- •51. Виникнення та припинення юридичних осіб
- •52. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •53. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •54. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.
- •55. Відповідальність за зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
- •56. Поняття та класифікація об’єктів цивільних прав
- •59. Дії та результат дій як об’єкт цивільних прав
- •60. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних прав
- •61. Інформація як об’єкт цивільних прав
- •62. Особливі немайнові блага як об’єкти цивільних прав.
- •67. Умовні правочини
- •68. Тлумачення змісту правочину.
- •71. Правові наслідки недійсності правочину.
- •72. Наслідки правочинів, укладених малолітньою особою
- •73. Наслідки правочинів, укладених неповнолітньою особою.
- •74. Наслідки правочинів, укладених фізичною особою, дієздатність якої обмежена, та недієздатною фізичною особою.
- •75. Наслідки правочину, укладеного юридичною особою, вчиненого нею без відповідного дозволу (ліцензії).
- •76. Наслідки правочинів з дефектами волі
- •77. Наслідки правочинів з дефектами форми
- •78. Наслідками правочинів з дефектами змісту та порядку укладення правочину.
- •80. Підстави виникнення та види представництва
- •81. Склад правовідносин представництва
- •82. Передоручення
- •84. Припинення і скасування довіреності
- •85. Представництво з перевищенням повноважень.
- •86. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов’язків через інших.
- •87. Поняття власності та права власності
- •88. Зміст суб’єктивного права власності.
- •89. Підстави виникнення права власності.
- •91. Право приватної власності.
- •92. Право державної і право комунальної власності
- •95. Право спільної власності
- •96. Спільна сумісна власність селянського (фермерського) господарства
- •97. Загальна характеристика захисту права власності
- •98. Віндикаційний позов
- •99. Негаторний позов
- •100. Інші засоби захисту права власності
- •101. Права на чужі речі
- •102. Посідання
- •103. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •104. Право на охорону здоров’я
- •105. Право фізичної особи на медичну допомогу
- •106. Право на інформацію про стан здоров’я
- •107. Медична таємниця
- •108. Право на таємницю про стан здоров’я
- •109.Право фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я
- •110. Право на свободу
- •111. Право на особисту недоторканість
- •112. Право на донорство
- •113. Право на сімю
- •114. Право на опіку і піклування
- •115. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля
- •116. Поняття права інтелектуальної власності
- •117. Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •118. Майнові права інтелектуальної власності
- •119. Захист права інтелектуальної власності(пів)
- •120. Поняття авторського права
- •Принципи авторського права(ап)
- •124.Суміжні права
- •125. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків
- •126. Правова охорона торговельної марки
- •127. Правова охорона компонування інтегральної мікросхеми.
- •131. Елементи зобов'язань
- •132. Підстави виникнення зобов’язань
- •Зміна осіб. Заміна осіб у зобов'язанні
- •134. Припинення зобов'язань
- •135. Виконання зобов’язань
- •128. Поняття зобов’язання
- •130. Система зобов’язального права
- •129. Види зобов’язань і система зобов’язального права
- •138. Зміст (умови) договору
- •139. Укладення, зміна та розірвання договорів
- •140. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання
- •141. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань
- •142. Речово-правові засоби забезпечення зобов'язань
- •Підстави цивільно-правової відповідальності
- •145. Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язань
126. Правова охорона торговельної марки
Торговельна марка (знак для товарів і послуг) — це знак, який допомагає відрізнити продукт (послугу) однієї особи від такого самого продукту (послуги) іншої особи. Об'єктом марки можуть бути слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Правову охорону можуть отримати не будь-які торговельні марки, а тільки ті, які відповідають вимогам встановленим законом. Правова охорона надається товарним знакам, що не суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.
Важливою і необхідною умовою правової охорони торговельної марки є її новизна. Новими по чинному законодавству варто вважати тільки такі торговельні марки, які не є за своїм змістом тотожними чи подібними до інших торговельних марок, комерційних найменувань, географічних зазначень, сертифікаційних знаків, зареєстрованих у встановленому порядку.
Визначеної категорії знаків правова охорона не надає. Це позначення, що зображують державні герби, прапори, емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені чи повні найменування міжнародних, міжурядових організацій; офіційні, контрольні, гарантійні і пробірні клейма, печатки; нагороди й інші знаки відмінності. Такі позначення можуть бути включені в знак як не охоронювані елементи, якщо на це є згода компетентних органів чи їхніх власників.
Суб'єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку може бути будь-яка фізична чи юридична особа або одночасно кілька фізичних та (або) юридичних осіб.
Для отримання правової охорони торговельної марки необт хідно одержати відповідне свідоцтво. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до ДДІВ України заявку на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг.
Заявка може бути подана особисто заявником або через представника у справах інтелектуальної власності, або іншу довірену особу. Заявка складається українською мовою і повинна стосуватися лише одного знака.
Вона має містити такі документи:
а) заяву про реєстрацію знака;
б) зображення позначення, що заявляється;
в) перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків.
У заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові заявника (заявників), якщо заявку подає громадянин. Якщо заявка подається від імені юридичної особи, то в заяві зазначається її адреса. Після цього ДДІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки та видачу свідоцтва. Строк дії свідоцтва становить десять років і відліковується від дати подання заявки. Цей строк за клопотанням власника свідоцтва може бути продовжений ще на десять років. Кількість разів продовження дії свідоцтва не обмежена. Майнові права на торговельну марку можуть бути припинені достроково у випадках передбачених Законом. Також ці права, з підстав та у порядку, встановлених законом, можуть бути визнані недійсними.
