Запитання для самоконтролю

1 Які функції виконує вода в рослинах?

2 Як рослини пристосовуються до браку води в ґрунті?

3 Які чинники довкілля знижують вміст хлорофілу в рослинах?

4 Як Ви можете пояснити багатство барв лісу восени?

5 Які процеси відбуваються в клітині завдяки хлорофілу?

6 Моркву рекомендують вживати разом з рослинними та тваринними жирами. Чому?

7 Назвіть чинники, що сприяють накопиченню нітратів у рослинах ?

8 Як можна зменшити вміст нітратів у рослинній продукції?

9 Які природні й антропогенні джерела свинцю та його сполук у довкіллі Ви знаєте?

10 Де в організмі людини накопичується плюмбум і яку він має фізіологічну дію?

6.3 Аутекологічні дослідження

(лекція)

Мета: надати студентам загальні відомості про аутекологію, про аутекологічні дослідження рослин і тварин, особливість та необхідність таких досліджень.

План

1. Поняття аутекології

2. Аутекологічні дослідження рослин.

3. Аутекологічні дослідження тварин.

Аутекологічні дослідження рослин

Аутекологія – найдавніший розділ екології, що вивчає екологічні особливості окремих видів організмів і пристосування їх до умов навколишнього середовища.

Метою роботи є спостереження за окремими видом рослини в природі, складання його екологічної характеристики, вивчення екологічної ніші.

Обладнання: пристосування для виготовлення гербарію, лопата, блокнот, ручка, олівці, визначник рослин.

Хід роботи

Розглядають певний вид рослин у природі і складають опис виду за схемою.

1. Систематичне положення. Дають повну назву і схарактеризовують систематичне положення виду. Наводять найближчі за систематичним положенням види, що трапляються в цьому регіоні. Порівнюють їхні морфологічні особливості.

2. Біологічні особливості виду:

• тип і розвиток кореневої системи;

• форма й розміри стебла, надземних і підземних пагонів, листків, наявність чи відсутність ворсинок, воскового покриву, колючок та інших специфічних морфологічних ознак;

• форма, розмір і колір квіток;

• характер цвітіння рослини, спосіб запилення;

• особливості плодів чи насіння рослини, способи їх поширення;

• особливості життєвого циклу, співвідношення між фазами вегетації, цвітіння та утворення плодів;

• стадія, на якій перебуває рослина на момент досліджень.

3. Екологічні особливості виду:

• Едафічні чинники (тип ґрунту і материнської породи, середня товщина ґрунтових горизонтів, ступінь зволоження і польова вологоємкість ґрунту, рН ґрунту та особливості його текстури);

• Кліматичні чинники (денні та нічні температури, середня вологість повітря, освітленість);

• Топографічні чинники (на схилах якої експозиції трапляється вид, на відкритих чи затінених місцях, чи впливає висота над рівнем моря на поширеність виду).

4. Ценотичні особливості виду:

• рослини ростуть окремо чи куртинами; тип ценозу, в якому трапляється вид; характер популяції;

• набір видів, що ростуть поруч;

• характер конкуренції з іншими видами, чи є рослина хазяїном, паразитом чи симбіонтом;

• як рослина пов’язана з тваринами у трофічних ланцюгах.

До опису виду слід додати гербарій рослини.

Аутекологічні дослідження тварин

На підставі спостережень у природі за певними видами тварин дають екологічну характеристику виду та описують його екологічну нішу.

Обладнання та матеріали: пристосування для спостереження та лову тварин; лупа, підзорна труба, фотоапарат, сачок, морилка, посуд для зберігання комах чи дрібних тварин, визначник тварин, блокнот, олівець, ручка.

Хід роботи

Проводять спостереження за певними видами водяних чи наземних членистоногих або дрібних ссавців і складають опис виду за схемою.