5. Типологічні особливості сучасних студентів

Характер людини найкраще розкривається тоді, коли вона дає оцінку характеру іншо ї людини.

Жан Поль, німецький письменник

Джерело справжньої оригінальності починається з того, щоб не мати бажання бути тим, ким ви не є.

Л. Віттенштейн, австралійський філософ

У психології широко використовується типологія особистості - кла­сифікація людей на групи за певними істотними ознаками, їхнім співвід­ношенням, за «прототипом».

Хоча всі ми різні, однак культура певного соціального середовища в конкретний історичний момент накладає глибокий відбиток на психо­логію особистості, формує як індивідуальні її відмінності, так і типові особливості. «Діти більше схожі на свій час, ніж на своїх батьків» - ві­доме спостереження народної педагогіки.

Які ж типові молодіжні прояви викликало сьогодення? Чим не схожі нинішні студенти на своїх попередників? Соціально-психологічний пор­трет сучасного студента визначається насамперед статусом студентства в умовах становлення ринкової економіки, трансформації всіх сфер суспіль­ного життя в Україні. Незважаючи на всі негаразди, протягом останніх ро­ків вища школа в Україні, на відміну від інших ланок освіти, не тільки не скоротила своїх обсягів надання освітніх послуг, а навпаки, збільшила.

Нинішнє покоління студентів має переваги перед своїми попередни­ками у виборі форми навчання (денна (очна), вечірня, заочна й дистан­ційна, екстернат), змісту освіти (вибіркові навчальні дисципліни, фа­культативні заняття, індивідуальний навчальний план і графік навчаль­ного процесу тощо). Вони мають відкритий доступ до різних джерел інформації, у т. ч. до сучасних інформаційних технологій, зокрема ме­режі Інтернет. Урегульована також правова база функціонування систе­ми вищої освіти - прийнято Закон України «Про вищу освіту», в якому, зокрема, чітко визначено права та обов’язки студентів, а також функції студентського самоврядування. Вища освіта в Україні поступово інте­грується в європейський освітній простір (Болонський процес).

До чинників, які визначають соціально-психологічний портрет сучас­ного студента, належать такі:

1. Рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, поін­формованість про реалії навчального процесу, уявлення про своє про­фесійне майбутнє тощо, тобто те, з чим студент приходить до вищої школи і впливати на що можна лише опосередковано.

2. Організація навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин викладача зі студентами та інші чинники, які проявля­ються в процесі навчання та якими можна управляти.

Які ж типові прояви в поведінці та діяльності сучасних студентів? Процес вибору професії, навчання у ВНЗ для багатьох студентів став більш прагматичним, цілеспрямованим, що відповідає тим соціально-еко­номічним і політичним змінам, ціннісним трансформаціям, які відбува­ються в українському суспільстві. Так, значущість вищої освіти як само­стійної соціальної цінності, яка має соціокультурну, особистісну і статусну привабливість, послабилась. Водночас відбуваються певні зміни в системі цінностей молоді щодо майбутньої трудової діяльності і професії, найваж­ливішими серед яких є висока оплата праці, цікава робота, можливість до­сягти професійної майстерності, а також виявляти ініціативу. Прагматич­ний підхід молодих людей виявляється також у поглядах на різні аспекти професійної діяльності. Пріоритетними стають зручні години роботи, три­вала відпустка, відповідність змісту діяльності своїм здібностям тощо. Хо­ча вища освіта й не розглядається єдиною передумовою досягнення всього цього, однак і не заперечується її значення та роль у професійній кар’єрі.

За рівнем професійної спрямованості М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибо- вич розглядають таку типологію студентів:

Перший тип - студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона зумовлена чіт­ким уявленням про майбутню професію. Орієнтація в професійній сфері пов’язана-з привабливістю змісту фаху, його відповідністю власним зді­бностям, високою соціальною значущістю. Ці студенти характеризують­ся високим рівнем навчально-пізнавальної активності.

Другий тип - студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії. Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація про професію поверхова. Головна орі­єнтація у професійній сфері пов’язана з соціальними можливостями, що надаються професією, із широким застосуванням спеціальності та пер­спективою успішної професійної кар’єри. Для більшості студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним (або індиферентним) ставленням до професії та продовженням навчання у ВНЗ. Через це їхня навчально-пізнавальна активність характеризується непостійністю, чер­гуванням спадів і підйомів.

