Контрольні запитання

1 Забруднення атмосферного повітря негативно впливає на людей, рослин та тварин. Чому?

2 Як проводять визначення при контактних методах? Для чого потрібні поглиначі?

3 Що визначають дистанційними методами?

4 Для чого використовують індекс забрудненості атмосфери? Що показує цей індекс?

3.2 Зміни в атмосфері, зумовлені її забрудненням

(самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навики самостійної роботи з літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

• проаналізувати причини та наслідки глобальних екологічних катастроф, що спричинені забрудненням атмосфери.

Завдання: прочитати текст в підручнику Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко «Основи екології: теорія та практикум» стр.71-73. Скласти конспект згідно питань приведених нижче. Відповісти на питання для самоконтролю.

Надмірне виснаження природних ресурсів і забруднення атмосферного повітря спричинили розвиток кількох негативних процесів глобального масштабу – утворення і розростання озонових дір, формування парникового ефекту, появу кислотних дощів. Які вони проявляються? Які наслідки цих процесів? Відповідайте на ці питання за наступним планом:

1 Глобальне потепління клімату.

2 Руйнування озонової оболонки Землі.

3 Кислотні дощі.

4 Смоги.

5 Самоочищення атмосфери.

Склавши конспект, закрийте зошит та відповідайте на запитання.

Запитання для самоконтролю

1 Що є причиною виникнення глобальних екологічних проблем?

2 Що є причиною парникового ефекту?

3 Охарактеризуйте наслідки глобального потепління клімату.

4 Як виникають кислі дощі? Які їх наслідки для живих організмів?

5 Чому з’являються озонові діри?

6 Що таке смог?

7 Які види смогу Вам відомі?

8 Охарактеризуйте процеси самоочищення атмосфери.

Модуль 4

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ

4.1 Загальні відомості

(лекція)

Мета: надати студентам загальні відомості про техногенний вплив на гідросферу, проблеми, пов’язані з ним, про споживачів водних ресурсів і природні та антропогенні чинники забруднення водойм.

План

1 Причини проблем, пов’язаних з гідросферою

2 Галузі господарства як споживачі та користувачі водних ресурсів

3 Природні та антропогенні чинники, від яких залежить хімічний склад води

Проблеми, пов’язані з гідросферою, зумовлені браком прісної води для потреб людства, а також її забрудненням, порушенням природних колообігів та зменшенням продуктивності водних екосистем.

Насамперед вода – найголовніша мінеральна сировина, якої людство витрачає в 1000 разів більше, ніж вугілля чи нафти. Крім того, використовуючи чисту воду для власних потреб, людина повертає в природу меншу її кількість і значно гіршої якості, найчастіше у вигляді стічних вод.

Оскільки вода здійснює взаємозв’язки в екосистемах, то порушення будь – якого ланцюга впливає і на кількість та якість води. Зокрема, в разі надходження в поверхневі стоячі водойми значних кількостей нітроген містких та фосфатних сполук з полів створюються умови для швидкого розмноження влітку синьозелених водоростей і погіршення стану водойми – евтрофікації, яка спричиняє:

• збільшення каламутності води;

• прогрівання верхніх шарів води;

• появу неприємного запаху і смаку води внаслідок виділення у воду продуктів розкладання органічних речовин та метаболітів;

• створення гіпоксичних умов і прискорення процесів гниття;

• зниження рН води;

• загибель окремих видів гідро біонтів.

Нестача питної води в певних регіонах пов’язана з нерівномірним розміщенням поверхневого стоку. Крім того, 96 % прісних вод знаходиться в льодових щитах Антарктиди, Гренландії, айсбергах, льодовиках, у зоні вічної мерзлоти.

Стосовно водних ресурсів усі галузі господарства поділяють на дві групи:

• споживачі, які забирають воду, використовуючи її для виготовлення продукції, а потім повертають у меншій кількості та гіршої якості (у вигляді стічних вод);

• користувачі, які використовують воду, як середовище (рибальство, водний транспорт, лікувальні установи чи курорти для купання та відпочинку) або як джерело енергії (гідроелектростанції), але й вони, як правило, погіршують якість води.

За даними ВООЗ, багато захворювань пов’язані зі споживанням води низької якості (кожен шостий житель Землі використовує для питних потреб воду, яка не відповідає санітарним вимогам).

До водних об’єктів, які потребують екологічного вивчення, належать океани, моря, ріки, озера, штучні водойми, болота, підземні та стічні води.

Вода – менш мінливе, ніж повітря середовище. Хімічний склад води, її фізичні характеристики, швидкість трансформації забрудників залежать від природних чинників:

• Хімічного складу ґрунту берегів і мулу;

• Температури;

• Багатства рослинного і тваринного світу водойми;

• Швидкості течії;

• Глибини водойми;

• рН води;

• вмісту розчиненого кисню

та антропогенних, зокрема сусідства:

• тваринницьких ферм, звалищ;

• сільськогосподарських угідь, особливо рисових чеків та виноградників, де використовують різноманітні пестициди;

• промислових підприємств, енергетичних об’єктів;

• штучних водосховищ;

• місць скидання господарсько-побутових чи промислових стічних вод.

Стабільність і трансформація хімічних сполук у воді залежать від наявності кількох забруднюючих речовин, які, взаємодіючи між собою, можуть утворювати як нетоксичні, так і більш токсичні, ніж вихідні, сполуки. Зокрема, сполуки меркурію за наявності органічних речовин здатні утворювати значно небезпечнішу для живих організмів сполуку – диметилмеркурій; хлор у надлишкових концентраціях хлорує органічні речовини до хлороформу та діоксинів.

Значною мірою впливають на хімічний стан водойм водонаповнення, скидання теплих вод, активізація різних мікробіологічних процесів.