на 7 років) пріоритетів, що відповідають загальним завданням відповідного документу Євросоюзу (приміром Agenda-2000). Основні горизонтальні політики ЄС (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).

Соціальна:

Основна мета: сприяння зайнятості, поліпшенню умов праці з метою уможливлення їх гармонізації у ході постійного поліпшення; відповідний соціальний захист, діалог між управлінцями і працівниками, розвиток людських ресурсів для забезпечення довготривалого рівня зайнятості та боротьби зі звільненнями Принципи (Social agenda, 2005р): забезпечення позитивних європейських підходів щодо єдності економічної та соціальної політики, підвищення зв’язків між зайнятістю, соціальною політикою та підприємництвом, модернізація систем соціального захисту, застосування моделі «вартість відсутності соціальної політики». Чотири соціальні моделі в ЄС: англо-саксонська (ліберальна), північна універсалізуюча (соціалістична), континентально-європейська (корпоративна), середземноморська (корпоративна, заснована на сімейних традиціях). Має двоїсту структуру: тверде ядро (вплив економічної політики ЄС на зростання та зайнятість, розподіл добробуту) та м’яка оболонка (політика у сфері занятості, в освіті, соціальній сфері, створенні робочих місць, соц.. захисті).

Інструмент фінансування: Європейський соціальний фонд

Регіональна:

Основна мета: конвергенція (зближення) регіонів

Принципи: концентрації, програмування, партнерства, компліментарності, субсидіарності. Виділення регіонів, що відстають: ВВП на д.н. менше 90% від середнього по ЄС (H.Baldersheim, K. Stenberg поділяють регіони на три групи: “товсті банани”, “парасольки, що трясуться”, “бридкі каченята”)

Інструмент фінансування (на 2007-2013 рр у розмірі понад 347,4 млрд. євро)): Європейський фонд регіонального розвитку, Європейський соціальний фонд, фонд Згуртування

Конкурентна:

Основна мета: забезпеченні рівних умов конкуренції на ринках країн-членів ЄС. Інституційна основа реалізації: Європ.конкурентна мережа (ЄК + національні органи)

Розподіл повноважень: за принципом субсидіарності. Три основні сфери регулювання: регулювання таємних змов та обмежувальної ділової практики, обмеження зловживань домінуючим положенням та регулювання системи державної допомоги.

Екологічна:

Мета: сталий розвиток через збереження біорізноманіття та ефективне використання природних ресурсів. Завдання: покращення якості води, припинення зростання забруднення повітря та шумового забруднення, забезпечення безпеки хімікатів, встановлення стандартів для утилізації сміття, захист флори та фауни. Принципи: превентивна дія , платить забруднювач Механізм реалізації: Європейський план дій щодо екології 2002-2012, Пакет ЄС щодо змін клімату, Система торгівлі викидами, Добровільна Схема еко-менеджменту та аудиту

Фінансування: через LIFE programme було виділено понад 2 млрд. євро з 1992 року. Національна екологічна політика базується на наступних принципах зазначених у стратегії екологічної політики України до 2020:

-рівності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної), що зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень;

-екологічної відповідальності, який потребує запровадження відповідальності за будь-які порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

-запобігання, який передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища;

-інтеграції питань охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів (екологічних цілей) в секторальну політику на тому ж рівні, що й економічні та соціальні цілі;

-"забруднювач та користувач платять повну ціну", який передбачає запровадження для забруднювача стимулів щодо зниження рівня негативного впливу на навколишнє природне середовище та повної відповідальності користувача за стан наданих йому у користування природних ресурсів, а також зменшення впливу його діяльності (бездіяльності) на стан цього середовища;

-партнерства та залучення до реалізації політики усіх заінтересованих сторін, який наголошує, що лише шляхом спільного розв'язання нагальних проблем можливо забезпечити успішну реалізацію екологічної політики

-використання найкращих технологій і знань щодо розрозблення, оцінювання та впровадження завдань та заходів екологічної політики на основі найкращих наявних, доступних технологій, що є ефективними та економічно вигідними.

Секторальні політики ЄС (САП, енергетична, технологічна, промислова).

Спільна аграрна політика

Мета: забезпечення фермерам гідного стандарту життя, якісних та доступних продуктів харчування для громадян ЄС, збереження культурної спадщини сіль.місцевості Принципи: роз'єднання платежів, перехресна відповідність, модуляція, фінансова дисципліна Напрями: організація спільних ринків, допомога фермерам, сприяння розвитку сільської місцевості Інструменти фінансування (2007-2013): Європейський фонд гарантій сільському господарству (313,2 млрд. євро), Європ. фонд розвитку сільських територій (96,2 млрд. євро)

Енергетична

Ціль:створення високоефективної енергетики з низькими викидами со2. Напрями:

- створення внутрішнього енергетичного ринку

- забезпечення конкурентних відносин в енергетичному секторі

- гарантування безпеки поставок імпортних енергоносіїв

- зменшення викидів парникових газів

- зменшення енергоспоживання

- розвиток відновлювальних джерел енергії

- розвиток енергозберігаючих технологій

Механізми реалізації: Європейський стратегічний план щодо енергетичних технологій , 7-ма Рамкова дослідницька програма.

Дорожня карта щодо відновлювальної енергетики, Програма розумної енергії для Європи, Європейська Енергетична Хартія, Європейський альянс енергетичних досліджень, SAVE Programme

Дослідницько-технологічна

Мета: координація національних дослідних політик, визначення та імплементація відповідних програм загальноєвропейського значення Інструменти: Спільний дослідницький центр (головний консультант щодо розробки та імплементації політик ЄС), рамкові програми розвитку науки і технологій, Європейський дослідний простір. Сьома рамкова програма (2007-2013; 50,5 млрд. євро): створення Європейських полюсів технологічної переваги через чотири пріоритетні програми: «Кооперація», «Ідеї», «Люди», «Компетенції». Фінансування на компліментарній основі (не більше 50% вартості проекту за умови участі не менше двох країн-членів ЄС)

Промислова

Мета: формування бізнес-середовища, сприятливого для розвитку підприємств всіх організаційно-правових форм, розмірів, видів діяльності та регіонів. Напрями:Euro–Info–Center (інформування про Спільний ринок та можливості отримання доступу до фінансування Співтовариства), Network of Innovation Relay Centres (підприємницька кооперація в інноваційній сфері та активізація процесів технологічного трансферу), Business and Innovation Centres (бізнес-інкубатори), eBSN – electronic Business Support Network (підтримка електронного бізнесу) Інструменти фінансування: Європейський інвестиційний банк (глобальні позики) та Європейський інвестиційний фонд (формування капіталу венчурних фондів та наданням гарантій бізнесу). Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій (2007-2013; 3,3 млрд. євро): 1)сприяння зростанню міжнародної конкурентоспроможності європ. п-в; 2)формування інформац. суспільства; 3)сприяння використанню відновлювальних джерел енергії та зростання енергоефективності.