Третій тип - студенти з негативним ставленням до професії. Мотива­ція вибору ВНЗ зумовлена переважно загальновизнаними в суспільстві

цінностями вищої освіти. Рівень їхніх уявлень про професію низький. У фаховій сфері приваблює матеріальна винагорода, соціальні можливості, що надаються професією (робота в місті, тривала відпустка тощо). По­казники навчально-пізнавальної активності невисокі й дуже нестійкі.

Залежно від ставлення студентів до професійного навчання і громад­ської роботи, за їхньою соціальною активністю та позанавчальними ін­тересами можна виокремити такі типи (або групи) студентів'.

1. ий тип: Студенти, яким притаманний комплексний підхід до мети та завдань професійного навчання. Вони мають широкі пізнавальні інте­реси, допитливі, ініціативні, успішно навчаються з усіх предметів. Багато читають додаткової літератури, самі активно шукають нові аргументи, додаткові обґрунтування, порівнюють інформацію і знаходять істину, за­цікавлено обмінюються думками з товаришами, перевіряють достовір­ність своїх знань.

Студент такого типу має орієнтацію на широку спеціалізацію, на різ­нобічну глибоку професійну підготовку. Він бере активну участь у роботі наукових гуртків або проводить наукові дослідження разом із виклада­чем. Ці студенти активні в громадській роботі, знаходять час для відвіда­ння театру й музею, заняття спортом тощо.

2. ий тип: Студенти, які чітко орієнтуються на вузьку спеціалізацію. Хоча пізнавальна діяльність студента й виходить за межі навчальної про­грами, проте, на відміну від першого типу, якому притаманне подолання рамок навчальної програми нібито в ширину, цей вихід здійснюється в глибину. Для цієї групи студентів притаманне цілеспрямоване, вибіркове набуття лише тих знань, умінь і навичок, які необхідні (на їхню думку) для майбутньої професійної діяльності. Ці студенти добре й відмінно на­вчаються з предметів, що пов’язані з їхньою спеціальністю, одночасно не виявляючи належного інтересу до суміжних наук і дисциплін.

Система духовних запитів студента звужена рамками професійних інтересів і тими, які перебувають поблизу них.

3. ій тип: Цю групу складають студенти ледарі та нероби. До вищої школи вони прийшли за вимогою батьків, «за компанію» з товаришем або щоб не йти працювати чи служити в армії. Сфера їхніх інтересів міс­титься за межами навчально-професійної діяльності. До навчання став­ляться байдуже, постійно пропускають заняття, мають «хвости». Якщо їм допомагають товариші (батьки або викладачі), то часто «дотягують» до отримання диплому.

У психологічній літературі є також інша типологія студентів. Так, наприклад, В.Т. Лісовський виділяє такі типи студентів: «Гармонійніш», «Професіонал», «Академік», «Організатор громадської роботи», «Лю­битель мистецтва», а також «Старанний», «Середняк», «Розчарова­ний», «Ледар», «Творчий», «Богемний».

Неправильною є настанова окремих викладачів щодо студентів: «Во­ни нічого не хочуть, вони нічого не знають». Неправда - хочуть, але не того, що, на думку викладачів, повинні хотіти. Знають, але не те, що вони повинні, знову ж таки, на думку викладачів, знати.

А яким має бути «ідеальний» студент, якого Ви мріяли б навчати не­вдовзі? Один зі студентів на це відповів коротко: «Справжній студент той, хто звільнений від шкільних стереотипів». Водночас викладачі так характеризують ідеального студента:

• уміє вчитися;

• розсудливий;

• самостійний (самоконтроль, самоорганізація тощо);

• творчий (мислить творчо);

• має інтерес до науки, бере участь у науковому гуртку.

А які типи студентів бачать самі студенти у своєму студентському се­редовищі? Ось одна така типологія, яку запропонували студенти:

1. Відмінники - «зубрили» - ті, хто постійно відвідують заняття і через наполегливу працю (не завжди раціонально організовану) домагаються гарних результатів. Вони дуже дисципліновані, а тому з них часто обира­ють «старост».

2. Відмінники - «розумні» - ті, хто володіють високим інтелектом, ве­ликою шкільною освітньою базою і своїми запитаннями можуть здивува­ти деяких викладачів. Дехто з них вважає: «Навіщо відвідувати кожне за­няття, адже ми й так розумні». Взагалі навчаються за принципом «усього потроху».

3. Студенти - «трудівники» - ті, хто постійно навчається, але через невисокий рівень розумових здібностей їхнім успіхам у навчанні не по­заздриш.

4. «Випадкові» - це контингент різноманітний: дівчата, які бажають стати «дипломованими» дружинами; юнаки, що «косять від армії»; ле­дарі, яких батьки «всунули» до університету, аби вони хоча б чимось за­ймалися. Після закінчення ВНЗ вони працюють переважно не за спеці­альністю.

