- •Пояснювальна записка
- •Модуль 1 методологічні особливості сучасної екології Вступ
- •1 Мета та завдання курсу
- •Контрольні запитання
- •1 Що вивчає дана дисципліна?
- •1.1 Методологічні особливості сучасної екології
- •Модуль2 сучасні методи дослідження стану довкілля
- •2.1 Загальні відомості
- •1 Якісний аналіз
- •Контрольні питання
- •1.1 Методологічні особливості сучасної екології
- •Запитання для самоконтролю
- •Контрольні питання
- •1 Які Ви знаєте методи аналізу дослідження стану довкілля?
- •2.2 Хімічні методи дослідження стану довкілля
- •Запитання для самоконтролю
- •2. 3 Фізико-хімічні методи аналізу стану довкілля
- •1 Загальні відомості про фізико-хімічні методи аналізу стану довкілля
- •Контрольні питання
- •1 На чому ґрунтуються фізико-хімічні методи аналізу стану довкілля?
- •2. 4 Фізичні методи дослідження стану навколишнього середовища
- •Чутливість інструментальних методів аналізу
- •Контрольні запитання
- •2.5 Біохімічні методи дослідження
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 3 визначення екологічного стану повітряного середовища
- •3.1 Загальні відомості
- •1 Контроль за станом атмосфери
- •Контрольні запитання
- •3.2 Зміни в атмосфері, зумовлені її забрудненням
- •4.1 Загальні відомості
- •Контрольні питання
- •4.2 Проблеми забруднення поверхневих вод
- •Запитання для самоконтролю
- •4.3 Вплив природних чинників на хімічний склад природних поверхневих вод
- •Гранична концентрація солей, що зумовлюють смакові відчуття
- •Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом
- •Контрольні запитання
- •4.4 Процеси самоочищення водойм
- •Запитання для самоконтролю
- •4.5 Особливості відбору проб на аналіз
- •Способи підготовки проб води
- •Контрольні запитання
- •4.6 Водні проблеми України
- •Запитання для самоконтролю
- •4.7 Основні екологічні характеристики водойм
- •Контрольні запитання
- •4.8 Зависі і розчинені речовини
- •Контрольні запитання
- •4.9 Хімічне та біохімічне споживання кисню (хск та бск5)
- •Контрольні запитання
- •4.10 Визначення твердості води
- •Контрольні запитання
- •4.11 Розчинний кисень
- •Запитання для самоконтролю
- •4.12 Сполуки нітрогену та сульфуру
- •1 Кількісний фото колориметричний метод визначення аміаку
- •Визначення нітритів
- •Визначення нітратів
- •Контрольні запитання
- •4.13 Фосфати. Флуориди. Хлориди
- •Фотометричний метод визначення фосфатів
- •Запитання для самоконтролю
- •4.14 Хром. Алюміній. Меркурій.
- •Контрольні запитання
- •5 У якому вигляді алюміній міститься в природних водах?
- •4.15 Нафтопродукти
- •4.16 Загальна токсичність водного середовища
- •4.17 Дослідження антропогенної евтрофікації водойм
- •Токсичність води оцінюють за п’ятибальною шкалою:
- •Перехідні коефіцієнти для фітопланктону
- •Перехідні коефіцієнти для енергетичних або кисневих показників
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 5 визначення екологічного стану ґрунтів
- •5.1 Загальні відомості
- •Оптимальні значення рН для основних сільськогосподарських культур
- •Контрольні запитання
- •5.2 Причини втрат ґрунтів
- •Запитання для самоконтролю
- •5.3 Визначення вмісту нітратів, рухливого алюмінію, купруму та катіонообмінної здатності ґрунтів
- •Санітарне число ґрунту
- •Контрольні запитання
- •1 Назвіть природні та антропогенні джерела нітратів у ґрунті.
