- •1.Українська дошкільна лінгводидактика та її поняття
- •2. Лінгводидактичні дослідження н.В.Гавриш.
- •3. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •1.Методологічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактичні дослідження о.Трифонової.
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •Вправи для підготовки руки до письма
- •1.Становлення і розвиток мовленнєвого спілкування у дітей дошкільного віку
- •2. Лінгводидактичні дослідження к.Крутій.
- •3. Методика визначення рівня розумової працездатності дитини
- •1. Засоби розвитку мовлення
- •2. Лінгводидактична концепція к.Д.Ушинського
- •3. Методика обстеження мовленнєвої підготовленості дітей до школи
- •1.Форми навчання дітей рідної мови
- •2.Критерії сформованості комунікативної потреби у дитини за м. Лісіною
- •3.Методика навчання дітей монологічного мовлення
- •1. Загальнодидактичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2.Періоди становлення і розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики, запропоновані т. Садовою.
- •3. Види спостережень за станом і характером розвитку мовлення вихователя.
- •1. Природничі засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична концепція в. О. Сухомлинського
- •3. Фрагмент заняття
- •1. Лінгвістичні засади методики розвитку мовлення дітей
- •2. О. Ольжич: національне виховання українського дошкілля
- •3. Фрагмент заняття для активізації й закріплення граматичних форм слів. («Про Тому і Чому»)
- •1. Педагогічні засади лінгводидактики
- •2.Лінгводидактична спадщина і. І. Срезневського
- •3. Методика навчання дітей діалогічного мовлення.
- •Фрагмент
- •1.Мовна і мовленнєва компетенції.
- •Психологічні засади лінгводидактики.
- •2.Навчання дітей розповіді за картинами
- •3. Особливості здійснення педагогічного експерименту з дошкільної лінгводидактики.
- •2. Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
- •2.Методика навчання дітей розповіді з власного досвіду
- •3. Діагностична методика обстеження формування граматичних умінь дітей дошкільного віку.
- •1. Поняття виразності мовлення
- •2.. Компетенції мовленнєвого спілкування дитини дошкільного віку за н.І.Луценко.
- •5. Діагностична методика з’ясування розуміння дітьми значень слів.
- •1.Поняття звукової культури мовлення
- •3. Методи наукового дослідження в дошкільній лінгводидактиці
- •1. Пізнавальна діяльність і пізнавальна активність.
- •2. Планування роботи з розвитку мовлення
- •1. Класифікація мовленнєвих дій і операцій дитини дошкільного віку.
- •2.. Закономірності засвоєння дитиною рідної мови за л.Федоренко.
- •II. Мета і методика перевірки.
- •III. Рівень розвитку мовлення дітей.
- •IV. Методика роботи з розвитку мовлення.
- •V. Умови розвитку мовлення дітей у дошкільному закладі.
- •VI. Методична робота з колективом.
- •VII. Загальні висновки. Рекомендації щодо подальшої роботи.
- •1. Спілкування як специфічний вид дитячої діяльності
- •3.Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей. Зміст методик.
- •2. Програмне забезпечення навчання дітей рідної мови в дошкільних закладах України
- •3.Підготовка руки дитини до письма
- •1. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
- •2. Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників за т. Пироженко
- •3.Діагностична методика з’ясування вміння дітей переказувати казку.
- •1. Загальні методичні принципи навчання дітей рідної мови.
- •2. Типові граматичні помилки в мовленні дітей
- •3. Специфіка занять з рідної мови у різновікових групах.
- •3. Методика формування граматичної правильності мовлення у дітей
- •1. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови
- •2.Становлення і розвиток дошкільної лінгводидактики в зарубіжних країнах
- •1.Усвідомлення дитиною мовлення
- •2. «Рідномовні обов'язки» і. Огієнка
- •3.Дидактична гра з формування граматично правильно мовлення дошкільників.
- •1. Часткові методичні принципи навчання рідної мови.
- •3. Фрагмент індивідуального заняття з формування граматично правильно мовлення дошкільників. («Подорож до країни чеберяйчиків»
- •1. Навчально-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку
- •2. Сучасний етап розвитку лінгводидактики в Україні
- •3.Фрагмент колекційного індивідуально-групового заняття з виховання звукової культури мовлення. (на тему : «Вчимо Ясочку-Незнайку вимовляти звук ш.)
- •1.Методи навчання дітей рідної мови.
- •2. . Особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку .
- •3.Фрагмент комплексного заняття з рідної мови для середньої групи.
- •3. Методика обстеження
- •1. Характеристика методів і прийомів навчання дітей монологічного мовлення
- •1.Особливості засвоєння слова у дошкільному віці
- •2. Змістовий аспект мовленнєвого розвитку дітей і учнів
- •Фрагмент
3.Підготовка руки дитини до письма
У психічному розвитку дитини рухи руки відіграють особливу роль, оскільки вони починають розвиватися досить рано. Вже в переддошкіль-ному віці дитина легко маніпулює предметами та іграшками, хоча рухи її руки ще нескоординовані, неточні.
