- •1.Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття
- •2. Лінгводидактичні дослідження н.В.Гавриш.
- •3. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •1.Методологічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактичні дослідження о.Трифонової.
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •Вправи для підготовки руки до письма
- •1.Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
- •2. Лінгводидактичні дослідження к.Крутій.
- •3. Методика визначення рівня розумової працездатності дитини
- •1. Засоби розвитку мовлення
- •2. Лінгводидактична концепція к.Д.Ушинського
- •3. Методика обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •1.Форми навчання дітей рідної мови
- •2.Критерії сформованості комунікативної потреби у дитини за м. Лісіною
- •3.Методика навчання дітей монологічного мовлення
- •1. Загальнодидактичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2.Періоди становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики, запропоновані т. Садовою.
- •3. Види спостережень за станом і характером розвитку мовлення вихователя.
- •1. Природничі засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична концепція в. О. Сухомлинського
- •3. Фрагмент заняття
- •1. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей
- •2. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- •3. Фрагмент заняття для активізації й закріплення граматичних форм слів. («Про Тому і Чому»)
- •1. Педагогічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична спадщина і. І. Срезневського
- •3. Методика навчання дітей діалогічного мовлення.
- •Фрагмент
- •1.Мовна і мовленнєва компетенції.
- •Психологічні засади лінгводидактики.
- •2.Навчання дітей розповіді за картинами
- •3. Особливості здійснення педагогічного експерименту з дошкільної лінгводидактики.
- •2. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •2.Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- •3. Діагностична методика обстеження формування граматичних умінь дітей дошкільного віку.
- •1. Поняття виразності мовлення
- •2.. Компетенції мовленнєвого спілкування дитини дошкільного віку за н.І.Луценко.
- •5. Діагностична методика з’ясування розуміння дітьми значень слів.
- •1.Поняття звукової культури мовлення
- •3. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- •1. Пізнавальна діяльність і пізнавальна активність.
- •2. Планування роботи з розвитку мовлення
- •1. Класифікація мовленнєвих дій і операцій дитини дошкільного віку.
- •2.. Закономірності засвоєння дитиною рідної мови за л.Федоренко.
- •II. Мета і методика перевірки.
- •III. Рівень розвитку мовлення дітей.
- •IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
- •V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
- •VI. Методична робота з колективом.
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
- •1. Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності
- •3.Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей. Зміст методик.
- •2. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •1. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- •2. Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників за т. Пироженко
- •3.Діагностична методика з’ясування вміння дітей переказувати казку.
- •1. Загальні методичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- •3. Специфіка занять з рідної мови у різновікових групах.
- •3. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- •1. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови
- •2.Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- •1.Усвідомлення дитиною мовлення
- •2. «Рідномовні обов'язки» і. Огієнка
- •3.Дидактична гра з формування граматично правильно мовлення дошкільників.
- •1. Часткові методичні принципи навчання рідної мови.
- •3. Фрагмент індивідуального заняття з формування граматично правильно мовлення дошкільників. («Подорож до країни чеберяйчиків»
- •1. Навчально-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку
- •2. Сучасний етап розвитку лінгводидактики в Україні
- •3.Фрагмент колекційного індивідуально-групового заняття з виховання звукової культури мовлення. (на тему : «Вчимо Ясочку-Незнайку вимовляти звук ш.)
- •1.Методи навчання дітей рідної мови.
- •2. . Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку .
- •3.Фрагмент комплексного заняття з рідної мови для середньої групи.
- •3. Методика обстеження
- •1. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- •1.Особливості засвоєння слова у дошкільному віці
- •2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- •Фрагмент
1.Форми навчання дітей рідної мови
Форма — це спосіб здійснення навчально-виховного процесу, оболонка для його внутрішньої сутності, логіки і змісту. Форма навчання - це спеціально організована діяльність вихователя і дітей, що відбувається в установленому порядку та в певному режимі і залежить від кількості тих, кого навчають (індивідуальна, групова, колективна, фронтальна), часу (коли навчають), місця й порядку його здійснення.
Розвиток мовлення дітей у дошкільному закладі здійснюється за двома формами - на організованих заняттях і в повсякденному житті.
