- •Н.Г. Лебедєва, о.Т. Джурелюк, д.О. Самойленко Психологія
- •Рецензенти:
- •Переднє слово
- •Теоретична частина Тема 1 основні поняття та категорії психології
- •Тема 2 світ психічних пізнавальних процесів особистості
- •Середні значення абсолютних порогів виникнення відчуттів для різних органів відчуття людини
- •Операційні компоненти мислення
- •Характеристика процесів пам’яті
- •Мнемічні властивості особистості
- •Види пам’яті
- •Завдання до семінарсько-практичного заняття з теми 2 Скласти конспект та підготувати доповіді за темами:
- •Практикум
- •Завдання та запитання для самопідготовки та контролю
- •Тема 3 індивідуально-психологічні властивості особистості
- •Природна основа темпераменту
- •Темперамент і особистість
- •Структура характеру
- •Формування характеру
- •Структура і види здібностей
- •Розвиток здібностей
- •Здібності та проблема професійного самовизначення
- •Потреби
- •Самооцінка особистості
- •Ідентифікація
- •Рефлексія
- •Тема 4 емоційно-вольова сфера особистості
- •Роль емоцій та почуттів в житті людини
- •Класифікація емоцій
- •Структура емоційної сфери людини
- •Стадії вольової дії
- •Вольові якості особистості
- •Тема 5 соціально-психологічні феномени особистості в групі
- •Тема 6 спілкування як психологічний чинник розвитку людини
- •Невербальні засоби спілкування (нзс)
- •Механізми взаєморозуміння
- •Психологічні впливи під час спілкування
- •Види психологічних впливів
- •Основні абстрактні типи співрозмовників (за п. Міцич)
- •Типи поведінки співрозмовників
- •Тема 7 психологія конфліктів
- •Основні моделі розвитку конфліктів
- •Тема 8 психологічне забезпечення професійної діяльності
- •Завдання до семінарсько-практичного заняття з теми 8 Скласти конспект та підготувати доповіді за темами:
- •Запитання і завдання для самопідготовки та контролю
- •Практична частина Методика оцінки суб’єктивного стану «сан»
- •Опитувальник Спілберга-Ханіна (сх)
- •Шкала оцінки реактивної тривожності (за Спілбергером-Ханіним)
- •Шкала оцінки особистісної тривожності
- •Оцінка рівня нервово-психічної стійкості (методика «Прогноз» за в. А. Бодровим)
- •Реєстраційний лист до анкети «Прогноз»
- •Ключі для опрацювання даних методики «Прогноз»
- •Характеристика рівнів і визначення груп нервово-психічної стійкості (нпс) юнаків 18-22 років за результатами методики «Прогноз» (дані авторів)
- •Питання анкети «Прогноз»
- •Особистісний опитувальник г. Айзенка
- •Ключ до опитувальника г. Айзенка
- •Бланк обстеження Ключ до опитувальника г. Айзенка
- •Виміри особистості (за г. Айзенком)
- •Методика визначення типу акцентуації рис характеру і темпераменту к. Леонгарда і х. Смішека (лс)
- •Тест опитувальника Леонгарда-Смішека
- •Ключ до методики Леонгарда-Смішека
- •Схеми та таблиці
- •Словник
- •Орієнтовні питання до заліку
- •Контрольна робота завдання
- •Тестові питання до заліку
- •Методичні рекомендації до контрольних робіт для студентів-заочників
- •Варіанти контрольних робіт
- •Творче індивідуальне завдання
- •Методичні рекомендації до семінарсько-практичних занять
- •Вимоги до оформлення реферату:
- •Вимоги до оформлення фіксованої доповіді:
Формування характеру
Перші ознаки виникнення і закріплення рис характеру можна спостерігати вже на початку життя людини. Вік від 2-3 до 9-10 років є сенситивним для становлення характеру. Цей період є оптимальним для розвитку рис характеру завдяки притаманній людині віковій сенситивності. Під впливом дорослих можуть формуватися як позитивні так і негативні риси, наприклад, доброта, чуйність. товариськість або, навпаки, егоїстичність, байдужість до людей, черствість. Початок формування таких рис пов'язаний з першими місяцями життя і значною мірою залежить від стилю спілкування з дитиною матері чи особи, що її заміняє.
