Контрольні запитання

1 Чи потрібен хром для життєдіяльності рослин? Які функції він виконує?

2 Чому в стічних водах, які піддають біологічному очищенню, обов’язково контролюють вміст хрому?

3 Чим можна пояснити залежність токсичності алюмінію (ІІІ) для гідро біонтів від твердості води?

4 Чи впливає рН води на розчинність сполук алюмінію у воді? Яким чином і чому?

5 У якому вигляді алюміній міститься в природних водах?

6 Стічні води яких виробництв містять сполуки меркурію?

7 Чому органічні сполуки меркурію більш небезпечні для живих організмів, ніж неорганічні?

8 Як потрапляє ртуть і її сполуки у повітря, поверхневі водойми, грунт?

4.15 Нафтопродукти

4.16 Загальна токсичність водного середовища

4.17 Дослідження антропогенної евтрофікації водойм

(самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навики самостійної роботи зі спеціальною літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

- ознайомити студентів з наслідками попадання нафтопродуктів у поверхневі водойми; поняттям загальної токсичності водного середовища, визначити п’ятибальну шкалу токсичності води, проаналізувати наслідки евтрофікації водойм.

Завдання: прочитати текст в підручнику Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко «Основи екології: теорія та практикум» стр.243-246. Скласти конспект. Відповісти на питання для самоконтролю.

Нафтопродукти

Нафтопродукти – це продукти переробки нафти, що складається переважно з вуглеводів у різних співвідношеннях і поділяються на фракції: бензинову (петролейний ефір: лігроїн), газову (газ, газойль) і мазут залежно від температури кипіння й числа атомів карбону.

Вуглеводні надходять у довкілля як з природних джерел (розломи в земній корі та океанічному дні, гниття мертвих організмів в анаеробних умовах, виверження вулканів, виділення рослин), так і з антропогенних (нафтовидобування: нафтопереробка, аварії під час транспортування нафти; стічні води численних підприємств, викиди транспорту).

Нафтопродукти шкідливі для гідробіотнів (особливо якщо містять ароматичні вуглеводні), хоча в природі існує чимало організмів, починаючи від найпростіших, які споживають вуглеводні нафти і нафтопродукти як джерело карбону для створення біомаси, сприяючи тим самим очищенню водойм і ґрунтів. Цю властивість використовують у біологічних методах ліквідації нафтових плям на поверхні Світового океану та суші.

Утворюючи тонку плівку на поверхні води, нафта і нафтопродукти змінюють газовий і температурний режим води; швидкість руйнування, випаровування чи осадження їх компонентів (процеси самоочищення) залежать від легкості і розчинності, стійкості, хімічної активності, природи сполук.

Метод ґрунтується на екстракції ефіророзчинних фракцій нафти і нафтопродуктів з подальшою відгонкою розчинника. Вміст нафтопродуктів визначають за різницею мас склянки з нафтопродуктами і пустої склянки.

Відбирають 100-200 мл стічної води (залежно від концентрацій нафтопродуктів) у ділильну лійку, добавляють хлорид натрію до насичення і екстрагують нафтопродукти, збовтуючи розчин з трьома послідовними порціями по 25 мл кожна. Усі екстракти збирають у невеликий сухий стакан, добавляють 5-10 г безводного хлориду кальцію, збовтують і через 15 хв ефірний розчин фільтрують в інший, попередньо висушений і зважений стакан.

Хлорид кальцію промивають кілька разів великими порціями ефіру і приєднують до основного розчину, пропускаючи крізь той самий фільтр. Ефір відганяють на водяній бані за температури води 45-50⁰С. Нафтопродукти в стакані доводять у сушильній шафі за температури 50⁰ до постійної маси і зважують.

Масову концентрацію нафтопродуктів х у стічній воді обчислюють за формулою:

х= ((a-b)*1000*1000)/V,

де а - маса стакана з нафтопродуктами, г;

b - маса пустого стакана, г;

V - об’єм стічної води, взятої для аналізу, мл.

Загальна токсичність водного середовища

З метою спостереження за зміною якості вод поверхневих водойм у природних умовах чи після надходження в них стічних вод використовують біотестування. Тест – організмом є дафнія – жителька прісних водойм, за виживанням та поведінкою якої оцінюють загальну токсичність водного середовища.

Залежно від мети експерименту проби відбираються через різні інтервали часу: щодоби, через 3 доби, щотижня, щомісяця. Температура води 17-22⁰ С.