- •1. Основні результати проекту
- •Визначення негативних тенденцій
- •1.1.1. Невідповідність освіти сучасним ринкам праці
- •1.1.2. Зниження конкурентоспроможності української освіти на ринку освітніх послуг
- •1.1.3. Усунення від участі в освітній політиці бізнесових кіл, громадських організацій, політичних партій
- •1.1.4. Державна монополія в освіті
- •Аналіз причин
- •1.2.1. Недостатня інституційна спроможність українського Уряду
- •1.2.2.Відсутність політичного діалогу з питань важливості європейської інтеграції для української освіти.
- •1.2.3. Нехтування віковими, регіональними, соціальними особливостями та інтересами груп під час визначення цілей і здійснення кроків щодо європейської інтеграції в освіті
- •1.2.4. Неефективне використання ресурсів технічної допомоги і західного досвіду
- •1.3. Пропозиції
- •2. Карта досліджень і проектів освітньої політики
- •3. Перелік досліджень і проектів освітньої політики за напрямками трансформації освіти в контексті європейської інтеграції України.
- •Посилення ролі громадськості у виробленні освітньої політики
- •Ефективне використання ресурсів міжнародної технічної допомоги
- •Інформація про хід виконання проекту
- •В) підготовка і використання електронної версії опитувальника
- •Г) публікація інформації про проект і опитування
- •Ж) підготовка заключного звіту
- •З) розсилка заключного звіту учасникам проекту
- •Додатки
- •Питання для експертів
- •Зміни в освіті: відповідність тенденціям ринку праці.
- •Європейська інтеграція України як стратегічне завдання освітньої політики.
- •Тема 1. Зміни в освіті: відповідність тенденціям ринку праці
- •Тема 2. Європейська інтеграція України як стратегічне завдання освітньої політики
- •Реформування освіти наблизить Україну до Європи
- •Центр запрошує до обговорення змін у системі освіти
- •Програма заключних семінарів і результати обговорень Регламент семінару-обговорення 14.09.00 Зміни в освіті: відповідність тенденціям ринку праці.
- •Європейська інтеграція України як стратегічне завдання освітньої політики
- •Звіт про семінар у Львові
- •Європейська інтеграція України як стратегічне завдання освітньої політики
- •І. Цілі державної політики інтеграції освіти
- •Як, на Вашу думку, урядові рішення щодо української освіти, які було ухвалено за останні дев’ять років, вплинули і продовжують впливати на ситуацію в освіті?
- •Ліля Гриневич
- •Петро Мавко
- •Мирослава Прихода
- •Олена Шнуровська
- •Оксана Винницька
- •Як вони сприяють європейській інтеграції України? Як у цих державних документах та урядових рішеннях використовано досвід інших країн, що успішно інтегруються до Європи?
- •Навіщо і кому потрібна європейська інтеграція в освіті?
- •Лист до експертів – учасників проекту
- •Наша мета
- •В яких сферах ми працюємо
- •Економічна політика
- •Державне управління
- •Освітня політика
- •Політика європейської інтеграції
- •Регіональна політика
- •Які послуги ми надаємо
- •Дослідження державної політики
- •Регулярні дослідження
- •Контрактні дослідження
- •Підготовка учасників політичного процесу
- •В уряді
- •2. Обгрунтування
- •Пропозиції щодо складу учасників
- •Політичний Питання
- •Продукти
- •Перший етап. Аналіз ситуації, проблеми і перспективи розвитку освіти
- •Теми домашніх завдань і для обговорення під час сесії Аналіз ситуації
- •Аналіз стану справ, проблеми і перспективи розвитку складових сфери освіти
1.3. Пропозиції
З огляду на наведені причини проблем в освітній політиці України, учасниками проекту було визначено такі необхідні складові у здійсненні трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції:
1.3.1.Підвищення інституційної спроможності державних службовців
Учасники проекту вважають, що інституційну спроможність можна посилювати через практичне навчання урядовців, коли вони виконують завдання, тісно пов’язані з реформами в економіці і суспільстві. Передача такої спроможності відбувається завдяки створенню груп аналізу політики і стратегічного планування в уряді. Досвід роботи західних консультантів з українськими урядовими експертами над розробкою політичного меморандуму Світового банку про стан економіки країни свідчить про те, що якість документів, які розробляють урядові аналітики, залежить від знань та інструментів, засвоєних ними під час їхньої роботи. У групах аналізу політики українські учасники - високі посадові особи Кабінету Міністрів та різних міністерств - самі розробляють стратегічні документи за систематичної консультативної підтримки західних консультантів. Такі групи вже створено у Секретаріаті Кабінету Міністрів і в Міністерстві економіки, до них включено представників інших міністерств і Адміністрації Президента. Планують створення такої групи в Міністерстві освіти і науки.