5. Студент - «трутень» - той, хто живе за рахунок інших, вико­ристовує чужі знання, матеріал (конспекти, контрольні роботи тощо) як власний; нікому не допомагає, але сам постійно потребує допомоги; зде­більшого невдячно «використовує» інших.

Отже, при роботі зі студентами потрібно враховувати психологічні особливості особистісного їхнього розвитку, які зумовлені як своєрід­ністю соціальної ситуації розвитку студентства, так і основними інди­відуально-психологічними відмінностями юнацького віку. Викладачеві потрібно безумовно «приймати» кожну особистість студента в її непо­вторному вияві та визнавати за ним право власного вибору.

Питання для самоконтролю

1. Проаналізувати чинники, які характеризують студентство як окрему соціальну групу. Які є та чим зумовлені особливості сучасного сту­дентства в Україні?

2. Які особливості юнацького віку є визначальними для когнітивного та соціально-психологічного розвитку студента?

3. Дати коротку характеристику студентського періоду життя людини за схемою аналізу психологічного віку.

4. Чому навчання у ВНЗ є одним з головних чинників соціалізації осо­бистості студента? За якими основними механізмами вона здійсню­ється? Чому соціалізацію розглядають як безперервний і принципово незавершений процес?

5. Використовуючи психологічну літературу, розкрити соціально-психо­логічний портрет сучасного студента. Наскільки і в чому він збігаєть­ся або ні з реальним портретом студента з Вашої колишньої групи? Чи є протиріччя? Які? (Відповісти письмово).

6. Чи відомий Вам художній твір або фільм, одним з героїв якого є сту­дент? Яку характеристику дає автор цьому студентові? Яке ставлення автора до цього героя?

7. Чи має позитивне значення для формування особистості студента криза його ідентичності? Якщо так, то яке? Як допомогти студентові переборювати кризи віку?

8. В яких проявах поведінки та рисах особистості студента виявляється успішність його адаптації до ВНЗ? Чому інфантильність і конформізм студента заважають його адаптації? Запропонуйте власну програму підвищення рівня соціально-психологічної адаптації студента до ви­щої школи.

9. Де шукати джерела розвитку студента? Доведіть, що істинний розвиток особистості студента - це насамперед саморозвиток, самовиховання.

10. Мета юності: доросле буття, мати мужність щодо самого себе при­йняти завдання розвитку і внутрішньої свободи. Чому для цього по­трібний здоровий розвиток «Я»?

11. Чому студентський період життя людини вчені називають доленос­ним, а його закінчення- періодом «сходження людини до вершин творчості»?

Література

Абдуллина О.А. Личность студента в процессе профессиональной по-

дготовки // Вьісшее образование в России. - 1993. - № 3. - С. 165-170.

Андреев А. Студент и культура: Информация к размьішлению // Вьіс­шее образование в России. -2004. - №4. -С. 101-105.

БалабановаЛ.М. Психолого-педагогічні проблеми студентського віку // Психологія: 36. наук, праць. - К: НПУ, 1999. - Вип. 4(7). - С. 169-170.

Барабаш Н. Психофизиологические особенности студентов с различ- ннми типами «коронарного поведения» / Н. Барабаш, М. Тульчинский // Вестник вьісшей школьї. - 2000. - №3. - С. 32-33.

Бондаренко О.Ф. Психологічні особливості сучасної студентської мо­лоді та проблеми підготовки психолога-практика // Практична психологія і соціальна робота. - 2003. - №4. - С. 8-13.

Бохонкова Ю. Можливості корекції особистісних чинників соціально- психологічної адаптації // Соціальна психологія. - 2005. - № 2. - С. 45-54.

Вайсеро К.И. О социально-культурной адекватносте студентов Н Ин- новации в образовании. - 2002. - №4. - С. 77-88.

Вербан Е.О. Стратегії і прийоми психологічного подолання життєвих криз особистості // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - №8. - С. 7-9; № 9. - С. 12-14.

Герасімова Н.Є. Внутрішньоособистісні конфлікти в процесі соці­альної адаптації студентів до умов вищих навчальних закладів: Автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.СКостюка АПН України. - К„ 2004. -21 с.

Демченко В.А. Самосвідомість як фактор психологічної адаптації першокурсників до навчальної діяльності: Автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - X., 2006. - 19 с.

Драчук А. Соціально-психологічний портрет студентів за роки ста­новлення України як самостійної держави // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2005. - №4. - С. 84-86.

