1 Категорія:

Припинення бактеріовиділення не менше, ніж у 95 % хворих; загоєння каверн не менше, ніж у 90 %; розсмоктування інфільтрації й вогнищ, або ущільнення останніх в 100 % випадків.

2 категорія: припинення бактеріовиділення не менше, ніж у 90 – 95 % хворих; загоєння каверн не менше, ніж у 85 – 90 %; розсмоктування інфільтрації й вогнищ, або останніх в 95 – 100 % випадків.

3 категорія: розсмоктування інфільтрації й вогнищ, або їх ущільнення ущільнення в 100 % випадків.

4 категорія: припинення бактеріовиділення в залежності від профілю медикаментозної резистентності:

HR – 80-82 %; HRS– 70 –75 %; HRSE – 65 %; при наявності резистентності до більшої кількості препаратів, в тому числі до ізоніазиду та рифампіцину – 50 %.

Загоєння каверн у залежності від профілю медикаментозної резистентності:

HR – 50-40% HRS – 40-45 %; HRSE – 20-25 %; при наявності резистентності до більшої кількості препаратів, в тому числі до ізоніазиду та рифампіцину – 8-10 %.

Рекомендації щодо подальшого лікування.

Тривалість основного курсу хіміотерапії у хворих на вперше діагностований туберкульоз складає 6-8 місяців. Основний курс хіміотерапії проводять в умовах стаціонару, амбулаторно і в умовах санаторію.

Після завершення основного курсу хіміотерапії хворі припиняють протитуберкульозну хіміотерапію. Хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами після завершення основного курсу хіміотерапії проводять тільки в групах ризику.

У хворих на хронічний туберкульоз лікування проводять 12-18 міс у разі припинення бактеріовиділення. Якщо бактеріовиділення зберігається лікування проводять довічно.

Довічне лікування хронічного туберкульозу легень. У хворих на хронічний туберкульоз легень із постійним виділенням МБТ відбувається швидка ампліфікація (поширення) медикаментозної резистентності до протитуберкульозних препаратів II ряду (у середньому через 5 місяців).

Тому протитуберкульозні препарати II ряду й антибіотики широкого спектра дії слід застосовувати під час прогресування або загострення захворювання.

При лікуванні хворих із хронічними формами туберкульозу слід враховувати результати повторного курсу хіміотерапії:

• клініко-рентгенологічна стабілізація;

• прогресування туберкульозу;

• часткове клініко-рентгенологічне покращання.

При досягненні клініко-рентгенологічної стабілізації туберкульозу після повторного курсу хіміотерапії за наявності протипоказань до хірургічного лікування пацієнтів слід лікувати тільки під час загострень захворювання з проведенням 2 етапної хіміотерапії, яка наведе вище.

При прогресуванні туберкульозу при повторному курсі хіміотерапії хворих слід лікувати у режимі інтенсивного етапу хіміотерапії, що наведений вище.

У хворих із частковим клініко-рентгенологічним покращанням після повторного курсу хіміотерапії (симптоми захворювання лишаються, у легенях визначають обмежені казеозні, інфільтративні, вогнищеві зміни) застосовувати 3 протитуберкульозні препарати, до яких наявна чутливість. Не слід призначати фторхінолони та антибіотики широкого спектра дії (амоксицилін/клавуланову кислоту, кларитроміцин) для збереження резерву для лікування таких осіб під час прогресування захворювання. Можливі наслідки туберкульозу легень наведені в таблиці 19.

Таблиця 19 — Можливі наслідки туберкульозу легень та їх характеристика

Наслідок	Критерії та ознаки	Орієнтовний час досягнення наслідку	Наступність та етапність надання мед допомоги
Великі залишкові посттубер-кульозні зміни у легенях	Щільні (із чіткими контурами) множинні вогнища понад 0,5 см, одиночні щільні вогнища 1 см і більше, пошире-ний фіброз (більше 1 сегменту, циротичні зміни будь-якої протяжності. Резекція долі і більше. Стан після торакопластики.	Наприкінці основного курсу хіміотерапії	Пацієнтів спостерігають у протитуберкульозних дис-пансерах за місцем прожи-вання за 5.1 категорією. За медичними (активній туберкульозний процес у великих залишкових змінах) або соціальними (професійні обмеження) пацієнтів направляють на хірургічне втручання.
Малі залишкові посттубер-кульозні зміни у легенях	Одиночні щільні вогнища до 1 см, обмежений фіброз у межах 1 сегменту. Резекція 1-2 сегментів.	Наприкінці основного курсу хіміотерапії	Пацієнтів спостерігають у протитуберкульозних диспансерах за місцем проживання за 5.1 категорією.