5. Психологічні особливості студентського самоврядування

Мені не було коли проводити детальні співбесіди... Тому я придумав власний метод відбору: шукав людей, які ще в коледжі були капітанами студентських команд... Такі люди були вродженими лідерами.

Джек Ояек, американський бізнесмен

Перебудова нашого суспільства має вплив і на життя студентства, зо­крема студентських груп. Давні традиції їхньої діяльності зруйновані (комсомол, студентські загони, допомога сільському господарству, шеф­ство над дитячими будинками, зустрічі з видатними діячами культури, мистецтва тощо). У нинішніх умовах студентське самоврядування є се­редовищем найбільш активного формування творчої активності, навичок організаційної і виховної роботи, управлінської діяльності.

Зараз життя та діяльність групи дещо обмежена навчальною роботою студентів. Подекуди виникає недооцінка ролі групи у вихованні особистос­ті фахівця (що важливо і для майбутнього педагога). Можливо, тому про­цес формування студентського колективу дещо уповільнюється. Лише 45% студентів наприкінці першого курсу вважають, що група стала колективом. І на останніх курсах колектив знову руйнується через багато причин.

Фахівці з вищою освітою - це майбутні керівники виробничих колек­тивів (педагог - керівник дитячих колективів). Важливою передумовою підготовки до реалізації цієї професійної функції є участь студентів у сту­дентському самоврядуванні. Зараз студентське самоврядування слугує цілям реформування вищої школи та всіх сторін студентського життя. У зв’язку з цим зростає роль органів студентського самоврядування у фор­муванні професійних та організаторських якостей особистості кожного студента.

Треба звернути особливу увагу на роль органів самоврядування в ор­ганізації студентських колективів: від активу групи до університетських органів самоврядування (наприклад, студентський профком) і навіть міс­цевих (наприклад, орган студентського самоврядування в м. Києві). Ді­яльність органів студентського самоврядування сьогодні спрямована на різні сторони життя у вищій школі.

Самоврядування - це гнучка динамічна система, яка ґрунтується на поєднанні адміністративних і суспільних студентських інституцій (ста- ростат, студентський профком, студентська дирекція тощо). Органи са­моврядування розраховані на широке залучення членів студентського ко­лективу до вирішення питань його життєдіяльності.

Підвищення ролі студентського самоврядування є відображенням процесу гуманізації і демократизації суспільства загалом і системи вищої освіти зокрема. Участь студентів в органах студентського самоврядуван­ня- важливий засіб формування громадянської свідомості, соціальної активності, відповідальності та ін. Це прискорювач соціального розвитку особистості майбутнього керівника.

В органах студентського самоврядування беруть участь і викладачі, що має значення для передачі досвіду старших молодшим.

Головним спрямуванням діяльності самоврядування мусить бути та­кож навчальний процес та наукова діяльність студентів. Студенти по­винні виявляти творчу активність, мати почуття господаря в групі, інсти­туті, університеті.

Розпочинати самоврядування треба зі студентської групи. Через гру­пу потрібно вести суворий та об’єктивний облік ставлення кожного сту­дента до навчання, призначення або зняття стипендії, поселення в гур­тожитку та ін. Група повинна мати можливість обирати та переобирати старосту, визначати, хто достойний працювати за індивідуальним планом або достроково складати сесію. Можна назвати три основні сфери участі студентів в управлінні вищим навчальним закладом:

1. включення студентів у ради інституту (факультету), університету;

2. самоврядування у виробничому і навчально-виховному процесі групи;

3. самоврядування у сфері побуту та відпочинку.

Самоврядування у студентській групі має допомагати виконанню кож­ним членом групи своїх навчальних обов’язків, сприяти професійному зростанню майбутніх фахівців, коригувати групові настанови і міжосо­бистісні взаємини, підтримувати позитивний мікроклімат, облагороджу­вати групові традиції та ін.

Буває, що ідеї, пропозиції подає куратор групи, кафедра або деканат, але вони повинні бути ще прийняті групою. Важливо, щоб турбота про інтереси групи та кожного її члена стала турботою і власного справою кожного члена активу (староста, профорг, відповідальний за окремі ді­лянки роботи, неофіційний лідер та ін.).

Згідно з Законом України «Про вищу освіту» завданням студент­ського самоврядування є «забезпечення і захист прав та інтересів сту­дентів, зокрема стосовно організації навчального процесу; забезпечення виконання студентами своїх обов’язків; сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності; сприяння створенню відповідних умов для прожи­вання і відпочинку студентів; сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами; організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними органі­заціями; сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами».

Функції студентського самоврядування:

1. Забезпечений результативної навчальної роботи студентів, виконан­ня ними щоденних навчальних завдань із врахуванням їхніх здібностей та інтересів.

2. Підготовка студентів як фахівців із вищою освітою до майбутньої управлінської діяльності, формування соціальної спрямованості їхньої активності, розвиток організаторських здібностей.

Які умови забезпечують успіх у роботі органів студентського само­врядування?

І) Участь в органах самоврядування більшості студентів, а не тільки активу.

2. Потрібна підтримка (допомога) викладачів на засадах партнерства і рівності.

3. Результати роботи органів самоврядування повинні бути помітні для всіх студентів (працевлаштування, розв’язання конфліктів тощо).

Проте сьогодні є недоліки в роботі органів самоврядування: по- перше, більшість студентів не бере участі в органах самоврядування, а тому обмежені можливості для їхньої самореалізації. По-друге, сту- денти-випускники важко адаптуються до соціально-економічних реа­лій (наприклад, як керівники виробничого або педагогічного колективу не вміють працювати у команді, з професійним колективом), не готові самостійно вирішувати побутово-матеріальні проблеми. По-третє, для активу характерний великий прагматизм у стосунках із ровесниками, намагання у всьому мати власну вигоду, навіть на шкоду суспільним інтересам.