1.3.2.Посилення ролі громадськості у виробленні освітньої політики
Таке посилення має відбуватися, на думку учасників проекту “Трансформація української освіти в контексті європейської інтеграції”, через створення механізмів постійного консультування з громадськістю і незалежними експертами з питань освітньої політики. Прикладами перших спроб залучення громадськості до політичного процесу в освіті є обговорення перспектив освітньої політики в рамках проекту “Майбутнє України: План для Президента”, а також громадське обговорення проекту закону “Про вищу освіту”. Участь громадськості полягає також у створенні громадсько-державної системи управління освітою, коли частина управлінських, політичних функцій в освіті, а також функцій щодо надання освітніх послуг передають недержавним організаціям та приватному сектору.
1.3.3. Децентралізація та регіоналізація освіти
Має відбуватися поступова децентралізація освіти на основі аналізу її багатоукладності, врахування особливостей регіонів, інтересів територіальних громад, соціальних прошарків під час вибору моделей управління, реформування змісту освіти, способів її організації і фінансового забезпечення. Учасники проекту вважають, що ці вимоги повинні враховуватися при розробці програми трансформації освіти, яка має стати інструментом державної освітньої політики. Важливою складовою цієї програми є локальні проекти реформування освіти, розвитку освітньої політики на місцях. Важливу роль у забезпеченні цього процесу відіграють незалежні аналітичні центри - фабрики думки, або “думаючі танки” - Educational Policy Think Tanks.
1.3.4. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсів міжнародної технічної допомоги і міжнародного досвіду
Міжнародна допомога і західний досвід є дуже важливими ресурсами, якщо їх використовувати для координації зусиль всіх учасників процесу освітньої політики. Дуже важливим і досить складним завданням є налагодження взаємодії і комунікації українського уряду, національних неурядових організацій зі світовою громадськістю, досягнення порозуміння і співпраця у питаннях розробки і втілення освітньої політики. Цей напрямок, на думку учасників проекту “Трансформація освіти в контексті європейської інтеграції”, мають забезпечувати: а) розробкою нових підходів до більш ефективного використання ресурсів міжнародної технічної допомоги;
б) більш широким використанням досвіду інших країн, насамперед, розвинутих демократій і тих, що стали на шлях економічних реформ та європейської інтеграції у реформуванні освіти;
в) перетворенням вимог європейської інтеграції на змістовну і організаційну рамку під час розробки освітньої політики України.
1.3.5. Розробка концептуальних засад публічної освітньої політики
Цей напрямок забезпечує аналіз ситуації в українській освіті, визначення загальних підходів і рамок вироблення освітньої політики, яка б відповідала передусім інтересам суспільства, громадян України, а також розробці стратегій її втілення.
1.3.6. Розвиток інфраструктури освіти, впровадження нових технологій
Розвиток освіти мають розглядати разом із технологічним і інноваційним розвитком. Особливу увагу треба зосередити на впровадженні високих технологій в освіту.
1.4. Очікувані результати успішної освітньої політики
Успішне впровадження цих шести напрямків освітньої політики за умови раціонального використання ресурсів міжнародної технічної допомоги і виконання вимог європейської інтеграції зробить можливим:
1.4.1. Створення ринку освітніх послуг
Не може й бути мови про серйозну освітню політику, якщо не буде дієвої програми приватизації, демонополізації освіти і створення ринку освітніх послуг.
1.4.2. Посилення впливу освітньої політики на інші сфери життя суспільства
Вплив освіти на інші сфери життя суспільства відбувається через зміни змісту освіти, введення нових спеціальностей і програм. Освіта містить у собі зародки інших сфер, тому шлях економічних і суспільних реформ пролягає через освіту.
1.4.3. Забезпечення відповідності освіти сучасним ринкам праці
До механізмів забезпечення зв’язку між освітніми закладами та ринками праці відносять, по-перше, рейтинги навчальних закладів. Рейтинги складають незалежні експертні організації, вони враховують рівень працевлаштування випускників, а не показники успішності в навчанні. По-друге, поява рекрутінгових фірм та можливість внесення інформації про студентів українських закладів освіти і науки до світових баз даних, надають їм змогу претендувати на перспективні робочі міста. По-третє, зміни у формах підготовки студентів відповідно до перспектив розвитку структури ринку. І, нарешті, - це просвіта щодо структури та вимог міжнародного ринку праці. Всі ці зміни потребують більшої участі бізнесових кіл та недержавних організацій у регулюванні освіти на локальному рівні, на рівні окремих учбових закладів.
