1. Систематичне положення. Дають повну назву і схарактеризовують систематичне положення виду. Наводять близькі за походженням види, а також ті, що мають морфологічну подібність і трапляються в цьому регіоні.

2. Біологічні особливості виду:

• будова дорослої особини, характерні морфологічні ознаки, розмір, маса;

• спосіб пересування;

• спосіб живлення та чим живиться; морфологічні пристосування до цього типу живлення;

• особливості розмноження, кількість нащадків;

• особливості життєвого циклу (середня тривалість життя, наявність чи відсутність стадії личинки тощо);

• особливості поведінки (як реагує на зовнішні подразники, як спілкується свого чи іншого виду).

3. Умови місцеперебування виду: середня температура, умови зволоження (на вологих чи сухих місцях трапляється), яке значення має освітлення (дані наводять на момент дослідження).

4. Екологічні особливості виду:

• спосіб життя (окремо, зграями, сім’ями; денний чи нічний);

• численність на досліджуваній місцевості;

• види рослинна цій території, які рослини є кормом, схованкою тощо;

• вили, що співіснують з досліджуваними; їх стосунки між собою; наявність чи відсутність виду – хазяїна, паразита, симбіонта;

• об’єкти конкуренції та ступінь конкуренції;

• положення виду в трофічних ланцюгах біоценозу; якщо можливо, оцінюють його біологічну продуктивність.

Роботу виконують упродовж усієї практики.

Контрольні питання

1. Що таке аутекологія?

2. Що є метою аут екологічних досліджень рослин і тварин?

3. За якою схемою проводять аут екологічні дослідження рослин?

4. Як проводять подібні дослідження для тварин?

6.4 Оцінка побутових і промислових відходів

(лекція)

Мета: ознайомити студентів з загальними відомостями про побутові та промислові відходи і методи їх утилізації, навчитися встановлювати масову частку кожної категорії побутових відходів у відсотках, визначати склад промислових відходів.

План

1. Загальні відомості про побутові відходи.

2. Визначення масової частки кожної категорії побутових відходів.

3. Загальні відомості про відходи виробництва.

4. Методи знешкодження промислових відходів.

5. Ефективність використання промислових відходів.

Вивчення складу побутових відходів

Побутові відходи – це все те, що викидають із житлових будинків і установ: харчові відходи, старий одяг і взуття, спрацьована техніка, посуд, газети тощо. Кількість побутових відходів та їх склад може коливатись у широких межах не лише для різних країн, а й для сусідніх кварталів одного міста.

Основну частину побутових відходів становлять папір, залишки харчових продуктів, скло, залізо та його сплави. У промислово розвинених країнах витрати на упаковку – потенційний відхід – досягають 2-3% національного доходу.

Кількість відходів щороку зростає, сміттєзвалища забирають дедалі нові території, від спалювання забруднюється повітря, експорт сміття в слаборозвинені країни – теж не найкращий вихід.

Нові технології використання побутових відходів передбачають сортування сміття; ущільнення органічних компонентів; спалювання їх з подальшим використанням добутої енергії у вигляді теплової чи електричної та очищення димових газів; виплавляння металів та скла після попереднього відбору метало- та скловмісних матеріалів.

Рециклізація – це включення відходів у колообіг (переробка металобрухту на метал, макулатури на папір чи картон тощо).