- •5.4 Дослідження гідрогенсульфуру та залишкової токсичності ґрунту
- •Запитання для самоконтролю
- •5.5 Розпізнавання мінеральних добрив як можливих забруднювачів ґрунтів і природних поверхневих водойм
- •Запитання для самоконтролю
- •5.6 Основні забрудники ґрунтів
- •Метали, які входять до складу засобів хімізації сільськогосподарського виробництва
- •Контрольні запитання
- •5.6 Основні забрудники ґрунтів
- •Запитання для самоконтролю
- •Модуль 6 екологічні дослідження живої речовини
- •6.1 Загальні відомості. Фотосинтез
- •Контрольні запитання
- •6.2 Вплив різноманітних чинників на процеси росту та розвитку рослин
- •Біологічні особливості виду:
- •Екологічні особливості виду:
- •Ценотичні особливості виду:
- •Запитання для самоконтролю
- •1 Які функції виконує вода в рослинах?
- •6.3 Аутекологічні дослідження
- •Біологічні особливості виду:
- •Екологічні особливості виду:
- •Контрольні питання
- •6.4 Оцінка побутових і промислових відходів
- •Вивчення складу побутових відходів
- •Методика вивчення складу побутових відходів
- •Методика вивчення складу промислових відходів
- •Контрольні запитання
- •Література
Контрольні запитання
1 Від яких чинників залежить каламутність води?
2 Що таке зависі?
3 Як визначають прозорість води?
4 Яким чином тварини – фільтратори змінюють каламутність вод?
5 Яким методом користуються для визначення каламутності?
6 Чи впливає прозорість води на процеси фотосинтезу у водних рослин і як саме?
7 Як визначають вміст розчинених речовин?
4.9 Хімічне та біохімічне споживання кисню (хск та бск5)
(лекція)
Мета: ознайомитися з перманганатною окиснюваністю води, визначенням хімічного споживання кисню (ХСК), поняттям біохімічного споживання кисню (БСК5) та з приготуванням води для розбавляння.
План
1 Визначення хімічного споживання кисню (ХСК)
2 Визначення дихроматної окиснюваності води (прискорений метод)
3 Відомості про біохімічне споживання кисню БСК5, методи його визначення
4 Приготування води для розбавляння
Визначення хімічного споживання кисню (ХСК)
Дихроматна окиснюваність (або ХСК) – це величина, що характеризує загальний вміст у воді відновників (неорганічних та органічних), які реагують із дихроматом калію в сульфатній кислоті (1:1) в перерахунку на кисень (в м2 О2/л).
Окиснення органічних сполук відбувається майже цілком до СО2, Н2О, N2 при використанні каталізатора - сульфату арґентуму Ag2SO4, хоча бензол, піридин, толуол та інші ароматичні вуглеводні повністю не окиснюються навіть за цих умов.
Перед визначенням ХСК аналізовану воду фільтрують. Щоб фільтр не поглинав органічних речовин або з нього органічні речовини не потрапляли у воду, фільтр промивають гарячою водою і під час фільтрування викидають перші 200 – 250 мл фільтрату.
Якщо стічна вода містить органічні речовини, які легко окиснюються на повітрі або леткі, замість фільтрування воду відстоюють і для аналізу відбирають верхній прозорий шар.
За відсутності у воді хлоридів як каталізатор використовують Ag2SO4. Якщо аналізована стічна вода містить хлориди і лише легкоокиснювані органічні речовини, то визначення можна провести без Ag2SO4; хлорид-іони окиснюються до вільного хлору і в отримані результати вносять поправку: на 1 мг Cl - витрачається 0,23 мг О2.
Якщо стічна вода містить органічні речовини, що окиснюються лише за наявності Ag2SO4,то для зв'язування хлоридів додають сульфат меркурію (ІІ) HgSO4 в такій кількості, щоб на кожен мг Cl - припадало 15 мг Hg (22,5 мг HgSO4); при цьому утворюється розчинний, але малодисоційований HgСl2, який при надлишку Hg2+ стійкий навіть за наявності концентрованої сульфатної кислоти і дихромату калію.
