Контрольні запитання

1 Що Ви знаєте про особливості відбору проб для аналізу? Які відбори проб можуть бути?

2 Як відбирають середньо пропорційну пробу?

3 Що роблять з метою підвищення концентрації визначуваного інгредієнту?

4 На скільки груп поділяють методи концентрування? Що таке загальне концентрування та вибіркове?

5 Що таке контактні методи?

6 На які типи поділяються мережі спостереження?

7 Що таке стаціонарні пости? Де їх встановлюють?

8 За якими програмами проводять спостереження на стаціонарних станціях?

9 Як проводять визначення дистанційними методами?

4.6 Водні проблеми України

(самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навики самостійної роботи з літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

• охарактеризувати водний фонд України, проблеми економії води в країні.

Завдання: прочитати текст в підручнику Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко «Основи екології: теорія та практикум» стр.86-90. Скласти конспект згідно питань приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

Що відносять до водного фонду України? Які шляхи пропонуються для вирішення проблем гідросфери? Відповідайте на ці питання за наступним планом:

1 Водний фонд України.

2 Структура водоспоживання за галузями народного господарства.

3 Екологічні проблеми України, пов’язані з водою.

4 Шляхи розв’язання проблем гідросфери в Україні.

5 Економія води.

Склавши конспект, закрийте зошит та відповідайте на запитання.

Запитання для самоконтролю

1 Що відносять до водного фонду України?

2 Які галузі народного господарства більш над усе споживають воду?

3 Який рівень водозабезпеченості України?

4 Як вплинуло на стан Дніпра будівництво каскаду водосховищ?

5 Які екологічні проблеми України, пов’язані з водою, Вам відомі?

6 Які шляхи пропонуються для вирішення проблем гідросфери?

7 Як досягається економія води?

4.7 Основні екологічні характеристики водойм

(лекція)

Мета: ознайомити студентів з екологічними характеристиками водойм, навчитися визначати температуру води у водоймі, швидкість течії річки або струмка, визначати поперечний профіль потоку.

План

1 Загальні відомості про екологічні характеристики водойм

2 Визначення температури води у водоймі

3 Визначення швидкості течії річки чи струмка

4 Визначення поперечного профілю потоку

Екологічними характеристиками водойм, зокрема текучої води річок, є температура, прозорість, кольоровість, вміст розчинених сполук і зависей, швидкість потоку співвідношення кількостей води, що втікає і витікає, профіль глибини, характер берегів і дна.

Визначення температури

Температура є важливим екологічним чинником. Підвищення температури інтенсифікує гідроліз багатозарядних катіонів, спричиняє дегазацію води, збільшує токсичність окремих сполук, прискорює біохімічні процеси у воді водойм. Крім того, кожен живий організм має свій оптимальний режим температур; поза межами стійкості гідробіонти гинуть.

Промислові підприємства, що скидають у природні водойми теплу воду, спричинюють теплове забруднення водойм. Особливо сприяють забрудненню теплові й атомні електростанції – їх води нагріті до 450С.

Температуру води визначають за допомогою термометрів (спиртових, ртутних, термісторних тощо). Якщо глибина водойми понад 1м, температуру визначають через кожний 1 метр глибини. При цьому для замірювань на глибині понад 1 м термометр слід «залінивити». Для цього чутливий кінець термометра (спиртову чи ртутну кульку) треба обмазати шаром пластиліну завтовшки в кілька міліметрів. Такий термометр довше сприймає температуру навколишнього середовища (тільки «лінивий») і його слід витримувати на глибині замірювання кілька хвилин (тривалість встановлюють дослідним шляхом). Він також довше утримує визначену температуру і не встигає змінити її показ під час підйому його на поверхню. Для замірювання температури на глибинах понад 1м використовують шпагат із поділками на метри і сантиметри. До нижнього кінця прив’язують термометр і баласт. Попередньо глибину водойми промірюють у місці, де визначатимуть температуру. Глибинні вимірювання температури виконують із містка або човна, причому слід суворо дотримуватися правил безпеки поведінки на воді. Температурні вимірювання проводять одночасно з іншими дослідженнями (відбором проб води, визначенням її прозорості тощо).

Вимірювати температуру води в річці бажано поблизу місця скидання у водойму води з підприємства чи електростанції. У цьому разі замирювання виконують вище й нижче від місця скидання. Складають два температурні профілі річки й порівнюють їх між собою.

Визначення швидкості течії річки чи струмка

Швидкість течії впливає на процес самоочищення вод, їх насиченість киснем, температуру.

Виходять на середину струмка (якщо він неглибокий) або випливають на середину річки в човні й ставлять його на якір. Тримаючи в одній руці кінець стрічки, другий її кінець з прив’язаним до нього плавучим предметом опускають у воду, одночасно натиснувши кнопку секундоміра. Коли стрічка натягнеться, зупиняють секундомір. Під час замірювання рука, що тримає вільний кінець стрічки, має бути якомога ближче до поверхні води.

Якщо відомі час і довжина стрічки, легко визначити швидкість течії ( в метрах на секунду). Повторюють процедуру 3 – 4 рази й визначають середнє значення всіх замирювань.

До важливих екологічних показників, від яких належить концентрація забрудників, що потрапляють у річку, належить об’єм потоку. Для визначення об’єму потоку в якихось прийнятих його межах слід заздалегідь визначити швидкість потоку ν (див. вище), середню ширину l ( в метрах), середню довжину секції потоку s, де проводять замірювання, і середню глибину h. Об’єм потоку визначають за формулою:

W = lshν, м³

Визначення поперечного профілю потоку

Важливим показником, від якого залежать такі екологічні характеристики, як температура, швидкість потоку і характер донних організмів, є також поперечний профіль потоку. Визначення цього параметра проводять біля неширокого й неглибокого потоку, який можна легко подолати вбрід.

Натягують мірну стрічку впоперек потоку й закріплюють її кінці на берегах кілочками. Через певні інтервали заміряють глибину потоку, визначаючи в кожній точці заміру характер донного матеріалу і кількість донних рослин. Якщо ширина струмка становить 1 м, то замірювати глибину слід через кожні 5 см, за ширини 5 м – через кожні 50 см.

Накреслюють поперечний профіль потоку, позначивши в кожній точці заміру характер донного матеріалу, ввівши умовні знаки для таких порід, як пісок, гравій, намул, валуни, корінні породи, а також донних рослин.