Пізніше формуються працьовитість, акуратність, сумлінність, відповідальність, наполегливість та інші «ділові» якості як і їхні антиподи). Відбувається це у процесі дитячих ігор та виконання доступних видів домашньої праці зі стимулюючою підтримкою з боку дорослих. Комунікативні риси характеру стають більш виразними в початкових класах середньої школи, коли в дитини різко зростає діапазон контактів з однокласниками і вчителями, з’являються нові шкільні друзі.
Розвиток і закріплення вольових рис характеру відбуваються в підлітковому віці, а його моральних й світоглядних основ – у старших класах середньої школи (період ранньої юності). В студентські роки ( другий період юності) найбільш активним є розвиток «моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру і, що важливо, оволодіння повним комплексом функцій дорослої людини, включаючи громадянські, суспільно-політичні, професійно-трудові» (Б.Г. Ананьєв). По закінченні вищого навчального закладу характер фактично сформований.
Здібності
Структура і види здібностей
Відомо, що за всіх рівних умов (рівня знань, навичок, витрат часу) різні люди досягають неоднакових результатів. Якість і засоби виконання будь-якої діяльності, її успішність і рівень досягнень залежать від здібностей особистості. Здібності – це індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають умовам успішного виконання тієї чи іншої діяльності, а саме – набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці.
Кожна здібність має свою структуру, яка залежить від розвитку особистості.
Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний та творчий. Людина, яка знаходиться на репродуктивному рівні розвитку здібностей, виявляє високі уміння засвоювати знання, оволодівати діяльністю і здійснювати її відповідно до зразка, що пропонується. На творчому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне. Зазначені рівні розвитку здібностей не слід вважати незмінними, оскільки кожна репродуктивна діяльність містить елементи творчості, а творча діяльність включає репродуктивну, без якої вона не може здійснюватися.
Найвищий рівень розвитку і прояву здібностей позначають поняттями талант і геній. Талановиті і геніальні люди досягають в теорії і практиці нових результатів, які мають велике значення для суспільства. Проте, між поняттями талант і геній існує відмінність. Талановиті люди створюють нове у межах вже визначених ідей, напрямів, способів досліджень. Геніальна людина відкриває принципово нові шляхи в галузі наукових досліджень, виробництва, мистецтва тощо.
Крім рівнів в психології розрізняють загальні й спеціальні здібності. Загальні здібності забезпечують відносну легкість і продуктивність у засвоєнні знань і виконанні різних видів діяльності. Під спеціальними здібностями розуміють психологічні особливості індивіда, які дають можливість успішно виконувати певні види діяльності (музика, математика, лінгвістика тощо).
До спеціальних здібностей належить віднести й здібності до практичної діяльності: конструктивно-технічні, організаційно-управлінські, педагогічні, підприємницькі та інші.
Згідно з іншим підходом, в структурі здібностей виділяють потенційні і актуальні можливості розвитку. Потенційні здібності – це можливості розвитку індивіда, які виявляються кожного разу, коли перед ним постає необхідність розв’язання нових завдань. Проте, розвиток індивіда залежить не тільки від його психологічних якостей, але й від тих соціальних умов, у яких ці якості можуть або не можуть бути реалізовані. У такому випадку говорять про актуальні здібності. Справа у тому, що далеко не кожна людина може реалізувати свої потенційні здібності відповідно до своєї психологічної природи, оскільки для цього може не бути об’єктивних умов і можливостей. Отже, можна зробити висновок, що актуальні здібності складають тільки частину потенційних.