Хлорид-іони при концентрації менш як 1 г/л усуваються додаванням 0,4 г HgSO4. Якщо концентрація Сl - вища за один г/л, то HgSO4 додають у 15 - кратній до Сl- кількості. Одночасно потрібно додати 5 мл концентрованої сульфатної кислоти для кращого розчинення HgSO4.
Заважаючий вплив сульфід-іонів усувають додаванням до проби дихромату калію і невеликої кількості концентрованої сульфатної кислоти та стоянням суміші впродовж кількох хвилин за кімнатної температури.
Визначення дихроматної окиснюваності води (прискорений метод)
Метод використовується для аналізу слабо забруднених стічних вод. Якщо у воді містяться хлорид-іони, їх потрібно або відділити, або визначити їх вміст і результат відняти від загальної окиснюваності води.
Біохімічне споживання кисню (БСК5)
БСК5 – це кількість кисню в міліграмах, необхідна для окислення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до СО2 і Н2О впродовж 5 діб без доступу повітря і світла.
БСК5 - важливий екологічний показник стану природних водойм. За високого вмісту органічних речовин у воді швидко розмножуються аеробні бактерії, для життєдіяльності яких необхідний кисень. Це може зумовити зниження вмісту розчиненого кисню, призвести до гіпоксичних умов і загибелі окремих видів гідробіонтів. БСК5 не включає витрат на нітрифікацію.
Перед проведенням аналізу на біохімічне споживання кисню заздалегідь визначають окиснюваність води: перманганатну (якщо вода містить незначну кількість органічних речовин), дихроматну (за умови високого вмісту органічних речовин, включно з важкоокиснюваними).
Стічну воду відстоюють 2 години, розбавляють призначеною для цього водою. Розбавлення розраховують діленням значення ХСК (мг О2/л) на 4. Цей результат показує, у скільки разів треба розбавити воду, що аналізується. Без розбавлення визначають БСК5 від 0 до 6 мг О2/л. Вміст кисню у пробі після інкубації не має бути нижчим за 2 – 3 і вищим за 5 – 6 мг О2/л.
Мінімальний об’єм відібраної проби – 10 мл; якщо потрібна менша кількість води, виконують ступінчасте розбавлення. Пробу відміряють і наливають у мірну колбу місткістю 500 мл; доливають до риски водою для розбавлення. Якщо проба розбавлена менше, ніж 1:20, то її слід термостатувати. Пробу в колбі перемішують.
Приготування води для розбавляння
Воду для розбавляння готують із дистильованої води, яку відстоювали впродовж 4 – 5 діб, додаючи поживні для мікроорганізмів солі. До них належать:
Фосфатний буферний розчин;
Сульфат магнію;
Хлорид Fe (ІІІ);
Хлорид кальцію.
У дистильовану воду вносять по 1 мл поживних солей на 1 л води. Перемішують струшуванням для аерації. Безпосередньо перед визначенням БСК у воду для розбавляння додають культуру мікроорганізмів (1 мл на 1 л води) і 200 мг гідрокарбонату натрію NaHCO3 на 1 л води для створення рН у межах 6,8 – 7,5.
Як культуру мікроорганізмів використовують “ґрунтову бовтанку”: 25 г ґрунту з горщиків для квітів вносять у 0,5 л дистильованої води, перемішують, відстоюють протягом 1 години; 2 рази фільтрують; фільтрат додають до води для розбавляння в кількості 1 мл на 1 л води.
Вода для розбавляння за кімнатної температури (18 – 20º С) має містити 8 – 9 мг/л розчиненого кисню. БСК води для розбавляння визначають одночасно з визначенням БСК проби. БСК5 води для розбавляння не має перевищувати 0,5 мг/л.