Навчання рідної мови на заняттях - це планомірний, цілеспрямований процес розвитку мовленнєвих здібностей дітей, засвоєння ними елементарних знань про культуру мовленнєвого збагачення словника, формування мовленнєвих умінь і навичок.
Навчання рідної мови відбувається у межах особистісно орієнтованого підходу, який бере до уваги рівень мовленнєвого розвитку та мовні здібності, наміри, бажання, індивідуальні особливості кожної дитини і стимулює творчі вияви особистості з орієнтацією на її індивідуальність. Вихователю надається право вільно використовувати програмний матеріал із розвитку мовлення у межах однієї програми чи з інших варіантних програм. Наприклад, у молодшій групі з дітьми (5-6 осіб), які правильно вимовляють усі звуки (тобто діти випереджають базисний рівень розвитку), вихователь зобов'язаний працювати за програмою середньої (чи навіть старшої) групи або за іншою тематичною (складнішою) програмою, яка отримала експертне оцінювання.
Російські вчені О. Ушакова та Є. Струніна запропонували виокремити заняття, на яких навчання дітей рідної мови було б центральним, домінуючим завданням.
Провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є різні види занять (ігри-заняття): індивідуальні, на яких об'єднують дітей одного рівня мовленнєвого розвитку (1-4 особи); індивідуально-групові (4-8 осіб) та групові (до 15 осіб). Якщо у групі за списком 25 і більше дітей, їх розподіляють на дві чи більше підгруп.
Комплексні заняття проводять один раз на тиждень упродовж перших трьох тижнів кожного місяця. Тематичне заняття проводять на четвертому тижні кожного місяця у молодшій, середній і старшій групах за розділами «Словникова робота», «Виховання звукової культури мовлення» та «Формування граматичної правильності мовлення». Зауважимо, що у старшій групі можна також проводити тематичне заняття зі зв'язного мовлення.
Комплексне заняття з розвитку мовлення складається з трьох цілком самостійних частин: зв'язне мовлення (планується на кожному комплексному занятті), словник (або граматика), звукова культура мовлення (або словник). Розділ звукової культури переважно є третьою частиною заняття.
2.Критерії сформованості комунікативної потреби у дитини за м. Лісіною
Для визначення сформованості комунікативної потреби у дитини М. Лісіною було виділено чотири критерії, одночасна наявність яких і свідчить про те, що у дитини вже сформувалася потреба у спілкуванні.
Перший критерій - це увага й інтерес дитини до дорослого. Він засвідчує спрямованість дитини на пізнання дорослого і той факт, що дорослий стає об'єктом особливої активності дитини.
Другий критерій ~ це емоційні вияви дитини, адресовані дорослому. В них розкривається оцінка дорослого дитиною, яка виражається у її ставленні до нього і знаннях про нього.
1Лисина М. Й. Проблеми онтогенеза общения. - М.: Педагогика, 1986.
Третій критерій полягає в ініціативних діях дитини, спрямованих на те, щоб привернути увагу дорослого, виявити себе перед ним. У цій поведінці пробуджується прагнення дитини оцінити свої можливості шляхом реакції дорослого на її дії. Означений критерій є ніби дзеркальним відображенням першого: тільки там об'єктом уваги був дорослий, а тепер ним хоче стати дитина.
Четвертий критерій - це чутливість дитини до ставлення дорослого, в якій виявляється сприйняття нею тієї оцінки, яку дає їй дорослий. Зазначені критерії виникають не одразу, а поступово, що свідчить про поетапний характер формування потреби у спілкуванні. Будь-який критерій, виявлений окремо, недостатній для встановлення сформова-ності у дитини потреби у спілкуванні. Потреба у мовленнєвому спілкуванні, за Л. Виготським, розвивається протягом усього періоду віку немовлят і є однією з найважливіших передумов для появи першого усвідомленого слова. Якщо ця потреба не настала, то спостерігається затримка мовленнєвого розвитку.
На підставі досліджень процесів розвитку в дітей первинної комунікативної потреби М. Лісіна стверджує, що ця потреба формується на основі досвіду взаємодії дитини з людьми, що її оточують. Особливого значення при цьому набуває соціальна поведінка дорослого, який від початку ставиться до дитини як до суб'єкта спілкування, тобто як до рівноправного партнера, і водночас стимулює її до оволодіння комунікативними навичками.