Зараз молодіжні та студентські громадські організації обговорюють проблеми, стан та перспективи студентського середовища, молодіжної політики, виховання в умовах безперервної освіти, ролі та місця Всеу­країнської студентської ради у вирішенні проблем студентської моло­ді, формування здорового способу життя студентів. Так, наприклад, під час проведення Всеукраїнського круглого столу з питань студентського самоврядування, за результатами якого надіслані відповідні рекомен­дації керівникам ВНЗ України, особлива увага приділялася роботі з адаптації до нових умов навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Практика засвідчує, що студентська рада інституту (факультету) мо­же мати кілька секторів: господарський, громадсько-виховний, науковий, культурно-мистецький, спортивний та ін. Голови секторів координують роботу активів курсів, які, в свою чергу, інформують старост академічних груп, які доносять певну інформацію до студентів своєї групи. Студен­ти мають змогу вибрати пріоритетний сектор, творчу групу, за активну участь у чому вони будуть отримувати залікові бали участі у громадській роботі. При студентській раді можуть функціонувати різні творчі групи: театральна студія, клуб туризму та центр зовнішніх відносин, клуб благо­дійності та ін.

Така рейтингова система не тільки підвищує активність студентів у громадському житті університету, а й стимулює студентів до подальшого самовдосконалення та професійного зростання. За результатами рейтин- гового моніторингу визначаються найкращі студенти-активісти групи, інституту, яким може надаватися перевага при поселенні у гуртожиток, наданні іменних стипендій тощо.

Наявність студентського самоврядування як осередок громадського життя надає студентській молоді не тільки можливість реалізувати та вдосконалити себе, а й створює живу атмосферу взаємодії між студен­тами та адміністративними підрозділами університету. У зв’язку з цим роль студентського самоврядування зростає з кожним днем. Студент, як самодостатня особистість, має прагнути до самореалізації та самовдос­коналення, а адміністрація ВНЗ, викладачі і куратори груп повинні цьому всіляко сприяти.

Питання для самоконтролю

1. Визначити ознаки студентської групи як соціального організму, що розвивається. Які чинники забезпечують (або гальмують) цей про­цес?

2. Довести, що спілкування та спільна діяльність у студентській групі є джерелом становлення колективних взаємин.

3. Охарактеризувати студентську групу як колективного суб’єкта спіль­ної діяльності і спілкування. Визначити соціально-психологічні озна­ки групи як колективу.

4. Проаналізувати та висловити своє ставлення до висловлювання В.О. Сухомлинського: «У кожного вихованця є сильні та слабкі сторони. Впливати на людину через колектив потрібно тонко та непомітно». Чи можете навести приклад такого впливу (або протилежного) з жит­тя Вашої групи (у школі, в університеті)?

5. Порівняти поняття конформізм і навіюваність. Чим зумовлений кон­формізм? Чи правильна думка, що конформізму найбільше піддають­ся:

• дуже дисципліновані люди;

• більш-менш розумні люди;

• люди, які нестійкі до стресу;

• емоційно залежні люди;

• психічно неврівноважені люди;

• фізично непривабливі люди? (за О.Є. Сапоговою)

6. Охарактеризувати типи конформізму в студентському середовищі.

7. Яка роль лідера в згуртуванні студентського колективу?

8. Як можна пояснити, що лідер студентської групи не обов’язково від­мінник навчання?

9. Обирати чи призначати керівника студентської академічної групи: по­зиція «за» і «проти»?

10. Чому в сучасних умовах студентське самоврядування в університеті та гуртожитку є радше виняток, ніж правило? Як Ви поясните власну громадську позицію у своїй групі?

11. Яка роль куратора студентської академічної групи в її становленні, розвитку і функціонуванні?

Література

Василькова О.И. Структурно-логическая модель динамики нефор­мального лидерства в учебной группе // Психологія: 36. наук, праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 12. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. - С. 113-118.

Весна М. Интерсубьектная самоорганизация в студенческой группе // Вестник вьісшей школьї. - 2003. - №1. - С. 29-33.

Весна М. Самоорганизация в студенческой группе // Вьісшее образо­вание в России. - 2003. - №2. - С. 93-95.

Винославська В. Психологічні особливості студентської групи // Практична психологія та соціальна робота. - 2005. - № 7. - С. 65-70.

Власенко Л.В. Розвиток комунікативної компетентності в контексті програми психологічного супроводу академічних груп ВНЗ // 36. наук, праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Т. VII. - Вип. 1. - К., 2005. - С. 34-39.

ЖалдакЛ. Управління гуртуванням студентської групи // Освіта і управління. - 1999. -№3. - С. 99-102.

Земба А.Б. Проблема ефективного управління студентською групою: тренінг розвитку лідерських якостей студентів // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - №3. - С. 42-48.

Коваль І А. Психологічні особливості конфліктів у процесі спільної учбової діяльності студентів: Автореф. дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2003. — 18 с.

Лузан П. Академічна група в контексті проблеми виховання студент­ської молоді / П. Лузан, І. Зайцева // Освіта і управління. - 2002. - Т.5, №1. - С. 151-156.

Лузан П.Г., Жалдак Л.М. Студентська група: Про оптимізацію між- особистісних взаємин у ній // Педагогіка толерантності. - 1999. - №2. - С. 53-56.

Социально-психологический уровень развития группьі: (Тест) // Персонал / МАУП. - К.: Експрес-Поліграф. - 2003. - №8. - С. 70-73.

Фаустова 3. Межличностньїе отношения в студенческой среде // Вьіс­шее образование в России. - 1999. - №1. - С. 96-97.