Жигайло Н. Психологічні проблеми адаптації студентів-першокурс­ників і шляхи їх вирішення II Педагогіка і психологія професійної осві­ти. - 2004. - №4. - С. 107-112. .

Иванова Н.Л. Межкультурная адаптация студентов / Н.Л. Иванова, И.А. Мнацаканян // Вопросм психологии. - 2006. - №5. - С. 90-99.

Иоголевич її. Особенности индивидуальности студентов-менедже- ров //Вопросм психологии. - 2005. - № 3. - С. 97-107.

Кіпень В. Українське студентство: на що орієнтуємося і що цінуємо?

11. Управління освітою. - 2001. - № 22. - С. 3-5.

Конопкин О.А. Общая способность к саморегуляции как фактор субь- ективного развития // Вопросм психологии. - 2004. - №2. - С. 128 - 135.

Левківська Г.П. Адаптація першокурсника в умовах ВЗО. - К.: Науко­во-методичний центр, 2001. - 128 с.

Литвинова Л.В. Психологічні механізми подолання дезадаптаційних переживань студентів-першокурсників: Автореф. дис.... канд. психол. наук:

0. 07 / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2004. - 17 с.

Медведская Е.И. Личностная штовность студентов-пснхологов к про- фессиональной деятельности І І Психология в вузе. - 2005. -№2. - С. 47-52.

Мещерякова ИА. Проблемное поле и переживання студентов / И.А. Ме- щерякова, А.В. Иванова // Психологическая наука и образование. - 2004. - №2. - С. 5-10.

Научитель Е. Адаптация студента в вузе // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - № 7. - С. 21 -23.

Особистісні кризи студентського віку: 36. наук. ст. / Відп. ред. Т.М. Ти- таренко. - Луцьк: Ред.-вид. відділ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - 110 с.

Петрова Н.И. Динамика самоактуализации у студентов творческих специальностей // Вопросьі психологии. - 2005. - №1. - С.45-50.

Подоляк Л. Г. Психологія раннього юнацтва // Психологічна газета. -

2004. - №18.-С. 28-31.

Попелюшко Р.П. Аналіз вивчення проблеми формування самооцін­ки у студентської молоді // Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - №7. - С. 72-75.

Разумникова О.М. Взаимодействие тендерних стереотипов и жиз- ненньїх ценностей как факторов вьібора профессии // Вопросьі психоло­гии. - 2004. - №4. - С. 76-83.

Розсказова О. Особливості соціалізації студентської молоді на сучас­ному етапі розвитку суспільства // Соціальна педагогіка: Теорія та прак­тика. - Луганськ: Луганський національний пед. ун-т ім. Т. Шевченка. -

2004. - №2. - С. 23-26.

Савченко С.В. Социализация студентской молодежи в условиях ре- гионального образовательного пространства. - Луганск: Альма-Матер,

2003. - 406 с.

Скрипник В. Особливості перебігу та самосприйняття соціально-пси­хологічної адаптації студентів-першокурсників // Психологія і суспіль­ство. - 2005. - №2. - С. 87-93.

Сорочинська В. Є. Соціально-педагогічні умови успішної адаптації студентів вищих навчальних закладів // Педагогіка і психологія профе­сійної освіти. - 2006. - №6. - С. 133-147.

Татенко В.О. Володимир Андрійович Роменець (1926-1998): Життя ж вчинок і подія / В.О. Татенко, Т.М. Титаренко // Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології XX століття. - К.: Либідь, 1998. - С. 7-3

Чайка В.Г. Особенности социально-психологической адаптации студен­тов к обучению в вузе // Инновации в образовании. - 2002. - №2. - С. 35-41.

Шихи Г. Возрастнме кризисьі: Ступени личностного роста. - СПб.: Ювента, 1999. - 434 с. ^

Зриксон 3. Идентичность: юность и кризисШер. с анш. -М., 1996. - 344 с.

Юрченко В.І. Дослідження особливостей «Образу-Я» майбутнього вчи­теля із застосуванням модифікованого тесту «Двадцять тверджень самостав- лення» // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - №3. - С. 5-7.

3. ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ЯК МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

[У Національній доктрині розвитку освіти визначено головне завдан­ня вищої школи - «професійна підготовка студентів, формування фахів­ців із вищою освітою, здатних до творчості, прийняття оптимальних рі­шень, таких, що володіють навичками самоосвіти й самовиховання, умі­ють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності». Щоб вирішити це складне завдання, викладачеві потрібно враховувати психологічні закономірності професійного становлення студента як май­бутнього фахівця, забезпечувати у вищому навчальному закладі належні психолого-педагогічні умови для його особистісного зростання і профе­сійного самоствердження.