У дошкільному віці діяльність дитини урізноманітнюється, вдосконалюються рухи руки, пов'язані з використанням інструментів і знарядь праці (ножиць, молотка, пензлика, олівця тощо).
Протягом дошкільного віку зростає роль слова у формуванні рухових навичок, що, у свою чергу, підвищує ефективність рухового навчання, навички набувають усвідомленого й узагальненого характеру, знижується кількість помилок, зменшується час, потрібний на засвоєння нових навичок. Усе це сприяє формуванню у дітей старшого дошкільного віку нових, складніших рухових навичок.
Оскільки в основі оволодіння письмом лежить формування рухової навички, просторової орієнтації, розвиток координованих рухів руки й ока, то підготовка руки дитини до письма здійснюється протягом усього часу її перебування в дошкільному закладі і не обмежується тільки написанням елементів літер. Так, уже в молодшій групі використовують дидактичні ігри, спрямовані на розвиток дрібних м'язів пальців руки та формування вміння діяти за вказівкою дорослих: «Кожну намистину - на свою нитку», «Прокоти кульку», «Склади башту», «Побудуємо будинок».
У середній групі широко використовують ігри з мозаїкою, розбірними дидактичними іграшками, декоративне малювання.
У старшій групі проводять ігри на розвиток окоміру і дрібних м'язів руки: «Знайди такий самий малюнок», «Відгадай на дотик», «Виклади фігуру», «Підбери палички» та ін.
Отже, підготовка руки дитини до письма передбачає розвиток:
- п'ястка руки та дрібних м'язів пальців;
- координації рухів руки, пальців, очей, передпліччя;
- окоміру (вміння визначати центр, середину, підпорядковувати рухи руки, очей, контролю свідомості);
- просторових уявлень (зліва, справа, внизу, над і під лінією, між лініями);
- плавності, точності й ритму рухів;
- уміння проводити протягом 0,5 хв безвідривні лінії олівцем на папері, в зошиті.
БІЛЕТ № 22
Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах.
Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників за Т. Пироженко.
Діагностична методика з’ясування вміння дітей переказувати казку.
1. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах
На дошкільний вік припадає період посиленого росту організму дітей. Це певною мірою позначається на їхньому мовленні. Воно недосконале і має свої особливості. Враховуючи анатомо-фізіологічні й психічні особливості, що впливають на виховання звукової культури мовлення дітей (недостатня моторика мовленнєво-рухового апарату, неглибоке уривчасте дихання, недостатньо тонке слухове сприймання, легка збудливість, слабка і нестійка увага, велика емоційність, швидка втомлюваність, конкретність мислення, яскраво виражене наслідування мовлення), можна визначити загальні особливості звуковимови в усіх вікових групах. Це швидке, нечітке й невиразне мовлення, тихий голос, неправильне дихання, неправильна вимова звуків і слів при малій рухливості зубів і губ.
На четвертому році життя відбувається подальше зміцнення артикуляційного апарату: стають координованішими рухи м'язів, що беруть участь у творенні звуків. Так, зміцнення м'язів кінчика язика сприяє правильній вимові без пом'якшення твердих приголосних. Діти починають правильно вимовляти слова зі збігом двох-трьох приголосних, наближуються до норми і чіткіше вимовляють свистячі звуки, з'являються звуки ц, ш, ж, ч, л, р. Проте більшість дітей ще не вимовляють шиплячі та сонорні звуки. Видих дитини стає довшим (3-5 с). У цьому віці діти не завжди можуть керувати своїм голосовим апаратом: змінювати висоту голосу, темп мовлення. Іноді на запитання дорослого відповідають тихо, хоча з однолітками розмовляють голосно. Діти передають інтонацію адекватно ситуації спілкування Вдосконалюється мовленнєвий слух дітей, вони помічають неправильну вимову однолітків, однак у цьому віці ще не усвідомлюють причини неправильного звукового оформлення слів, хоча на слух легко розрізняють близькі за звучанням слова. Наприкінці четвертого року життя вимова дітей значно поліпшується, закріплюється правильна вимова свистячих звуків, з'являються шиплячі, в окремих дітей - звук р, проте в більшості звуковимова ще недосконала.
Д. Ельконін називає усвідомлення звукової культури мовлення основним якісним новоутворенням психічного розвитку дітей п'яти років. За твердженням ученого, розвиток усвідомлення матеріальної сторони мовлення у дошкільному віці є вирішальним моментом його засвоєння саме тому, що воно підвищує можливості орієнтування дитини у складних співвідношеннях граматичних форм. Означене новоутворення є однією з істотних передумов нового етапу в оволодінні звуковою системою мови, етапу, що пов'язаний з навчанням грамоти - читання і письма. За Д. Ельконіним, у дошкільному віці дитина досягає такого рівня розвитку мовлення, коли воно стає не тільки засобом спілкування та пізнання, а й предметом вивчення.