Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БІЛЕТИ 3 курс друк.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
958 Кб
Скачать
☆

3. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці

Наука - це соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об’єктивних знань про довкілля, людину чи будь-яку діяльність1. Наука - це система дослідницької діяльності, спрямованої на вироблення нових знань про природу, людину, суспільство, мову і мислення.

Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності у їх взаємозв’язку і розвитку. Методи дослідження і наука невіддільні одне від одного. Будь-яку науку утворюють як результати пізнання дійсності, так і методи пізнання досліджуваних об’єктів, тобто методи дослідження. Метод розглядають і як сукупність прийомів практичного або теоретичного засвоєння дійсності.

У лінгводидактичних дослідженнях використовують не один метод, а їх систему, яка має забезпечити в кінцевому підсумку репрезентативність і валідність первинної інформації, а також формування наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових теорій або системи наукового знання.

Усі методи поділяють на кілька груп: теоретичні, емпіричні, експериментальні, статистичні.

Теоретичні методи спрямовані на створення теоретичних узагальнень і виведення закономірностей досліджуваних явищ: це вивчення літературних джерел, навчальних посібників, документів, методичної спадщини, програм та продуктів мовленнєвої діяльності дітей (записи дитячих розповідей, словник, образне мовлення та ін.). Так, студентам для написання перших наукових робіт (курсова чи дипломна) пропонується зробити письмовий аналіз варіативних програм (наприклад, розділу «Розвиток мовлення») для дошкільних навчальних закладів за табл. 1. Або проаналізувати наявність методичних і дидактичних посібників із розвитку мовлення у віковій групі чи педагогічному кабінеті за табл. 2-5.

До емпіричних методів належать також спостереження, бесіда, анкетування, опитування, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Найлегшим і найпоширенішим методом зібрання об’єктивних даних про стан і характер розвитку мовлення дітей і вихователя є спостереження і запис спонтанного мовлення. Спостереження вчені класифікують за різними ознаками1 (див. схеми 1-7):

Під час спостереження дослідник може записати мовлення вихователя чи дітей, а потім проаналізувати його (табл. 6):

Таблиця 6. Письмовий аналіз мовлення вихователя (чи дитини)

Анкетування й опитування в галузі вивчення об’єктів і суб’єктів дошкільної лінгводидактики проводиться тільки з дорослими (вихователі, методисти, керівний склад, батьки).

Бесіди проводять безпосередньо з дітьми. Дослідник напередодні складає план бесіди, результати якої обов’язково’фіксує1. Наприклад, він поставив перед собою завдання: з’ясувати особливості словника дітей різного дошкільного віку; задля цього слід запропонувати такі запитання:

1 Розкажіть що ви знаєте про осінь, осінні явища (тема «Пори року») або про сім’ю, дошкільний заклад (теми «Сім’я», «Дошкільний заклад»);

2. Які ви знаєте прислів’я? Назвіть їх.

Бесіда проводиться індивідуально, з кожної вікової групи відбирають трьох дітей. Результати бесіди заносять у таблицю відповідно до теми (табл. 7).

Педагогічний досвід з методики розвитку мовлення вивчають за такими напрямами: а) кінцевий результат роботи вихователя; б) рівень творчості (раціоналізаторський, новаторський); в) кількість авторів (індивідуальний, колективний, груповий); г) спосіб виникнення (стихійний, організований).

Приступаючи до вивчення педагогічного досвіду з дошкільної лінгво-дидактики, дослідник складає план, за яким можна визначити мету і завдання вивчення досвіду; підготовчу роботу; надання допомоги вихователю, чий досвід вивчається; вивчення досвіду роботи; узагальнення та поширення досвіду роботи.

Передовий педагогічний досвід передбачає такі критерії вивчення: актуальність і перспективність, новизну, наукову вірогідність результатів.

Педагогічний експеримент охоплює констатувальний, формувальний і прикінцевий (контролювальний) етапи. Метою констатувального етапу експерименту є вивчення і опис розвитку мовлення чи навчально-мовленнєвої діяльності того аспекту, що вивчається; визначення вихідних рівнів розвитку мовлення. Формувальний експеримент передбачає створення спеціальних педагогічних умов для проведення дослідження, розроблення експериментальної методики та її апробацію. Прикінцевий етап визначає рівень знань, мовленнєвих умінь і навичок за результатами формувального експерименту (схема 8)1.

БІЛЕТ № 16 СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ

  1. Пізнавальна діяльність і пізнавальна активність.

  2. Планування роботи з розвитку мовлення.

  3. Дидактична гра з виховання звукової культури мовлення. («Можна їздити чи ні?». )