6 Визначення прогнозу туберкульозу

Прогноз туберкульозу визначається за давністю захворювання (вперше виявлений, хронічний), поширеністю запальних та деструктивних змін у легенях, чутливістю МБТ до протитуберкульозних препаратів.

За рекомендаціями ВООЗ туберкульоз вважається контрольованим в країні, якщо припинення бактеріовиділення досягають не менше ніж у 85% хворих на вперше виявлений туберкульоз.

В 2002 р. Україні в обласних протитуберкульозних диспансерах найвищий показник ефективності лікування у вперше виявлених хворих на туберкульоз за припиненням бактеріовиділення складає 94-95%, закриттям каверн — 88%, найнижчий — 75% і 55%

відповідно. Частина хворих на вперше виявлений туберкульоз помирає, частина оперується, а решта лишаються хроніками.

У хворих на хронічний туберкульоз найвищий показник за припиненням бактеріовиділення складає 55%, закриттям каверн — 36%, найнижчий — 15% і 6%. Тривалість життя хворих на хронічний туберкульоз, який ускладнився мультирезистнтністю МБТ становить 3-7 років.

До несприятливих факторів прогнозу відносять:

• давність захворювання (понад 2-х років);

• мультирезистентність МБТ;

• казеозні зміни в легенях у межах долі або більше;

• наявність крупних або гігантських каверн;

• наявність великої кількості каверн (понад 3);

• деструкції долі або легені.

Покращання прогнозу можливе при дотриманні стандартних схем хіміотерапії, своєчасній корекції хіміотерапії при розвиненні медикаментозної резистентності МБТ, застосування хірургічного лікування.

Оптимізація результатів лікування туберкульозу. Найбільш реальними способами рішення даної проблеми є рання діагностика й лікування туберкульозу.

Ефективне лікування у 95%-100% хворих на вперше виявлений туберкульоз буде при дотриманні стандартний режимів і схем хіміотерапії згідно категоріям хворих, забезпеченні контрольованості лікування на всіх етапах основного курсу хіміотерапії,особливо на амбулаторному.

7 Туберкульоз легень

Фаза інфільтрації, розпаду, засіву.

МБТ+, МБТ-.

А.15.–А.16.

Критерії та ознаки, що визначають туберкульоз легень.

Інтоксикаційний синдром (від різко вираженого до помірно вираженого), кашель, виділення харкотиння, кровохаркання, біль у грудній клітині, патологічні зміни в легенях на рентгенограмі органів грудної клітини, наявність МБТ у харкотинні.Вимоги до діагностики в протитуберкульозних установах наведені в таблиці 18.

Таблиця 18 — Вимоги до діагностики туберкульозу легень в протитуберкульозних закладах

Назва заходу	Виконання
Анамнез	При поступленні
Фізикальні обстеження (огляд, аускультація, перкусія).	При поступленні
Оглядова і бокова рентгенографія органів грудної клітини. Томографія уражених частин легень.	При поступленні
Комп’ютерна томографія легень	За показаннями
3-х разовий аналіз харкотиння методом мікроскопії за Цілем-Нільсенем	При поступленні
З-х разовий аналіз харкотиння методом посіву на середовищі Левенштейна-Йенсена з визначенням чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів I і II ряду	При поступленні
Аналіз крові загальний,аналіз сечі загальний, біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції, АлАТ, азот сечовини, сечовина, креатинин, загальний білок)	При поступленні
Спробна протитуберкульозна хіміотерапія	За показаннями

Продовження таблиці 18

Назва заходу	Виконання
Туберкулінодіагностика (проба Манту)	За показаннями
Прискорені культуральні методи виявлення МБТ: BACTEK	При поступленні при їх наявності
Тести ампліфікації нуклеїнових кислот: ПЛР	За показаннями
Імунологічне дослідження із серологічними пробами на туберкульоз	За показаннями

Характеристика алгоритмів і особливостей виконання швидкої допомоги.

Швидка допомога надається у разі гострої легенево-серцевої недостатності, спонтанного пневмотораксу, легеневої кровотечі, тромбоемболії легеневих артерій.

Гостра серцева недостатність. Може бути результатом поширеного туберкульозного процесу (декомпенсація хронічного легеневого серця або дихальної недостатності) або наслідком гострої серцевої патології (аритмії, інфаркт міокарду тощо)

Діагностують на підставі фізикального обстеження (задишка (ЧД >30), прискорення пульсу понад 100 ударів на хвилину, ціаноз), визначення газів крові (сатурація кисню нижче 70%).

Лікування проводять в умовах реанімації з урахуванням причини легенево-серцевої недостатності. У першу чергу, забезпечують кисневу терапію. Медикаментозне лікування проводять за допомогою серцевих глікозидів, сечогінні, заспокійливих засобів, глюкокортикодів.

Спонтанний пневмоторакс. Дренування плевральної порожнини, знеболюючі, антибіотики широкого спектра дії. Лікування бажано проводити в умовах у відділені торакальної хірургії.

Легенева кровотеча. Заспокійливі засоби, холод на грудину, інгібітори фібринолізу ферментів (амінокапронова кислота), ангіопротектори (етамзилат), засоби, що прискорюють згортання крові (вікасол). Фібробронхоскопія з тампонадою бронха, із якого виділяється кров.

Тромбоемболія легеневих артерій. Лікування проводять в умовах реанімації. Призначають прямі (гепарин) і непрямі антикоагулянти., тромболітичну (стрептокиназа, урокіназа) терапію, у тяжких випадках за життєвими показниками проводять хірургічне видалення тромбу.

Вимоги до лікування в протитуберкульозних установах.

Туберкульоз легень лікують за стандартними режимами хіміотерапії за 1, 2, 3, 4 клінічною категорією диспансерного обліку залежно від типу, поширеності туберкульозу та наявності бактеріовиділення, резистентності мікобактерій.

Характеристика алгоритмів і особливостей застосування медикаментів.

Для лікування туберкульозу легень застосовують протитуберкульозну хіміотерапію. Патогенетична терапія проводиться за показаннями.

Критерії бажаного результату лікування.